про відкриття провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
11 листопада 2025 р. Справа № 120/15567/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує про протиправні дії відповідача щодо обчислення у період з 29.01.2020 по 20.05.2023 окремих сум грошового забезпечення без урахування прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01 січня відповідного календарного року.
Разом із позовною заявою представник позивача подала заяву про поновлення строку звернення до суду. Така обґрунтована тим, що процесуальний строк звернення до суду в частині виплати грошового забезпечення в період з 19.07.2022 по 20.05.2023 дотриманий, оскільки стаття 233 КЗпП України у редакції закону до набрання чинності 19.07.2022 Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 визначала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22.
Також представник позивача зауважує, що Верховний Суд у постанові від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 дійшов висновку, що дія частини першої статті 233 КЗпП України (в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією норми законної сили.
Більше того, на переконання сторони позивача початок відліку строку звернення до суду із цим позовом слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної інформації про обсяг і характер виплачених сум.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказую про таке.
Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу положень частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у редакції, що була чинною до 19.07.2022, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто, у редакції КЗпП України, що була чинною до 19.07.2022, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Водночас оскільки вимоги цього спору стосуються перерахунку та виплати грошового забезпечення у період після 19.07.2022, то слід зазначити, що 19.07.2022 набув чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесені зміни до законодавства про працю.
Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які виникли з питань щодо стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).
Відтак, починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці без обмеження будь-яким строком.
Водночас після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін частиною другою статті 233 КЗпП України установлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
При цьому варто звернути увагу на те, що питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.02.2020 по 30.03.2023, було предметом дослідження судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.
У вказаній справі судова палата, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшла таких висновків (дослівно):
"Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").
З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023."
Отже, Верховний Суд в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 виснував, що до вимог щодо виплати грошового забезпечення після 19.07.2022 застосовні норми вже нині чинної редакції статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, що нараховані та виплачені при звільненні.
У зв'язку із цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Виходячи з цього, судова палата Касаційного адміністративного суду зауважила, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у ній визначено зокрема бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати її довірителю грошового забезпечення (усіх його складових) за період з 29.01.2020 по 20.05.2023 без урахування прожиткового мінімуму встановленого Законом станом на 01 січня відповідного календарного року.
При цьому згідно наказу командира В/ч НОМЕР_2 від 29.07.2025 № 217/ист ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини з 29.07.2025.
Отже, позивач при звільненні з В/ч НОМЕР_2 та отриманні грошового атестату мала б бути обізнаною про всі суми, що їй були нараховані та виплачені, а тому саме з цього часу слід здійснювати обчислення тримісячного строку звернення до суду.
Натомість, до суду з цим позовом представник позивача звернулася 04.11.2025 (дата направлення позову на адресу суду), тобто із пропуском строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України.
Разом із тим варто зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейським судом з прав людини вказано на те, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «Зубац проти Хорватії» (Beles and Others v. The Czech Republic), № 47273/99, пп. 50-51 та 69, а також «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), № 35787/03, п. 29).
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).
Таким чином, слід дійти висновку, що позивачем хоча і пропущено тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України в частині вимог що стосуються періоду з 19.07.2022 по 20.05.2023, проте такий строк є незначним, а тому залишення позовної заяви без руху з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду в даному випадку буде проявом надмірного формалізму.
Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
В силу приписів статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Вирішуючи питання про можливість розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд виходив з наступного.
У відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України, справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, яку не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі викладеного, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що вона підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку спрощеного позовного провадження, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, подана з додержанням вимог встановлених статтями 160, 161, 172 КАС України, що є підставою для відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 262 КАС України, -
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Томчуком Андрієм Валерійовичем одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України.
Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: “http://court.gov.ua/fair/».
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Томчук Андрій Валерійович