Номер провадження: 22-ц/813/4954/25
Справа № 947/2529/24
Головуючий у першій інстанції Брюховецький О.Ю.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
30.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів:Лозко Ю.П., Карташова О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_3
на рішення Савранського районного суду Одеської області від 11 лютого 2025 року
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Орган опіки та піклування в особі Київської районної адміністрації Одеської міської ради; Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
Короткий зміст вимог
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 провстановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, обґрунтовуючи заявлені вимоги тим, що з осені 2013 року проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2 . На початку січня 2014 року відповідачка завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила від позивача доньку ОСОБА_4 , ім'я та по батькові якої у Книзі реєстрації народжень записано відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України за її вказівкою. На запитання позивача, відповідачка вказала, що так вона бажає тому й записала дитину на своє прізвище. Позивач зауважував, що донька ОСОБА_4 називає його татом та два роки тому відповідачка поїхала з України, лишивши дитину ОСОБА_4 з позивачем. З періодичністю раз на пів року приїжджала, однак на прохання позивача внести зміни в свідоцтво про народження дитини відповідачка не погоджується, у зв'язку із чим, стверджує, що вирішити дане питання в мирному порядку не можливо, а тому змушений звернутися до суду з даним позовом.
З огляду на викладені обставини, позивач просив суд визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Включити з актового запису про народження ОСОБА_4 інформацію, яка внесена до її свідоцтва про народження відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України зі слів відповідачки; зобов'язати орган реєстрації актів цивільного стану внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_4 , вказавши в графі батько - ОСОБА_1 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові залишити без змін.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Савранський районний суд Одеської області рішенням від 11.02.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково; визнав ОСОБА_1 батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановив порядок виконання рішення, відповідно до якого після набрання рішенням законної сили воно є підставою для Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області щодо внесення в актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 564 від 10.09.2014 змін: виключити в графі «батько» відомості про батька ОСОБА_7 ; в графі «батько» вписати відомості про ОСОБА_1 , змінити прізвище дитини « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_8 » та видати нове свідоцтво про народження дитини.
Суд першої інстанції, врахувавши висновок експертного судово-медичного молекулярно-генетичного дослідження (обстеження) № 68, згідно якого позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_4 з ймовірністю 99,99% та визнання позову в цій частині відповідачем, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в зазначеній частині позову.
Щодо позовних вимог в частині внесення змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 суд зазначив, що у цій справі батьки дитини не мають згоди щодо прізвища народженої дитини: звернувшись до суду з позовом, батько наполягав на прізвищі « ОСОБА_6 », мати, заперечуючи в цій частині позову, наполягала на прізвищі « ОСОБА_5 ». Ураховуючи рівність прав батьків, засад розумності, суд вважав, що прізвище дитини має бути подвійним.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Дрогобецька Т.Ю., просить рішення Савранського районного суду Одеської області від 11.02.2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про зміну прізвища дитини скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована неврахуванням судом першої інстанції надання першочергової уваги якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, залишив поза увагою, що донька позивача проти зміни прізвища, про що зазначено у відзиві. Скаржник стверджує про безпідставність посилань суду першої інстанції на висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.06.2022 року по справі № 753/7395/20, оскільки обставини справи не є тотожними та формують різний зміст правовідносин.
Скаржником зауважено, що оскаржуване рішення суду не місить аргументованого висновку про доцільність зміни прізвища малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом не приділено уваги думці дитини, не враховано емоційний стан дитини, її внутрішній дискомфорт та прив'язаність до матері - ОСОБА_2 , при цьому судом не доведено, що зміна прізвища буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, сприятиме її психологічному та гармонійному розвитку.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від11.04.2025 року відкрито апеляційне провадження та роз'яснено ОСОБА_1 його право на подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено органу опіки та піклування в особі Київської районної адміністрації, Подільському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) їх право на подання письмових пояснень у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.
Одеським апеляційним судом ухвалою від 05.05.2025 року призначено справу до розгляду.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином у відповідності до положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Дрогобецька Т.Ю., орган опіки та піклування в особі Київської районної адміністрації та Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)судові повістки отримали 08.08.2025 року в електронних кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Дьоміна Т.В. судову повістку отримала 29.10.2025 року о 8:32:41 в електронному кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
В судому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Дрогобецька Т.Ю. доводи апеляційної скарги підвтримала.
Відповідно до положень ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Із апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_2 рішення Савранського районного суду Одеської області від 11 лютого 2025 року оскаржується лише в частині вимог про зміну прізвища дитини, тому рішення суду в частині задоволення позовних вимог про визнання ОСОБА_1 батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» № 12 від 24 жовтня 2008 року.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, врахувавши висновок експертного судово-медичного молекулярно-генетичного дослідження (обстеження) № 68, згідно якого позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_4 з ймовірністю 99,99% та визнання позову в цій частині відповідачем, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в зазначеній частині позову.
Щодо позовних вимог в частині внесення змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 суд зазначив, що у цій справі батьки дитини не мають згоди щодо прізвища народженої дитини: звернувшись до суду з позовом, батько наполягав на прізвищі « ОСОБА_6 », мати, заперечуючи в цій частині позову, наполягала на прізвищі « ОСОБА_5 ». Ураховуючи рівність прав батьків, засад розумності, суд вважав, що прізвище дитини має бути подвійним.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, за необхідне зазначити таке.
