Справа № 346/4545/24
Провадження № 22-ц/4808/1118/25
Головуючий у 1 інстанції Коваленко Д. С.
Суддя-доповідач Василишин Л. В.
04 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,
суддів: Баркова В. М., Максюти І. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скарг у представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2025 року, ухвалене в складі судді Коваленка Д. С. в місті Коломиї, у справіза позовомАкціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2024 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
30 січня 2020 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до банку, у зв'язку із чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 30 січня 2020 року. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився з текстом Умов, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, Тарифами та повністю зрозумів їх зміст.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 15000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, водночас відповідач не надав банку своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором.
Враховуючи викладене, АТ «Універсал Банк» просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30 січня 2020 року в розмірі 30650,94 грн станом на 15 жовтня 2023 року та судові витрати в розмірі 3028 грн.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2025 року позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 30.01.2020, яка утворилась станом на 15 жовтня 2023 року, у розмірі 6829,96 грн, як борг по кредиту. У стягненні заборгованості у більшому розмірі відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 674,73 грн. У стягненні судового збору у більшому розмірі відмовлено.
В обґрунтування рішення суд зазначив, що відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 11960 грн, а повернув 5130,04 грн, чим порушив права товариства на повернення кредиту у розмірі 6829,96 грн, а тому у нього виникло право на отримання таких коштів у судового порядку шляхом задоволення позову про стягнення з відповідача цих коштів.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Представник АТ «Універсал Банк» - Македон О. А. на рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог подав апеляційну скаргу, в якій посилається на його незаконність, порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що між сторонами не було погоджено усі істотні умови договору про надання банківських послуг. Так, підписуючи анкету-заяву, відповідач підтвердив, що був ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Крім того, отримав їх примірник у мобільному додатку. Також Умови і правила надання банківських послуг опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за відповідним посиланням, а в самому мобільному додатку на постійній основі містяться тарифи, до яких відповідач з використанням власного пін-коду має постійний доступ. Водночас наданий банком розрахунок заборгованості чітко відображає періоди виникнення боргу та факт того, що відповідач ухиляється від сплати заборгованості. Останній будь-яких доказів, які би спростували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором не надав, а також не представив свого контррозрахунку, а тому відсутні законні підстави для того, щоб піддавати сумніву нараховану позивачем суму боргу.
Враховуючи викладене, представник апелянта вважає доведеним факт існування між сторонами договірних зобов'язань та суми боргу, яка вказана в розрахунку заборгованості та позовній заяві, просить оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.
Позиція інших учасників справи
ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Відповідно до частини першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться.
Враховуючи категорію справи та ціну позову, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Фактичні обставини справи
30 січня 2020 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в результаті чого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 погодився з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Також підтвердив, що отримав примірники вказаних документів у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (а.с. 10).
До договору банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank (а.с. 11-23), Тарифи Чорної карти monobank (а.с. 24-25) та паспорт споживчого кредиту Чорної карти monobank (а.с. 26-28).
Відповідно до довідки про наявність рахунку від 28 лютого 2024 року, ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 , тип рахунку - чорна карта, статус картки - активна до 04/28 (а.с.84).
Згідно із довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту, ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг від 30 січня 2020 року за карткою № НОМЕР_3 , 01 лютого 2020 року було встановлено кредитний ліміт у сумі 2000 грн, 04 лютого 2020 року збільшено до 15000 грн (а.с. 85).
Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором б/н від 30 січня 2020 року, заборгованість станом на 15 жовтня 2023 року складає 30650,94 грн, сума витрат за період з 30 січня 2020 року по 15 жовтня 2023 року - 103228,36 грн, сума зарахувань за період з 30 січня 2020 року по 15 жовтня 2023 року - 72577,42 грн (а.с. 75-83).
