Справа №750/8942/25
Провадження №3/750/2906/25
11 листопада 2025 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого - судді - Самусь Л.В.,
за участю секретаря - Бублик Т.М.,
захисника - Фесюка М.І.,
розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, учасника бойових дій, мешканця АДРЕСА_1 , - за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Як зазначено у протоколі серії ЕПР1 №362277 від 15.06.2025, ОСОБА_1 15.06.2025 о 06:28 год. в м. Чернігові по вул. Кільцева 6, керував транспортним засобом GELLY, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння; зі згоди водія, у встановленому законом порядку, огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу Драгер ARLM-0398, результат огляду позитивний, 1,17 проміле; з результатом огляду не погодився. В подальшому зі згоди водія, у встановленому законом порядку, огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився в медичному закладі, у лікаря нарколога ЧОПНЛ, результат огляду позитивний, що підтверджується висновком ЧОПНЛ №764 від 15.06.2025, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодився, вказав, що він не вживав алкоголь, правил дорожнього руху не порушував, причину зупинки йому не пояснили. Напередодні, о 17 вечора пив пиво, 1 літр, о 21.00 ліг спати, і такого результату бути не могло. Драгер одразу не показав, щось було незрозуміле, тричі продував. У лікаря все пройшов, а висновок неправильний, він з ним і тоді не погоджувався. Причину зупинки не пояснили, сказали руки тремтять, ознак не називали. Не погодився з результатом, запропонували у лікаря пройти, направлення не виписував поліцейський, він не підписував його. Сечу і кров не здавав, не пропонували. Лікар його оглядав, він все виконував. З висновком лікаря він не згоден.
Опитаний в судовому засідання в якості свідка поліцейський 2 взводу 3 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській сержант поліції ОСОБА_2 пояснив, що він складав вказаний протокол про адміністративне правопорушення. Так, зупинили водія, виявили ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд на місці і водій погодився, пройшов такий, результат був позитивним, але водій з результатом не погодився. Запропонували пройти у лікаря і водій дав згоду. У лікарні ОСОБА_1 пройшов огляд, результат також був позитивним, надали висновок, на підставі чого і скали протокол. Зупинили на підставі того, що звернулись люди, схожий за описом автомобіль вчинив порушення. Під час спілкування з водієм виявили ознаки сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння, щось ще, не пам'ятає вже. Не з першого разу водій пройшов, такий прилад Драгер, що потрібно багато повітря, не виходило у водія надути стільки. На місці акт не складав, оскільки не був водій згоден з результатом, ОСОБА_1 був доставлений в медичний заклад. Направлення виписував вже у медичному закладі і там воно залишилось, а йому віддали висновок, до справи в такому випадку направлення не долучається. На місці продуття прилад показав 1,17% проміле, у лікаря менше. Після отриманого висновку він роз'яснив права водію. Якщо він не повідомляв, що ведеться відеофіксація, то він понесе дисциплінарну відповідальність, порушив п. 40. Зупинив на підставі п.3 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», звернулись люди. Водій заперечував вживання алкоголю спочатку, потім сказав, що пив пиво вчора. У висновку зазначено час направлення 06:25 год., він не знає чому, хтось помилився. Другий раз продув прилад у лікаря і результат був менше. В акті огляду зазначено третю ознаку, як поведінка що не відповідає обстановці, оскільки водія трусило. При зупинці причину одразу не назвав, пізніше це зробив. Ознаку про поведінку не назвав, а в акті зазначив, бо це його суб'єктивна думка, бо водія трусило. Послідовність його дій щодо процедури огляду була порушена.
Захисник подав письмове клопотання про закриття провадження у справі, яке підтримав в судовому засіданні, просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що не було дотримано вимог нормативних актів, що призвело до складання протоколу. Направлення в матеріалах справи немає, тоді як лише при його наявності проводиться огляд. У висновку №764 від 15.06.25 вказано час направлення 06:25 год., тоді як у протоколі вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 06:28 год., продував прилад Драгер ОСОБА_1 о 06:33 год., тобто направлення було виписано раніше, ніж водій керував авто і зазначені письмові докази не узгоджується з відеозаписом, долученим до протоколу. Працівником поліції не називались ознаки сп'яніння до висування вимоги на проходження огляду, такі було названо вже після згоди водія на проходження того і під час підготовки приладу Драгер. Більш того, на відео поліцейський зазначає про дві ознаки, такі як: запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння пальців рук, тоді як огляд в дійсності не проведено, а водієм зазначено, що він вже має поважний вік, тому тремтять, при тому в акті огляду зазначено ще й третю ознаку сп'яніння - поведінка, що не відповідає обстановці, при тому, що водій поводить себе адекватно, на всі питання відповідає, надає документи. Була порушена процедура огляду.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, опитавши свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані на основі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Відповідно до положень ст. 130 КУпАП складом адміністративного правопорушення є як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, так і керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 «а» ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (надалі - «Інструкція»).
