м. Вінниця
11 листопада 2025 р. Справа № 120/13684/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,
за участю
секретаря судового засідання: Голди Владислава Миколайовича,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Сінгаєвської О.М.,
представників третьої особи: Бурака А.В., Маньгори Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Центрально-Західне міжрегіональне територіальне управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
про: визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивача) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Центрально-Західне міжрегіональне територіальне управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - третя особа, Центрально-Західне ТУ АРМА) про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови від 18.09.2025, винесеної головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про закінчення виконавчого провадження № 78227502.
Вказуючи на протиправність постанови позивач зазначає, що головним державним виконавцем в порушення вимог законодавства про виконавче провадження не здійснено належну перевірку виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі № 120/10848/24 при винесенні оскаржуваної постанови, в зв'язку з чим відповідачем прийнято необґрунтоване та передчасне рішення, без наявності законних підстав для закінчення виконавчого провадження.
Позивача наголошує, що у заяві від 01.08.2025 № 10693/4.1-28/3 до Вінницького окружного адміністративного суду про роз'яснення рішення у справі № 120/10848/24 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сінгаєвська О.М. підтверджує факт не надання документального підтвердження щодо нарахування ОСОБА_1 заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов'язків за період з 12.06.2023 по 30.06.2023 включно, а також констатує факт не надання боржником даних, які передбачені ст. 110 КЗпП та ст. 30 Закону України "Про оплату праці".
Разом із тим, 18.09.2025 головним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 78227502, у якій відповідач посилається на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29.08.2025 про відмову в роз'ясненні рішення суду, зазначивши, що рішенням суду не зобов'язано відповідача здійснити розрахунок заробітної плати.
З урахуванням викладеного, позивача вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження № 78227502 винесена необґрунтовано, за відсутності доказів, які б підтверджували факт виконання судового рішення, тобто без наявності правових підстав.
Ухвалою суду від 06.10.2025 позовну заяву залишено без руху.
13.10.2025 на виконання вимог ухвали позивачем подано заяву разом з доданими матеріалами, відповідно до якої недоліки позовної заяви усунуті.
Ухвалою суду від 20.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні. Також даною ухвалою залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Центрально-Західне міжрегіональне територіальне управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті та витребувано у відповідача належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №78227502.
У встановлений судом строк представником третьої особи надано пояснення, відповідно до яких заперечує проти задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи надані пояснення представник третьої особи зазначає, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/10848/24 від 05.12.2024 року було виконано добровільно Центрально - Західним ТУ АРМА у повному обсязі, ще до відкриття виконавчого провадження. 05.12.2024 року Вінницький окружний адміністративний суд у справі №120/10848/24 частково задовольнив позовну заяву ОСОБА_1 , зобов'язавши Центрально-західне ТУ АРМА нарахувати та виплатити заробітну плату за період відсторонення з 12.06.2023 по 30.06.2023 включно. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 року рішення суду залишено без змін. У той же день, 27.03.2025 року, Центрально-Західне ТУ АРМА добровільно виконало зазначене рішення, здійснивши оплату, що підтверджено квитанцією, розрахунковим листом та зареєстрованою заявою про виконання, поданою через ЄСІТС до Вінницького окружного адміністративного суду (вх. №19776/25), яку долучено до матеріалів справи №120/10848/24. Вищевикладене, на думку представника третьої особи, свідчить про повне та своєчасне виконання Центрально - Західним ТУ АРМА судового рішення від 05.12.2024 року у справі №120/10848/24, в зв'язку з чим у позивача взагалі були відсутні правові підстави для подальшого його примусового виконання. Представник третьої особи зазначає, що позивачем не обґрунтовані позовні вимоги, фактично позовна заява виходить за межі судового розгляду справи №120/10848/24 та виконавчого листа стосовно якого відповідачем було розпочато примусове виконання. Позовна заява фактично стосується вимог, які не були предметом судового розгляду у справі №120/10848/24. Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягає лише те, що прямо зазначено у виконавчому документі. Виконавчий лист, виданий 28.05.2025 року, не містить жодних вимог щодо форми розрахунку, деталізації складових, застосування норм ст. 110 КЗпП чи ст. 30 Закону України “Про оплату праці». Вимоги позивача щодо додаткового розрахунку не мають правової основи.
Протокольною ухвалою суду від 07.11.2025 відповідно до статті 52 КАС України в порядку процесуального правонаступництва замінено відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) його правонаступником, яким є Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Відділ, відповідач).