Судом першої інстанції встановлено, що під час спільного проживання відповідачка ОСОБА_2 завагітніла та у подальшому народила дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по місту Котовську та Котовському району Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 564 від 10.09.2014 року (а.с. 6).
На підтвердження спільного проживання з відповідачкою, позивачем надано акт про встановлення факту проживання та утримання, який засвідчено свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Колегія суддів зауважує, що в Акті про встановлення факту проживання та утримання від 17.12.2023 року зазначається, що складений в присутності свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ними підписаний. Разом з тим, Акт не містить відомостей про осіб які його склали, підписи свідків не засвідчені у встановленому законом порядку.
Згідно витягу з актового запису про народження №564 від 10.09.2014 року відомості про батька дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записані зі слів матері відповідно до частини першої статті 135 СК України, та батьком записано - ОСОБА_7 .
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Кожна дитини відповідно до статті 7 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року має право на збереження індивідуальності.
Одним із основних засобів ідентифікації дитини є її ім'я, яке надається дитині при народженні і складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Відповідно до статті 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до частини першої статті 146 СК України ім'я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір'ю дитини.
Матеріалами справи підтверджується факт реєстрації народження дитини сторін за заявою відповідача відповідно до ч. 1 статті 135 СК України.
Згідно із частиною першою статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Частинами третьою, п'ятою статті 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Інтереси дитини є пріоритетним і визначальним для вирішення спору щодо зміни прізвища дітей.
При вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У справі, що переглядається, встановлено, що сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували, прізвище дитини вказано у свідоцтві про народження зі слів матері, дитина на час розгляду справи проживає разом із матір'ю.
Звертаючись до суду позивач просив визнати ОСОБА_1 , батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого після набрання рішенням законної сили воно є підставою для Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області щодо внесення в актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , №564 від 10.09.2014 змін: виключити в графі "батько" відомості про батька ОСОБА_7 ; в графі "батько" вписати відомості про ОСОБА_1 , змінити прізвище дитини « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » та видати нове свідоцтво про народження дитини.
Відповідно до частини першої, пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, тоді як правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Позовна заява із якою звернувся позивач не містить будь-яких обставин, якими він обґрунтовує вимогу про зміну прізвища дитини.
У цій справі батьки дитини не мають згоди щодо прізвища дитини: звернувшись до суду з позовом, батько наполягав на прізвищі « ОСОБА_6 », мати, заперечуючи в цій частині позову, наполягала на прізвищі « ОСОБА_5 ».
Із матеріалів справи вбачається, що дитина із народження проживає з матір'ю та має її прізвище. Лише у період часу з грудня 2023 року по жовтень 2024 року дитина проживала з батьком, у зв'язку із роботою відповідачки за кордоном, останньою не заперечуються вказані обставини. З жовтня 2024 року дитина проживає з матір'ю і на даний час перебуває за кордоном, заперечує щодо змінити прізвища.
При вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо.
Вирішуючи вимоги позивача про внесення зміни до актового запису про народження дитини в частині прізвища дитини, суд першої інстанції не врахував, що сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували; прізвище дитини вказано у свідоцтві зі слів матері; дитина проживає разом із матір'ю, заперечує проти зміни прізвища, доказів прийняття участі у вихованні та утриманні, піклуванні про здоров'я фізичний, духовний і моральний розвиток дитини, крім періоду з грудня 2023 року по жовтень 2024 року, матеріали справи не містять. Як і не містять фотографій щодо спілкування батька з донькою у період часу з грудня 2023 року по жовтень 2024 року.
Доказі того, що стосунки між батьком ОСОБА_1 та донькою ОСОБА_4 є близькими, та батько піклується про фізичний, моральний та духовний розвиток доньки, яка проживає з матір'ю, крім зазначеного вище періоду, матеріали справи не містять. Під час розгляду справи в суді першої інстанції свідки не допитувалися.
Отже позивач не довів необхідності зміни прізвища дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », а також того, що зміна прізвища буде відповідати найкращим інтересам дитини, сприятиме її психологічному та гармонійному розвитку.
Встановлення батьківства та внесення відомостей до актового запису про народження дитини про батька дитини самі по собі не є підставою для зміни прізвища дитини.
Суд першої інстанції, надаючи дитині подвійне прізвище, виходив з рівності прав та інтересів обох батьків та засад розумності, при цьому не врахував, що інтереси дитини є пріоритетним і визначальним для вирішення спору щодо зміни прізвища доньки, та необхідно враховувати саме стосунки, які існують між дитиною та батьками.
Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що зміна прізвища дитини не відповідатиме найкращим інтересам дитини, які є пріоритетними і визначальними для вирішення спору щодо зміни прізвища дитини. Позивач не надав жодних належних та допустимих, доказів, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини по справі та матеріали справи у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку що прізвище дитини має бути подвійне, оскільки позивачем ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду не надано безспірних та достатніх доказів які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Савранського районного суду Одеської області від 11 лютого 2025 рокув оскаржуваній частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну прізвища дитини слід скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну прізвища дитини відмовити.
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 , задовольнити.
Рішення Савранського районного суду Одеської області від 11 лютого 2025 рокув оскаржуваній частині скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну прізвища дитини відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 10 листопада 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді Ю.П. Лозко
О.Ю. Карташов