Згідно п.6 розділу І «Інструкції» огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Згідно з пунктом 2 розділу І цієї «Інструкції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 «Інструкції» ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Також, відповідно до «Інструкції», огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки або у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду, у тому разі, якщо водій відмовився від огляду на місці чи був не згоден з його результатами (п.п. 6 та 7 розділу І «Інструкції»).
Згідно до п. 18 Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена у додатку 3 до «Інструкції», час другого обстеження проводиться через 20 хвилин.
Відповідно до п. 22 розділу ІІІ «Інструкції» висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Так, з відеозапису, долученого до протоколу, дослідженого у судовому засіданні, встановлено, що працівниками поліції 15.06.2025 о 06:28 год. було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з ОСОБА_1 , працівник поліції з самого початку не повідомивши водія про підстави зупинки, запитав куди прямує водій, а після відповіді, що на рибалку, просить того надати документи. Після цього, о 06:29 год. запитує чи не вживав водій вчора алкоголь, після чого просить вийти водія з авто, щоб перевірити. Коли водій виходить з автомобіля, працівник поліції запитує того, чи не пройде він огляд на стан алкогольного сп'яніння, чи не продує прилад, і водій погоджується, вказавши, що вчора о 17 год. вживав пиво, та ліг спати о 21 год. На уточнююче питання поліцейського про об'єм випитого пива зазначає, що 1 літр. Поліцейський каже, що в такому випаду нічого не покаже прилад, готує прилад для проходження огляду, показує герметичність запакованого мундштука. І після цього вже вказує, що огляд проводиться в зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 зазначає, що йому 65 років, тому руки трусяться. Далі після прогріву приладу Драгер поліцейський інформує водія про необхідний об'єм видихуваного повітря, і після двох невдалих спроб продуття, після третьої спроби о 06:33 год. прилад показує результат 1,17% проміле. З вказаним результатом водій не погоджується, поліцейський питає, чи згоден тоді водій проїхати до лікарні, ОСОБА_1 погоджується, і тоді о 06:34 год. (час зафіксований на бодікамері) поліцейський вказує, що зараз 06:27 год. і він направляє водія на огляд у лікаря. Під час дороги до лікарні поліцейський ставить питання ОСОБА_1 , що можливо той вживав сьогодні, однак водій заперечує постійно вживання ним зранку алкоголю, каже лише про 1 л пива напередодні о 17:00 год. Згідно часу, зафіксованого бодікамерою поліцейського о 06:46 вони прибули до лікарні. О 06:48 год. поліцейський складає направлення в кабінеті у лікаря. О 06:51 год. лікар підкликає водія, після чого ОСОБА_1 заповнює якійсь документи. О 06:57 год. медичний працівник готує прилад і ОСОБА_1 продуває той, результат 1,06% проміле. Далі лікар проводить огляд ОСОБА_1 , вимірюють тиск, проби. О 07:13 год. медичний працівник надає ОСОБА_1 вдруге продути прилад Драгер, і результат на відеозаписі чутно як 1,09% проміле. ОСОБА_1 не погоджується з результатом, однак підписує документи, вказуючи, що він не згоден з висновком. О 07:17 год. поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 всі дії, які було вчинено з моменту зупинки, про наявний висновок, і що на водія буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Роз'яснює йому права та порядок розгляду протоколу, вилучення посвідчення водія та видачу тимчасового талону та вказує, що зараз вони повертаються на місце зупинки де буде складено відповідний протокол. О 07:34 год. всі учасники події повертаються на місце зупинки транспортного засобу, та о 07:58 год. ОСОБА_1 зачитано протокол.
Тобто, під час перегляду відеозапису, встановлено, що огляд на стан сп'яніння у медичному закладі лікарем було проведено з порушенням «Інструкції», оскільки між часом першого обстеження (06:57 год.) та другого обстеження (07:13 год.) пройшло менше 20 хвилин, хоча в Акті огляду лікарем зазначено час, який відповідає витриманій нормі «06:55 год.» та «07:15 год.», однак таке спростовується відеозаписом, долученим до протоколу, який є безперервним і в достовірності того у суду сумнівів не виникає, в дійсності друге обстеження ОСОБА_1 було проведено через 16 хвилин.
