Номер провадження: 11-кп/813/2643/25
Справа № 947/31401/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
29.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24.10.2025 року в рамках кримінального провадження №62025150020001121, внесеного до ЄРДР 28 лютого2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою клопотання прокурора задоволено.
Продовжено ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 22 грудня 2025 року, включно.
Визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень.
Обґрунтовуючи ухвалу, суд першої інстанції врахував характер та ступень тяжкості інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, суворості покарання, яке загрожує останньому в разі визнання його винним, даних про особу обвинуваченого, та прийшов до висновку про те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
Крім того, суд першої інстанції, враховуючи особу обвинуваченого, а також положення ст. 182 КПК України, визначив розмір застави ОСОБА_8 у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень, що буде достатнім для забезпечення належної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій вважає зазначену ухвалу суду необґрунтованою з огляду на наступне:
- визначення суддею застави як альтернативного запобіжного заходу в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, а також не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;
- судом не враховано, що обвинувачений негативно характеризується за місцем роботи, оскільки будучи працівником правоохоронного органу, маючи статус офіцера, був виявлений як особа, що вживає наркотичні засоби та психотропні речовини;
- судом не враховано підвищену суспільну небезпеку злочину у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_8 , а саме особливо тяжкого злочину, спрямованого на збут психотропних речовин задля власного збагачення;
На підставі наведеного прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою клопотання прокурора щодо продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити, без визначення розміру застави.
Позиції учасників судового розгляду.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Водночас, захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити оскаржену ухвалу без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Частиною 4 ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено права кожного, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
На підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що на розгляді в Київському районному суді м. Одеси перебуває кримінальне провадження №62025150020001121, внесенє до ЄРДР 28 лютого2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги прокурора в частині визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави обвинуваченому ОСОБА_8 апеляційний суд приходить до таких висновків.
Оскарженою ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.10.2025 року обвинуваченому ОСОБА_8 був продовжений строк тримання під вартою до 22 грудня 2025 року. Разом з цим суд першої інстанції визначив в якості альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_8 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
Апеляційний суд погоджується з доводами прокурора про те, що вищевказана ухвала в частині визначення розміру застави винесена з істотним порушенням норм Кримінального процесуального кодексу України та містить невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що у вказаному провадженні продовжують існувати такі ризики як переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Застава у даному випадку є альтернативним запобіжним заходом, визначеним поряд з основним запобіжним заходом у виді тримання під вартою.
Водночас, судом не було належним чином аргументовано доцільність застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави відносно обвинуваченого, окрім того у мінімальному розмірі з таких підстав.
Так, ч.3 ст.183 КПК України передбачає обов'язок слідчого судді або суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Поряд із цим, законодавцем встановлена низка випадків, які надають право слідчому судді або суду не визначати розмір застави.
Зокрема, згідно приписів п.5 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя або суд мають право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції визначивши обвинуваченому ОСОБА_8 заставу не врахував фактичні обставини даного кримінального провадження, зокрема той факт, що судовий розгляд перебуває на початковій стадії, а також положення ч.4 ст.183 КПК України.
Так, ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за ч. 4 ст.307 КК України. Тому, з урахуванням існуючих ризиків, тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та тяжкості можливого покарання, даних про його особу, колегія суддів вважає, що місцевий суд на початковій стадії судового розгляду не мав достатніх підстав для визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
При цьому, висновки місцевого суду щодо наявності підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу у виді застави є необґрунтованими.
Таким чином, слід констатувати, що місцевий суд не зазначив в ухвалі будь-яких переконливих мотивів, які б свідчили про те, що на даному етапі змінилися обставини, які дозволяли суду зробити висновок про зменшення ризиків, або змін в житті обвинуваченого, що унеможливлює його подальше перебування під вартою.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності апеляційний суд вважає, що на даному початковому етапі судового розгляду лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 та запобігатиме існуючим ризикам.
Місцевий суд наведеним вище обставинам належної оцінки не дав, чим допустив неповноту судового розгляду під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , а висновки суду в цій частині не відповідають матеріалам справи.
Водночас, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Орім того, апеляційний суд також враховує суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», оскільки злочини, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пов'язані із незаконним обігом психотропних речовин в особливо великих розмірах, які в свою чергу мають негативний вплив на осіб, які їх вживають, що в подальшому тягне за собою систематичність такого вживання та подальші непоправні наслідки для осіб, які вживають такі речовини.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом першої інстанції, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, із постановленням нової ухвали про задоволення клопотання Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 та продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення застави.
З урахуванням того, що обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення застави, а ухвала суду апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, колегія суддів вважає за необхідне затримати обвинуваченого в залі апеляційного суду та під вартою доставити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», при цьому, організацію виконання ухвали, в частині доставки обвинуваченого до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», покласти на прокурора ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24.10.2025 року в рамках кримінального провадження №62025150020001121, внесеного до ЄРДР 28 лютого2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,- задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчій ізолятор» строком до 22 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримати в залі Одеського апеляційного суду та доставити до ДУ «Одеський слідчій ізолятор».
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_6 .
Заставу у розмірі 242 240 гривень, яка внесена ОСОБА_11 відповідно до платіжного доручення №205232190 від 24 жовтня 2025 на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2025 року повернути заставодавцю.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде оголошений 03 листопада 2025 року о 09 годині у залі судового засідання №10 Одеського апеляційного суду.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4