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову повністю. Мотивуючи доводи відзиву представник відповідача зазначає, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 78227502 з виконання виконавчого листа № 120/10848/24, виданого 28.05.2025 Вінницьким окружним адміністративним судом про “Зобов'язати Центрально-Західне міжрегіональне територіальне управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов'язків за період з 12.06.2023 по 30.06.2023 включно ».
Оплату на виконання судового рішення було здійснено через представника Центрально-Західного ТУ АРМА - начальника управління Станіслава Серьогіна. В підтвердження надано копію квитанції про оплату коштів в сумі 4568,20 грн від 27.03.2025.
В зв'язку з тим, що боржником не надано документального підтвердження щодо нарахування ОСОБА_1 заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов'язків за період з 12.06.2023 по 30.06.2023 включно, на адресу боржника надіслано вимогу державного виконавця від 17.06.2025.
У відповідь боржником надано клопотання № 01-31/490/03-25 від 24.06.2025 про закінчення виконавчого провадження, відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження», в підтвердження чого надано розрахунковий лист за березень 2025 року щодо виплати коштів ОСОБА_1 , з видом нарахування “виплата за рішенням суду» в сумі 4568,20 грн.
З огляду на те, що боржником надано розрахунковий лист в якому були відсутні дані, передбачені ст. 110 КЗпП та ст. 30 Закону України “Про оплату праці», державним виконавцем на адресу боржника надіслано повторну вимогу від 10.07.2025.
У відповідь боржником надано лист № 01-31/562/03-25 від 18.07.2025, яким зокрема зазначено, що будь-які інші документи крім наданих (розрахунковий лист за березень 2025 року) в Центрально-Західному ТУ АРМА не створювались.
З метою належного виконання рішення суду та недопущення порушень прав сторін виконавчого провадження, 01.08.2025 на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надіслано заяву про роз'яснення рішення суду. Однак, ухвалою суду в справі №120/10848/24 від 29.08.2025 відмовлено в задоволенні вищевказаної заяви, з посиланням на те, що “... Відтак, рішенням суду не зобов'язано відповідача здійснити розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 за час відсторонення від виконання посадових обов'язків за період з 12.06.2023 по 30.06.2023. Більш того, у рішенні суд не надавав оцінку нормам ст. 110 КЗпП та ст. 30 Закону України "Про оплату праці" та які складові має включати розрахунок під час нарахування середнього заробітку за час відсторонення від виконання посадових обов'язків. У мотивувальній частині рішення суд констатував право ОСОБА_1 на оплату середнього заробітку за час відсторонення від виконання посадових обов'язків та визначив період, за який позивач має право на відповідну оплату...»
З огляду на викладене, 18.09.2025 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч.1ст. 39 Закону.
Позивачем надано відповідь на відзив, разом з тим, суд зауважує, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила адміністративний позов задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві, наголошувала на тому, що закінчення виконавчого провадження 18.09.2025 було передчасним і суперечить частині першій, другій, третій статті 18, частині першій, другій, третій статті 63, пункту 9 частини першої та частини другої статті 39 Закону, оскільки фактичного виконання рішення суду у справі №120/10848/24 не відбулось. Заперечувала з приводу посилань представника відповідача на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду № 120/10848/24 від 29.08.2025 про відмову в роз'ясненні рішення суду із зазначенням, що рішенням суду не зобов'язано відповідача здійснити розрахунок заробітної плати, оскільки Вінницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду з тих підстав, що державний виконавець просив не роз'яснити рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі №120/10848/24, а визначити чи виконано рішення суду на підставі поданих боржником доказів, зокрема розрахункового листа, що виходить за межі питань роз'яснення судового рішення, встановлених статтею 254 КАС України. Позивач наголошувала, що відмова в роз'ясненні рішення суду не звільняє роботодавця від обов'язку здійснити правильний розрахунок заробітної плати відповідно до вимог закону, а державного виконавця від обов'язку закінчити виконавче провадження лише у разі фактичного виконання в повному обсязі. На думку позивача, у даному випадку фактичного виконання не відбулося.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обґрунтування, наведені у відзиві. Також зазначила, що з заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання, відповідно до статті 378 КАС України не було підстав звертатися, оскільки в ході виконавчого провадження обставин, що ускладнюють виконання рішення суду в справі № №120/10848/24, не виникало.
