про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
11 листопада 2025 р. Справа № 120/15614/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 у справі №380/2355/20.
Предметом позову у даній справі є дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у не виплаті допомоги на поховання загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 .
Із матеріалів позову вбачається, що позивач зверталася до військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату допомоги на поховання її чоловіка - загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 . На зазначене звернення відповідач надав лист від 24.12.2023 року, в якому повідомив про відмову у виплаті допомоги у зв'язку з ненаданням оригіналу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть та запропонував надати такий документ для проведення виплати.
Таким чином, саме з моменту отримання зазначеної відповіді позивачеві було відомо про відмову у виплаті допомоги та про підстави такої відмови, тобто саме з цього часу їй стало відомо про порушення свого права.
Після отримання відповіді від 24.12.2023 позивач повторно із заявою про виплату допомоги до відповідача не зверталася, що підтверджується змістом позовної заяви та доданих до неї матеріалів.
Відтак суд дійшов висновку, що перебіг шестимісячного строку звернення до суду почався з моменту отримання листа від 24.12.2023.
До суду позивач звернулась 06.11.2025, тобто більше ніж через 1 рік і 10 місяців з моменту відмови у виплаті допомоги.
Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що позивач звернулась до суду з даним позовом зі значним порушенням встановленого строку звернення.
Ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
По тексту позовної заяви позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення, мотивоване тим, що про порушення своїх прав вона дізналась з листа відповідача від 17.07.2025, надісланого у відповідь на адвокатський запит представника.
В контексті наведеного суд зауважує, що адвокатом позивача до військової частини НОМЕР_1 було направлено адвокатський запит, у якому ставилися такі питання: надати копію заяви ОСОБА_1 про виплату допомоги на поховання загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 з копіями та переліком доданих до неї документів; надати копію заяви ОСОБА_1 про виплату нарахованого, але не виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_2 з копіями та переліком доданих до неї документів; надати інформацію про результати розгляду зазначених заяв ОСОБА_1 станом на дату надання відповіді на запит.
У відповіді на цей адвокатський запит від 17.07.2025 № 940/26356 військова частина надала інформацію, в якій, серед іншого, зазначила, що підставою для невиплати допомоги на поховання стало ненадання оригіналу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть.
Оцінюючи наведені доводи позивача у сукупності з іншими матеріалами позову, суд дійшов висновку, що вони є необґрунтованими.
Зокрема, як убачається з листа відповідача від 24.12.2023, саме в ньому позивачеві вже було повідомлено про відмову у виплаті допомоги із зазначенням конкретної причини - ненадання оригіналу витягу з реєстру актів цивільного стану громадян про смерть.
Отже, з цього моменту позивачеві було відомо про всі обставини, які вона тепер вважає порушенням свого права. Надісланий адвокатський запит мав інформаційний характер і не містив нових юридично значимих фактів чи рішень, які б змінювали правове становище позивача або свідчили про повторну відмову у виплаті допомоги, а тому отримання відповіді на нього не впливає на обчислення строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.
Таким чином, позивачем не наведено об'єктивних і підтверджених доказами причин, які б свідчили про неможливість своєчасного звернення до суду, тому підстави, зазначені в заяві про поновлення строку, суд визнає неповажними.
В силу ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відтак, позивачеві слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, зазначивши інші підстави для його поновлення, якщо такі є.
Крім того, суд зауважує, що згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення наведених вимог позивачем до позовної заяви не долучено доказів сплати судового збору або ж документа, що підтверджує підстави звільнення від його сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028, 00 грн.
Відтак, при зверненні до адміністративного суду з даним позовом розмір судового збору становить 1211 грн 20 коп.
В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивач повинна сплатити за подання цього адміністративного позову судовий збір у розмірі 968 грн 96 коп (1 211 грн 20 коп * 0,8).
За правилами, визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів сплати судового збору в розмірі 968 грн 96 коп.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 161, 169, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна