Справа № 750/11792/25
Провадження № 2-а/750/264/25
10 листопада 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Супруна О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу № 750/11792/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
25.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14.07.2025 № 1349 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначеною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за неявку за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про розгляд указаної справи позивача не повідомлено, повістка позивачу не вручалася. У своєму позові позивач указує, що 14.07.2025 стосовно нього винесено постанову № 1349 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено на позивача штраф у сумі 17 000 грн (надалі - Постанова).
Відповідно до Постанови, позивач отримав повістку від 19.06.2025 № 4009746 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 26.05.2025, але, із порушенням мобілізаційного законодавства, не виконав вимоги повістки та не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України ст. 22 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив в особливий період адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 27.06.2025 позивачем отримано повістку № 4009746 від 19.06.2025, відповідно до якої йому належало з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , 29.06.2025 о 9:00 для уточнення даних. На момент отримання повістки та 29.06.2025 позивач знаходився на лікуванні в лікаря невролога та лікаря фізичної та реабілітаційної медицини з приводу «ураження попереково-крижових корінців, моноплегії нижньої кінцівки, люмбаго з ішіасом, порушення поперекових та інших міжхребцевих дисків з радиколопатією компресії нервових корінців та сплетінь при ураженні міжребцевого диска. інших та неточнених порушень ходи та рухливості, наслідків внутрішньочерепної травми». 27.06.2025 позивач засобами поштового зв'язку письмово повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 про вказану обставину та неможливість з'явитися 29.06.2025. До повідомлення позивачем додано довідку від 27.06.2025, видану лікарем ЗПСМ ОСОБА_2 КНП «Чернігівська міська лікарня № 3» Чернігівської міської ради, відповідно до якої зазначено, що позивач станом на 29.06.2025 перебуватиме на лікуванні, створено МВТН в електронній базі системи E-Health24 з 12.06.2025. 30.06.2025 представником ІНФОРМАЦІЯ_4 отримане вказане повідомлення позивача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400000479596. Відповідно до медичного висновку № 1111-E5A6-H75K-TACH інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров'я, період непрацездатності позивача становив з 12.06.2025 по 01.07.2025. Отже, з'явитися в установлений час до відповідача позивач не зміг, оскільки 29.06.2025 перебував на лікуванні, про що засобами поштового зв'язку позивач повідомив відповідача про причини неявки, надіславши на адресу територіального центру комплектування та соціальної підтримки копію зазначених вище документів, згідно опису вкладення до цінного листа №1400000479596. Указаний склад адміністративного правопорушення наявний у тому випадку, коли в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суб'єктивна сторона виражається у формі умислу. Однак, позивач не з'явився в установлену дату, оскільки перебував на лікуванні, отже, у нього був відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-1 КУпАП. Позивач уважає, що оскаржувана постанова є протиправною, винесеною з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи, не підтверджена допустимими та належними доказами та підлягає скасуванню.
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 25.08.2025 позовну заяву залишив без руху.
05.09.2025 суддя Супрун О.П. своєю ухвалою поновив строк для подачі позовної заяви, прийняв її до розгляду та відкрив провадження в справі, яку призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами.
Деснянський районний суд м. Чернігова своєю ухвалою від 27.10.2025 за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, зупинив стягнення у виконавчому провадженні № 79411772, відкритому на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №1349 від 14.07.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь держави 17 000,00 грн, до набрання законної сили рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова у справі № 750/11792/25 за даним позовом.
У встановлений статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) строк відповідачем через систему «Електронний суд» подано відзив, у якому він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на правомірність оскаржуваної постанови. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_6 засобами поштового зв'язку позивачу скерована повістка за № 4009746 від 19.06.2025 про прибуття 29.06.2025 о 09.00 год. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 27.06.2025 позивач отримав повістку. 09.07.2025 відносно позивача, якого було доставлено за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_2 , складено протокол за фактом неприбуття 08.07.2025 (у постанові помилково допущена описка 25.05.2025) згідно повістки за № 4009746. Відповідно до абзацу 12 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнається хвороба громадянина. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Від позивача 30.06.2025 надійшло повідомлення про те, що він хворіє, та не може прибути по повістці 29.06.2025. До позову долучено медичний висновок за № 1111-Е5А6-Н75К-ТАСН від 12.06.2025. Із висновку слідує, що позивач у період з 12.06.2025 по 01.07.2025 лікувався у КНП «Чернігівська міська лікарня № 3». Позивач протягом семи днів з 01.07.2025 до 08.07.2025 зобов'язаний був з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена 14.07.2025, про дату час місце розгляду справи позивач повідомлявся належним чином, однак на розгляд не з'явився, хоча з 01.07.2025 не перебував на лікуванні.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення від 14.07.2025 № 1349 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 17 000,00 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він не з'явився для визначення призначення в особливий період, уточнення даних, чим порушив абзац 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 11).
Оскаржувана постанова не містить підпису позивача, проте наявна відмітка, що підтверджує направлення копії даної постанови за місцем проживання правопорушника в день її винесення.