Представники третьої особи в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог з підстав, наведених у письмових поясненнях. В обґрунтування своєї правової позиції зазначили, що у справі №120/10848/24 позивач не заявляв вимог щодо здійснення окремого розрахунку заробітної плати з розшифровкою її складових, не просила застосувати норми ст. 110 КЗпП України чи ст. 30 Закону України “Про оплату праці». Відповідно, суд не досліджував ці питання та не надавав їм правової оцінки. Це підтверджено ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.08.2025, якою відмовлено у роз'ясненні рішення, оскільки такі положення не були предметом розгляду. Натомість у позовній заяві в цій справі №120/13684/25 позивач фактично намагається розширити зміст первинного рішення суду, вимагаючи від державного виконавця перевірки розрахунку, який не був предметом судового розгляду. Такі вимоги, на думку представника третьої особи, суперечать диспозитивному характеру адміністративного процесу, оскільки змінюють обсяг зобов'язань боржника поза межами судового рішення.
Більше того, державний виконавець не має повноважень тлумачити або змінювати зміст резолютивної частини судового рішення. Дії державного виконавця мають відповідати виключно формулюванню резолютивної частини рішення, яка не містить вимог щодо структури розрахунку чи застосування окремих норм трудового законодавства.
Таким чином, вимоги позивача щодо додаткового розрахунку заробітної плати та перевірки її складових виходять за межі судового рішення, суперечать принципу диспозитивності, закріпленому у статті 9 КАС України, не підтверджені виконавчим документом і не можуть бути підставою для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, винесеної у межах повноважень державного виконавця.
Суд, з'ясувавши доводи сторін та третьої особи, викладені в поданих заявах по суті справи, заслухавши усні пояснення представників сторін та третьої особи, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив такі фактичні обставини.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі №120/10848/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025, зокрема зобов'язано Центрально-Західне міжрегіональне територіальне управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов'язків за період з 12.06.2023 по 30.06.2023 включно.
28.05.2025 Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №120/10848/24.
30.05.2025 ОСОБА_1 звернулась до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про примусове виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.12.2024 на підставі виконавчого листа №120/10848/24.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 30.05.2025 відкрито виконавче провадження №78227502 щодо виконання виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі № 120/10848/24 про зобов'язання Центрально-Західне міжрегіональне територіальне управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов'язків за період з 12.06.2023 по 30.06.2023 включно.
За результатами розгляду вищезазначеної постанови про відкриття виконавчого провадження Центрально-Західним ТУ АРМА головному державному виконавцю направлено лист вх.№ 2957/4.1-26 від 04.06.2025, відповідно до якого зазначено, що 27.03.2025 року Центрально-Західне ТУ АРМА добровільно виконало зазначене рішення суду, ще до моменту видачі виконавчого листа № 120/10848/24. До вказаного листа долучено копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 1 АТ «Ощадбанк» на суму 4568,20 грн. Дата платіжної операції зазначена 27.03.2025, платник: Центрально-Західне ТУ АРМА через ОСОБА_2 , отримувач: Вітов Наталя Іванівна, призначення платежу: на виконання рішення ВОАС від 05.12.2024 та постанови СААС від 27.03.2025 року в справі №120/10848/24 в повному обсязі (а.с. 85-87).
Головним державним виконавцем 05.06.2025 за № 8408/4.1-28/3 було винесено вимогу, відповідно до якого виконавець вимагав у Центрально-Західного ТУ АРМА в строк до 13.05.2025 надати до відділу примусового виконання рішень документальне підтвердження щодо повного та фактичного виконання рішення суду, зокрема документальне підтвердження нарахування на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов'язків за період з 12.06.2023 по 30.06.2023 включно (а.с.88).
Центрально-Західне ТУ АРМА 11.06.2025 року направило головному державному виконавцю лист, що надійшов до відповідача 16.06.2025 року, в якому повідомило, що вимога від 05.06.2025 року є такою, що не може бути виконана у встановлений строк до 13.05.2025 року, оскільки цей строк уже минув на момент винесення вимоги ( а.с. 89 ).
Головним державним виконавцем 17.06.2025 за № 8909/4.1-28/3 було винесено вимогу, відповідно до якого виконавець вимагав у Центрально-Західного ТУ АРМА в строк до 24.06.2025 надати до відділу примусового виконання рішень документальне підтвердження щодо повного та фактичного виконання рішення суду, зокрема документальне підтвердження нарахування на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов'язків за період з 12.06.2023 по 30.06.2023 включно (а.с. 90).