У заяві Клієнта №№ 20.30.0003079679 від 23 квітня 2021 року вказано, що ОСОБА_1 на підставі особистого волевиявлення просить АТ «Універсал Банк» надати йому кредит за послугою Розстрочка на умовах: ліміт кредиту - 1560 грн, строк кредиту - 24 міс, процентна ставка (фіксована) - 0,00001% на рік (а.с. 86).
У заяві Клієнта №№ 20.30.0003079766 від 23 квітня 2021 року вказано, що ОСОБА_1 на підставі особистого волевиявлення просить АТ «Універсал Банк» надати йому кредит за послугою Розстрочка на умовах: ліміт кредиту - 1000 грн, строк кредиту - 24 міс, процентна ставка (фіксована) - 0,00001% на рік (а.с. 81).
Заявою № 20.30.0003079851 від 23.04.2021 року, відповідач просив надати йому кредит на умовах встановлення кредитного ліміту - 9400 грн., строк кредиту - 17 місяців, процентна ставка - 0,00001% на рік, а комісія з надання фінансового інструменту визначається за формолою R*0.019*N. Розмір щомісячного платежу становить - 731.54 грн (а.с.95).
Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Положення частини першої статті 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Матеріалами справи підтверджується, що 30 січня 2020 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, відповідно до якої банк встановив йому кредитний ліміт, яким він користувався та який збільшувався банком.
Підписана анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише анкетні дані відповідача та контактну інформацію, водночас будь-які умови кредитування, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у ній відсутні.
Звертаючись до суду із позовом, товариство в обґрунтування заявлених позовних вимог, окрім анкети-заяви посилалося також на Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank і Тарифи Чорної карти monobank.
Однак долучені позивачем до матеріалів позовної заяви Умови і правила, Тарифи, підпису ОСОБА_1 як особистого, так і електронного не містять.
Крім того, будь-яких доказів на підтвердження того, що саме із долученими до позову Умовами і правилами, Тарифами, ОСОБА_1 ознайомився і погодився, підписуючи анкету-заяву, а також те, що такі взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, товариство не надало.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наведені документи не є складовою частиною кредитного договору.
Що стосується паспорта споживчого кредиту, то такий також не підписаний відповідачем, та крім того, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки паспорт кредиту є лише способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитовця, та в такому не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
До спірних правовідносин неможливо застосувати й правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, так як кредитор мав можливість додати до позовної заяви Умови і правила, Тарифи у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови кредитування, Умови і правила, Тарифи з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору, а тому апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що в спірному випадку банк неправомірно нараховував проценти за користування кредитними коштами та неправомірно зараховував платежі, які здійснював відповідач, на погашення процентів. Надаючи оцінку поданому позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором суд першої інстанції, врахувавши доведені умови кредитування, а також загальну суму сплачених відповідачем грошових коштів, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення із відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості станом на 15 жовтня 2023 року у розмірі 6829,96 грн. Посилання на те, що під час розгляду справи відповідач не подав власного контррозрахунку чи не надав доказів, які би спростували правильність наданого банком розрахунку, а отже, наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі, не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції, виконуючи свій процесуальний обов'язок, самостійно провів розрахунок заборгованості.
При цьому, суд врахував факт продовження договірних відносин поданням відповідачем заяв №№ 20.30.0003079679 від 23 квітня 2021 року, №№ 20.30.0003079766 від 23 квітня 2021 року та № 20.30.0003079851 від 23 квітня 2021 року з отриманням грошових коштів та за мінусом сплачених сум стягнув заборгованість за неповернутим кредитом.
Будь-які обґрунтування, які би свідчили про неправильність розрахунку заборгованості, проведеного судом, у апеляційній скарзі відсутні.
Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до того, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, дійшов помилкового висновку про те, що сторони не погодили сплату процентів за користування кредитними коштами. Однак такі доводи є безпідставними та спростовуються висновками суду першої інстанції, з якими погоджується й суд апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив та оцінив подані сторонами докази, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк», доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» - Македона Олександра Андрійовича залишити без задоволення.
Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 11 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач Л. В. Василишин
Судді: В. М. Барков
І. О. Максюта