11.11.25
22-ц/812/2242/25
Єдиний унікальний номер судової справи 487/7207/24
Провадження № 22-ц/812/2242/25
11 листопада 2025 року місто Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі головуючого судді Серебрякової Т.В. та суддів Коломієць В.В., Самчишиної Н.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Максіменцевою Надією Олександрівною, на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 23 липня 2025 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною матір'ю, яка проживає окремо від дитини, -
Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 23 липня 2025 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, Орган опіки та піклування Миколаївської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною матір'ю, яка проживає окремо від дитини.
Не погодившись із зазначеним рішенням, 09 листопада 2025 року ОСОБА_1 , діючи через представника - адвоката Максіменцеву Н.О., подала апеляційну скаргу. Оскільки, апеляційна скарга подана з пропуском встановленого законом строку на її подання, вона містить клопотання про поновлення вказаного процесуального строку.
Між тим, провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_3 , не може бути відкрито виходячи з наступного.
За правилами ч.ч.1,2 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
За правилами ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено 23 липня 2025 року. За такого, строк на апеляційне оскарження спливав 22 серпня 2025 року. Копію оскаржуваного рішення доставлено до Електронного кабінету ОСОБА_1 24 липня 2025 року (а.с.158).
Як на поважність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що позивач самостійно намагалась захистити свої права на стадії апеляційного розгляду, проте не маючи спеціальних знань у сфері юриспруденції не усвідомлювала до кінця зміст рішення першої інстанції. При цьому, угода про надання професійної правової допомоги була укладена 05 листопада 2025 року, отже подати апеляційну скаргу раніше, у строк, визначений процесуальним законодавством, у представника позивача не було можливості.
Разом із тим, за вказаних обставин апеляційний суд позбавлений можливості відкрити апеляційне провадження у справі з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та N 35548/06, §34, від 21 грудня 2010 року).
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення.
При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасник процесу зобов'язаний добросовісно користуватись своїми процесуальними правами (ч.1 ст.44 ЦПК України).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Таким чином, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Тобто, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів вважає, шо зазначенні у клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 23 липня 2025 року, не підтверджують наявність об'єктивних та непереборних обставин, які б унеможливлювали подання апеляційної скарги в межах передбаченого законом строку на апеляційне оскарження рішення, а тому вказані підстави є непереконливими та неповажними.
Посилання позивача на те, що вона не усвідомлювала зміст рішення, а за допомогою адвоката звернулась лише 05 листопада 2025 року, тобто більше ніж через 3 місяці після ухвалення рішення, не може бути визнано поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, оскільки полягають у суб'єктивному тлумаченні судового рішення позивачем.
Апеляційний суд зазначає, що поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і, які не залежали від волі та поведінки особи, причин.
Вказані позивачем підстави не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Отже, ОСОБА_1 об'єктивно мала реальну можливість реалізувати свої процесуальні права на подання апеляційної скарги.
З огляду на зазначене, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 23 липня 2025 року, наведені ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Максіменцева Н.О., слід визнати неповажними.
За приписами ч.3 ст.357 ЦПК, якщо зазначені особою, яка подала апеляційну скаргу, підстави поновлення строку визнані неповажними, суд залишає апеляційну скаргу без руху для зазначення інших підстав поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.357 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Максіменцевою Н.О., на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 23 липня 2025 року необхідно залишити без руху та надати особі, яка подала апеляційну скаргу, строк для подачі нової заяви про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням інших поважних причин його пропуску, з наданням доказів поважності.
Керуючись ст.ст.127,185,354,357 ЦПК України, суд
Підстави, наведені ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Максіменцева Надія Олександрівна, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 23 липня 2025 року, визнати неповажними.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Максіменцевою Надією Олександрівною, на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 23 липня 2025 року- залишити без руху.
Надати особі, яка подала апеляційну скаргу строк, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме:
- надання до апеляційного суду нової заяви про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням інших поважних причин його пропуску, з наданням доказів поважності.
Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали будуть застосовані наслідки передбачені ЦПК України.
Головуючий Т.В. Серебрякова
Судді: В.В. Коломієць
Н.В. Самчишина