Справа № 766/15293/25
н/п 2-з/766/194/25
про відмову в забезпеченні позову
06.10.2025 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» про забезпечення позову, -
03.10.2025 року представник ТОВ «Він Фінанс» - Романенко М.Е. звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із позовною заявою про стягнення відшкодування за невиконання кредитного договору.
03.10.2025 року від представника ТОВ «Він Фінанс» - Романенко М.Е. також надійшла заява про забезпечення позову у якій останній просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що є у власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в межах позовної заяви про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.
В обґрунтування заяви зазначає, що у разі задоволення позовних вимог про стягнення коштів може утруднити виконання рішення суду або навіть зробити неможливим зокрема і через відчуження рухомого та нерухомого майна, що є у власності кожного з відповідачів. Невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся або має намір звернутися.
Вивчивши матеріали заяви, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вимогами ст. 12, 81 ЦПК України, сторона по справі повинна довести ті обставини, на які посилається.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9від 22грудня 2006року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Співмірність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
З'ясовуючи обсяг позовних вимог суд зазначає, що предметом позову є стягнення відшкодування за невиконання кредитного договору.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилався на те, що у разі задоволення позовних вимог про стягнення коштів може утруднити виконання рішення суду або навіть зробити неможливим зокрема і через відчуження рухомого та нерухомого майна, що є у власності відповідача
Слід відзначити, що саме лише посилання в заяві на те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднитися чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження зазначеного доказами згідно зі статтею 81 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна.
Заявником належним чином не обґрунтовано, та не надано належних та допустимих доказів того, що на час розгляду даної заяви, невжиття заходів забезпечення позову, визначених в заяві, може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що наявні дії відповідача, які свідчать про його намір відчужити своє майно.
Припущення позивача щодо наміру відчужити відповідачем його майна повинно бути підтверджене конкретними фактичними обставинами, з якими пов'язується вид забезпечення: наприклад, підготовчі дії до реалізації майна, витрачання коштів не за призначенням та інше.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки вона є необґрунтованою та недоведеною.
Керуючись ст. ст.149-151, 153, 354 ЦПК України, приймаючи до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,-
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи для відома.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяЯ. В. Шестакова