Центрально-Західне ТУ АРМА 24.06.2025 головному державному виконавцю направило клопотання, яке надійшло до Відділу 27.06.2025 вх.№ 3397/4.1-26 (а.с. 91 - 92). Відповідно до зазначеного клопотання на виконання вимоги державного виконавця від 17.06.2025 надано розрахунковий лист за березень 2025 року щодо нарахування на користь ОСОБА_1 виплати за рішенням суду на суму 4568,20 грн та зазначено, що рішення у справі №120/10848/24 виконано боржником добровільно 27.03.2025. У зв'язку з цим Центрально-Західне ТУ АРМА просило державного виконавця закінчити виконавче провадження №78227502 від 30.05.2025 ( а.с. 93 ).
09.07.2025 ОСОБА_1 звернулась до Відділу з заявою, в якій зазначила про те, що виконавче провадження не виконано, оскільки Центрально-Західним ТУ АРМА не надано жодного підтверджуючого документу (розрахунку) про виконання рішення суду, який би містив розрахунок нарахованої заробітної плати за період з 12.06.2023 по 30.06.2023; суми утримання (ПДФО, ЄСВ, військовий збір) із заробітної плати; кінцеву суму до виплати; платіжного доручення про перерахування суми коштів, що зазначена в розрахунку, або ж виписки з банку про здійснення переказу коштів на її рахунок. До заяви позивач додала фотокопії довідок Центрально-Західного ТУ АРМА від 16.08.2023 № 2 та від 18.10.2023 № 14, із зазначенням нарахованої заробітної плати за квітень і травень 2023 року, а також довідку АТ "Державний ощадний банк України" про виплачену заробітну плату за квітень та травень 2023 року (а.с. 94-99).
10.07.2025 державним виконавцем винесено вимогу № 9767/4.1-28/3, відповідно до якої державний виконавець вимагав від боржника в строк до 18.07.2025 надати належне документальне підтвердження нарахування (розрахунковий лист) на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов'язків за період з 12.06.2023 по 30.06.2023 включно ( а.с. 100 ).
11.07.2025 Центрально-Західне ТУ АРМА направило головному державному виконавцю заяву, в якій просило повідомити про розгляд клопотання від 24.06.2025 про закінчення виконавчого провадження № 78227502 та просило повідомити про розгляд вказаного клопотання та прийняти рішення (а.с. 101).
Листом від 17.07.2025 № 10006/4.1-28/3 начальник відділу примусового виконання рішень повідомив Центрально-Західне ТУ АРМА про передчасність прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з ненадання доказів, що підтверджують нарахування стягувачу заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов'язків за період з 12.06.2023 по 30.06.2023 включно (а.с. 102).
Листом від 18.07.2025 № 01-31/562/03-25 Центрально-Західне ТУ АРМА повідомилп державного виконавця про те, що рішення у справі № 120/10848/24 виконано у повному обсязі ще 27.03.2025, до моменту видачі виконавчого листа. Розрахунковий лист наданий разом із клопотанням від 24.06.2025 № 01-31/490/03-25 та складений відповідно до вимог законодавства. Інші документи, крім наданих, в Центрально-Західному ТУ АРМА не створювались (а.с. 103-104).
Головний державний виконавець Сінгаєвська О.М. звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з заявою про роз'яснення рішення суду у справі №120/10848/24, в якій просила роз'яснити зміст рішення, зазначивши чи підпадає під дію положень ст. 110 КЗпП та ст. 30 Закону України "Про оплату праці" зобов'язання боржника за рішенням суду №120/10848/24 щодо нарахування ОСОБА_3 заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов'язків за період з 12.06.2023 по 30.06.2023 включно, з врахуванням складових, а саме: загальної суми заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розмірів і підстав відрахувань із заробітної плати; суми заробітної плати, що належить до виплати.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.08.2025 у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду відмовлено. При цьому у вказаній ухвалі колегія суддів зазначила, що рішенням суду не зобов'язано відповідача здійснити розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 за час відсторонення від виконання посадових обов'язків за період з 12.06.2023 по 30.06.2023.
Більш того, у рішенні суд не надавав оцінку нормам ст. 110 КЗпП та ст. 30 Закону України "Про оплату праці" та які складові має включати розрахунок під час нарахування середнього заробітку за час відсторонення від виконання посадових обов'язків.