Навіть, якщо допустити різний час, який показують бодікамера поліцейського і лікаря, все рівно, згідно відеозапису друга проба в медичному закладі в дійсності проведена раніше (різниця на відео з бодікамери поліцейського і годиннику лікаря складала 2 хв. орієнтуючись на час зафіксований бодікамерою і часом першої проби, зазначеної у Акті - на відеозаписі час проведення першої проби в медичному закладі зафіксовано о «06:57 год.», а в Акті зазначено «06:55 год.», отже різниця в часі складає 2 хв.). Так, друга проба мала б бути проведена о «07:17 год.» за часом, що мав бути відображений на відеозаписі (20 хвилин між першою пробою «06:57 год.» та другою), тоді як такий час другої проби на відеозаписі зафіксовано о «07:13 год.». При цьому, маючи ймовірні розбіжність часу між годинником лікаря і бодікамерою в 2 хв., виходить, що друга проба за годинником лікаря також проведена раніше визначеного інтервалу в 20 хв., а саме о «07:11 год.», а не о «07:15 год.», як про це зазначено в Акті.
Відповідно до п. 22 розділу ІІІ «Інструкції» висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Також суд звертає увагу, що сам ОСОБА_1 з самого початку заперечував факт вживання алкоголю, не намагався уникнути продуття алкотестеру або затягнути медичний огляд, а в лікарні зазначив, що з вказаним висновком не погоджується.
При цьому, слід також вказати, що з відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 після зупинки працівниками поліції виконав всі вимоги працівників поліції і надав всі необхідні документи. Його поведінка під час спілкування з працівниками поліції відповідає обстановці, тремтіння пальців рук поліцейський не перевіряв взагалі, а з наявних даних відеозапису така ознака як «поведінка, що не відповідає обстановці», котра взагалі не була названа водію, а зазначена лише в акті огляду, не вбачається, ОСОБА_1 поводився спокійно, врівноважено та адекватно обставинам.
Згідно з усталеною судовою практикою, описані в п.3 розділу І Інструкції, ознаки алкогольного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними.
Крім того, суд вважає слушними посилання захисника і на ті обставини, що час направлення водія ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу, вказаний у Висновку №764 від 15.06.2025 - «06:25 год.», є значно ранішим, аніж час керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зазначеним у протоколі - «06:28 год». Навіть, якщо брати до уваги факт розбіжності часу між бодікамерою та годинником працівника поліції, останнім на відеозаписі чітко вказано наступне «Тоді дивіться, зараз 06 год. 27 хв., я направляю Вас на огляд до лікаря-нарколога», тобто і в такому випадку направлення водія відбулося раніше часу, ніж останній керував таким, відповідно до даних протоколу серії ЕПР1 №362277 від 15.06.2025.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Суд критично ставиться до вказаного висновку №764, в частині встановлення лікарем діагнозу «перебуває у стані алкогольного сп'яніння», оскільки згідно даних відеозапису, долученого до протоколу, час між першим та другим обстеженням у 20 хвилин витримано лікарем не було.
Отже, як вбачається з дослідженого судом відеозапису до протоколу серії ЕПР1 №362277 від 15.06.2025, в порушення вимог Інструкції та ст. 266 КУпАП огляд водія було проведено з порушенням, а тому у суду наявний обґрунтований сумнів в тому, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, суд, враховуючи допущені працівником медичного закладу порушення під час проведення процедури огляду водія ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння, приходить до висновку, що в даному випадку, через порушення процедури проведення огляду у відповідності до ч.5 ст. 266 КУпАП відповідний висновок №764 від 15.06.2025 не може бути допустимими доказом в справі.
Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №362277 від 15.06.2025, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15.06.2025, чек з результатами тестування на приладі Дрегер Alcotest 7510 ARLM-0398 від 15.06.2025 з результатом 1,17 ‰ проміле, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №764 від 15.06.2025, рапорт поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП від Чернігівській області ДПП сержанта поліції Олексія Степанця від 15.06.2025, відеозапис до протоколу серії ЕПР1 №362277 від 15.06.2025, а також отримані на запит суду копії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №764 від 15.06.2025, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, оскільки обставини, зазначені у протоколі про вчинення адміністративного порушення, не відповідають обставинам, зафіксованим на відеозаписі, доданому до протоколу.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі №536/1703/17 (провадження № К/9901/3839/17).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 284 п. 3 КУпАП
Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Л.В. Самусь