Аналогічний до викладеного в постанові зміст адміністративного правопорушення наведено в протоколі № 1349 від 09.07.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, який складено командиром ІІІ відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 - старшим сержантом ОСОБА_3 .
Позивач зазначає, що 09.07.2025 його доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому сказали, що за фактом неприбуття 08.07.2025 (у постанові помилково допущена описка 25.05.2025) згідно повістки за № 400974 на нього буде складено протокол.
З'явитися в установлений час до відповідача позивач не зміг, оскільки 29.06.2025 позивач знаходився на лікуванні в лікаря невролога та лікаря фізичної та реабілітаційної медицини з приводу «ураження попереково-крижових корінців, моноплегії нижньої кінцівки, люмбаго з ішіасом, порушення поперекових та інших міжхребцевих дисків з радиколопатією компресії нервових корінців та сплетінь при ураженні міжребцевого диска. інших та неточнених порушень ходи та рухливості, наслідків внутрішньочерепної травми», що підтверджується копією довідки від 27.06.2025, виданої лікарем ЗПСМ ОСОБА_2 . Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська міська лікарня № 3» Чернігівської міської ради, відповідно до якої зазначено, що позивач станом на 29.06.2025 перебуватиме на лікуванні, створено МВТН в електронній базі системи E-Health24 з 12.06.2025 (а.с. 12).
Також, позивачем надано копію медичного висновку № 1111-Е5А6-Н75К-ТАСН від 12.06.2025, створеного в електронній базі системи E-Health24, якою підтверджено, що з 12.06.2025 по 01.07.2025 позивач проходив лікуванні (а.с.20).
27.06.2025 засобами поштового зв'язку позивач повідомив відповідача про причини неявки, надіславши на адресу територіального центру комплектування та соціальної підтримки копію зазначеної вище довідки разом із повідомленням, згідно опису вкладення до цінного листа № 1400000479596 (а.с. 13-14, 15, 16, 17).
30.06.2025 року представником ІНФОРМАЦІЯ_2 з прізвищем « ІНФОРМАЦІЯ_4 » отримано вказане повідомлення позивача, що підтверджується копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу №1400000479596 (а.с.18).
Відповідач у поданому відзиві не зазначив, яким чином були розглянуті заяви позивача про неможливість явки через хворобу, в оскаржуваній постанові про наявність таких заяв та про прийняте по них рішення інформація відсутня. Однак, зазначає, що позивач протягом семи днів з 01.07.2025 до 08.07.2025 зобов'язаний був з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена 14.07.2025 про дату час місце розгляду справи позивач повідомлявся належним чином, однак на розгляд не з'явився, хоча з 01.07.2025 не перебував на лікуванні
Із довідки від 07.10.2025, виданої лікарем ЗПСМ ОСОБА_2 КНП «Чернігівська міська лікарня № 3» Чернігівської міської ради, убачається, що позивач знаходився на амбулаторному лікуванні в поліклініці ЧМЛ № 3 з 02.01.2025 по 08.07.2025 (а.с.65).
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також, частиною першою статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Позивач вчинення ним адміністративного правопорушення не визнає, а тому вказані обставини відповідно до частини другої статті 77 КАС України зобов'язують відповідача - суб'єкта владних повноважень - довести правомірність свого рішення.
При цьому, суд ураховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення.
Обставини, викладені в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинні бути перевірені за допомогою доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви в суду.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено частиною першою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Стаття 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до частини першої статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно застосовувати законодавчі акти, які визначають, зокрема, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Отже, на дату вчинення правопорушення діяв особливий період.
За змістом Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі за текстом - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
За правилами статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі за текстом - Порядок № 560)).
Положення частини третьої статті 37 та частини одинадцятої статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачають обов'язок призовників, військовозобов'язаних та резервістів після прибуття до нового місця проживання в семиденний строк стати на військовий облік, а також у разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 частини другої «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Визначальним для вирішення спірних правовідносин у даній справі є факт нез'явлення позивача за відповідною адресою з метою уточнення облікових даних.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачу 19.06.2025 було видано повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 29.06.2025 для уточнення облікових даних.
29.06.2025 позивач не з'явився по повістці від 19.06.2025 для уточнення облікових даних з поважної причини, оскільки він проходив лікування, і про цей факт позивач заздалегідь проінформував відповідача, надіславши відповідні докази на підтвердження поважності причини своєї неявки.
Незважаючи на те, що поважність причин неявки була підтверджена, надані позивачем докази не були враховані під час розгляду справи.
Згідно із частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За приписами статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до частин першої та другої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Крім того, за правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Матеріали справи не містять даних щодо повідомлення позивача розгляд 14.07.2025 справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив висновки, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Зазначене свідчить, що відповідачем не було дотримано вимог КУпАП щодо повідомлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, про час розгляду справи. Отже, позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Зазначені висновки наведені в постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а.
За правилом частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, постанова від 14.07.2025 № 1349 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення № 1349 від 14.07.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьої статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьої статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення складене 10.11.2025.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 .
Суддя