У мотивувальній частині рішення суд констатував право ОСОБА_1 на оплату середнього заробітку за час відсторонення від виконання посадових обов'язків та визначив період, за який позивач має право на відповідну оплату.
У той же час, суд вказав, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
18.09.2025 головним державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з фактичним рішенням суду в справі № 120/10848/24.
Позивач не погоджується з постановою про закінчення виконавчого провадження, вважає її необгрунтованою та прийнятою передчасно, без належного з'ясування фактичного виконання рішення суду в повному обсязі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд керуються такими мотивами.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до положень частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною другою вищевказаної статті Закону № 1404-VIII передбачено, що, серед іншого, виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Відповідно до приписів пункту 9 частини першої статті 39 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Спірною у даній справі є постанова про закінчення виконавчого провадження №78227502 від 18.09.2025 року. Позивач, обґрунтовуючи протиправність вказаної постанови зазначає, що така є передчасною, оскільки головним державним виконавцем не здійснено перевірки щодо фактичного виконання боржником рішення суду в справі № 120/10848/24 щодо нарахування ОСОБА_1 суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу за період з 12.06.2023 по 30.06.2023 року включно, відповідно до пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року.
Відповідно до наявних матеріалів справи встановлено, що 18.09.2025 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сінгаєвською О.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №78227502 з примусового виконання виконавчого листа від 28.05.2025 №120/10848/24.
Вказана постанова мотивована тим, що в рамках виконавчого провадження № 78227502 на постанову про відкриття виконавчого провадження боржником надано лист № 01-31/423/03-25 від 02.06.2025, яким зокрема повідомлено, що 27.03.2025 після винесення постанови Сьомим апеляційним адміністративним судом у справі № 120/10848/24, Центрально-західним ТУ АРМА було прийнято рішення про добровільне виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.12.2024 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025 року у справі № 120/10848/24. Оплату на виконання судового рішення було здійснено через представника Центрально-західного ТУ АРМА начальника управління Станіслава Серьогіна. В підтвердження надано копію квитанції про оплату коштів в сумі 4568,20 грн від 27.03.2025.
В зв'язку з тим, то боржником не надано документального підтвердження щодо нарахування ОСОБА_1 заробітної плата за час відсторонення від виконання посадових обов'язків за період з 12.06.2023 по 30.06.2023 включно на адресу боржника надіслано вимогу державного виконавця від 17.06.2025.
У відповідь боржником надано клопотання № 01-31/490/03-25 від 24.06.2025 про закінчення виконавчого провадження, відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України “Про виконавчого провадження», в підтвердження чого надано розрахунковий лист за березень 2025 року щодо виплати коштів ОСОБА_1 , з видом нарахування “виплата за рішенням суду» 4568,20 грн.
З огляду на те, що боржником надано розрахунковий лист, в якому були відсутні дані передбачені ст. 110 КЗпП та ст. 30 Закону України “Про оплату праці», державним виконавцем на адресу боржника надіслано відповідну вимогу.
У відповідь боржником надано лист № 01-31/562/03-25 від 18.07.2025, яким зокрема зазначено, що будь-які інші документи крім наданих (розрахунковий лист за березень 2025 року), в Центрально-західному ТУ АРМА не створювались.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.08.2025 відмовлено в задоволенні заяви державного виконавця про роз'яснення рішення суду з посиланням на те, що рішенням суду не зобов'язано відповідача здійснити розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 за час відсторонення від виконання посадових обов'язків за період з 12.06.2023 по 30.06.2023. Разом з цим зазначено, що у рішенні суд не надавав оцінку нормам ст. 110 КЗпП і ст. 30 Закону України "Про оплату праці" та які складові має включати розрахунок під час нарахування середнього заробітку за час відсторонення від виконання посадових обов'язків.
При цьому зазначено залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 гривень.
Надаючи оцінку вказаним підставам для закінчення виконавчого провадження, виходячи з встановлених судом фактичних обставин, та правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд зауважує таке.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 1 ч. 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Це право державного виконавця кореспондує з його обов'язком здійснити таку перевірку у випадку, передбаченому ст. 63 Закону №1404-VIII.
Частиною 1 статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Проте, за встановлених фактичних обставин справи суд констатує, що в порушення вимог Закону України “Про виконавче провадження» відповідачем не здійснено належної перевірки виконання боржником рішення суду в справі № 120/10848/24, зокрема чи виплачена стягувачу ОСОБА_1 сума коштів 4568,20 грн відповідає сумі коштів, яка мала бути нарахована ОСОБА_1 як заробітна плата за час відсторонення від виконання посадових обов'язків за період з 12.06.2023 по 30.06.2023 включно відповідно до пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року.
При цьому, суд зауважує, що в рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі № 120/10848/24, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суд від 27.03.2025, чітко вказано, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку № 100).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.
На зазначеному було також наголошено в ухвалі від 29.08.2025 про відмову в роз'ясненні рішення суду в справі № 120/10848/24.
При цьому, суд зазначає що позивачем до матеріалів виконавчого провадження надано копії довідок Центрально-Західного ТУ АРМА про заробітну плату ОСОБА_1 за квітень та травень 2023 року (а.с. 94-95). Однак, такі не взяті до уваги головним державним виконавцем під час вирішення питання про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" щодо встановлення повного виконання рішення суду, зокрема чи належним чином була визначена загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час відсторонення від виконання посадових обовязків ОСОБА_1 , та прийняття спірної постанови від 18.09.2025 ВП № 78227502.
Суд зазначає, що наданий боржником 17.06.2025 державному виконавцю розрахунковий лист за березень 2025 року щодо нарахування на користь ОСОБА_1 виплати за рішенням суду на суму 4568,20 грн ( а.с. 93 ) не є належним доказом нарахування ОСОБА_1 заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов'язків за період з 12.06.2023 по 30.06.2023 включно відповідно до пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, більш того, він взагалі не містить інформації складових заробітної плати, з яких здійснювалось нарахування, сум утримання (ПДФО, ЄСВ, військовий збір) із заробітної плати. Суд констатує, що зазначені в розрахунковому листі сума нарахування за рішенням суду ( 4568,20 грн. ) та кінцева сума до виплати за рішенням суду ( 4568,20 грн.) є ідентичними, що навіть унеможливлює встановити факт, чи були утримані відповідні податки та збори.
Щодо тверджень боржника, що крім зазначеного розрахункового листа за березень 2025 року в Центрально-Західному ТУ АРМА інші документи не створювались, то суд їх оцінює критично і наголошує, що факт не створення таких документів не виключає обов"язку відділу бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення Центрально-Західного ТУ АРМА, здійснити відповідні розрахунки при нарахуванні заробітної плати, в тому числі на виконання рішення суду, і такі розрахунки ( відповідні вихідні дані, які бралися до уваги ) мають бути відображені у відповідних фінансових документах.
При цьому суд також звертає увагу, що надана боржником копія квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 1 АТ «Ощадбанк» на суму 4568,20 грн., дата операції 27.03.2025, платник: Центрально-Західне ТУ АРМА через ОСОБА_2 , отримувач: Вітов Наталя Іванівна, призначення платежу: на виконання рішення ВОАС від 05.12.2024 та постанови СААС від 27.03.2025 року в справі №120/10848/24 в повному обсязі, свідчить про перерахування на користь ОСОБА_1 готівкових коштів, в той же час, як пояснили представники відповідача в судовому засіданні на запитання суду, Центрально-Західне ТУ АРМА є установою, в якій фінансове обслуговування здійснюється через органи Державної казначейської служби України (а.с. 85-87).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд зауважує, що відповідачем не надано доказів щодо належної перевірки державним виконавцем виконання рішення суду в справі № 120/10848/24 перед винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження № 78227502 від 18.09.2025.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що постанова державного виконавця від 18.09.2025 про закінчення виконавчого провадження №78227502 прийнята без належного з'ясування всіх обставин щодо виконання виконавчого листа №120/10848/24, виданого 28.05.2025 року Вінницьким окружним адміністративним судом, передчасно, необґрунтовано, відтак є протиправною та підлягає скасуванню.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, надавши оцінку наявним в справі доказам, суд доходить висновку про задоволення адміністративного позову відповідно до вищевикладених мотивів.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 18.09.2025 про закінчення виконавчого провадження № 78227502 з примусового виконання виконавчого листа №120/10848/24, виданого 28.05.2025 року Вінницьким окружним адміністративним судом.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211,00 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 45798761)
Третя особа: Центрально-Західне міжрегіональне територіальне управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (вул. 600-річчя, 25, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 42639235)
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна