05.11.2025
Справа №721/495/25
Провадження №1-кп/721/80/2025
Іменем України
Путильський районний суд Чернівецької області в складі:
Головуючого - судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Путила кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.332 КК України, -
В провадженні Путильського районного суду Чернівецької області розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ст.332 ч.3 КК України.
02 вересня 2025 року прокурор Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 подав клопотання про звернення застави в дохід держави, в обґрунтування якого вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 с. 332 КК України, а саме незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та сприянні його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 17.10.2023 року обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 500 000грн. та покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
18.10.2023 року за ОСОБА_4 внесено заставу в розмірі 500000грн. заставодавцем ОСОБА_5 в розмірі 300 000 гривень та ОСОБА_6 в розмірі 200 000 гривень.
Сторона обвинувачення вважає, що за час дії запобіжного заходу ОСОБА_4 порушив обов'язки, покладені на нього, як на обвинуваченого, зокрема, не прибував до суду за вимогою, відлучився за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.
Ухвалою Путильського районного суду Чернівецької області від 04 червня 2025 року оголошено розшук обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України ОСОБА_4 .
З огляду на викладене, прокурор вважає, що існують підстави для застосування ч.8 ст. 182 КПК України, а тому просив звернути в дохід держави заставу у розмірі 500 000грн.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на обставини, викладені у ньому.
Заставодавці в судове засідання не з'явились, хоча судом повідомлялись про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити, виходячи із наступного.
Заходами забезпечення кримінального провадження є, у тому числі, запобіжні заходи (пункт 9 частини 2 статті 131 КПК). Застава є одним із видів запобіжних заходів (пункт 3 частини 1 статті 176 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
При порушенні умов такого запобіжного заходу як застава процедура його застосування включає також застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Так, у разі порушення умов застави - вона звертається в дохід держави (частина 8 статті 182 КПК).
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу (частина 9 статті 182 КПК).
З наведеного вище слідує, що звернення застави в дохід держави є невід'ємною складовою зміни запобіжного заходу в вигляді застави, яка передбачена частинами 8 та 10 статті 182 КПК, та охоплюється поняттям застосування запобіжного заходу в вигляді застави.
У зв'язку із викладеним, звернення застави в дохід держави має (із врахуванням особливостей цього заходу) відповідати встановленим правилам застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В ч. 3 ст. 182 КПК України вказано, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Метою припису частини 8 статті 182 КПК є запобігання порушенню обвинуваченим покладених на нього обов'язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення. У той же час метою звернення застави в дохід держави не є відшкодування шкоди, у завданні якої особа підозрюється чи обвинувачується.
Водночас зі змісту частини 8 статті 182 КПК вбачається, що в ній при описі обов'язків, у разі порушення яких передбачено застосування санкції у вигляді звернення застави в дохід держави, використані формулювання, як у множині, так і в однині. Зокрема, неявка за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи неповідомлення про причини своєї неявки як підстава для звернення застави в дохід держави зазначено як одноразову дію.
При цьому суд звертає увагу, що застава є безстроковим запобіжним заходом, тому її строк не може бути визначний ухвалою суду, і вона без визначення строку забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (частина 7 статті 42 КПК).
Отже, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава, суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу (її частину) в дохід держави.
Так, ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 17.10.2023 року обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 500 000грн. та покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Згідно квитанції АТ «Приватбанк» від 18.10.2023 року, листа Чернівецького апеляційного суду від 18.10.2023 року заставодавцями ОСОБА_5 в розмірі 300 000 гривень та ОСОБА_6 в розмірі 200 000 гривень внесена застава в загальній сум 500 000 грн. за підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до вимог абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У подальшому ухвалою Путильського районного суду Чернівецької області від 04 червня 2025 року оголошено розшук обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України ОСОБА_4 .
Станом на день розгляду клопотання про звернення застави в дохід держави відсутні відомості про місце перебування обвинуваченого ОСОБА_4 , що дає суду підстави для висновку про порушення обвинуваченим процесуального обов'язку, передбаченого ч.7 ст.42 КПК, а саме - прибувати за викликом до суду.
На думку суду, дані обставини вказують на переховування ОСОБА_4 від суду та спроби ухилитися від понесення покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, відтак клопотання прокурора слід задовольнити та звернути заставу, внесену ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за обвинуваченого ОСОБА_4 у сумі 500 000грн. в дохід держави, зарахувавши до спеціального фонду Державного бюджету України.
Щодо пропорційності та справедливості втручання у право власності при зверненні застави в дохід держави, то суд звертає увагу, що загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (п.2 ч.3 ст.132 КПК).
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.8 ст.182 КПК). Положення цієї норми не передбачають необхідності встановлювати виправданість відповідного ступеня втручання у права і свободи особи у зв'язку із зверненням застави у дохід держави, проте з урахуванням прямої вказівки закону на необхідність дотримання вимоги пропорційного втручання щодо будь-якого випадку застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п.2 ч.3 ст.132 КПК) це є обов'язковою умовою і при вирішенні питання про звернення застави у дохід держави.
Звернення застави в дохід держави передбачає дотримання вимог Конституції України та КПК щодо принципу верховенства права, статті 6 Конвенції та статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, які для цього випадку встановлюють необхідність дотримання принципу пропорційності. Звернення застави у дохід держави повинно спрямовуватися на досягнення легітимної мети та бути співмірним з нею, а сам розмір стягнутої застави має бути пропорційним з огляду на порушення умов застави під час кримінального провадження, тобто таке звернення повинно призвести до справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу та вимогами дотримання права на мирне володіння майном.
Суд вважає, що звернення застави в цьому кримінальному провадженні в дохід держави передбачене КПК, можливість та підстави застосування такого заходу кримінально-процесуальної відповідальності були чіткими, зрозумілими та передбачуваними як підозрюваному (на час застосування запобіжного заходу) ОСОБА_4 , так і заставодавцям, у зв'язку з чим суд встановлює, що втручання у вигляді звернення застави у дохід держави здійснено відповідно до закону.
Перевіряючи легітимність мети звернення застави слід зазначити, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч.1 ст.131 КПК), а метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання відповідним ризикам (ч.1 ст.177 КПК).
Метою вищевказаної норми ч.8 ст.182 КПК є запобігання порушенню підозрюваним покладених на нього обов'язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення, проте не відшкодування шкоди, у завданні якої особа підозрюється.
В даному випадку визначений положеннями КПК обов'язок обвинуваченого прибути за викликом до суду у призначену дату судових засідань можливо було виконати, він здатен був досягти зазначеної вище мети. Пропорційність втручання у майнові права заставодавців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оцінена судом з урахуванням характеру порушення покладеного на обвинуваченого ОСОБА_4 нормами КПК обов'язку та негативних наслідків, що настали у вигляді перешкод кримінальному провадженню.
Отже, суд вважає, що звернення застави у повному обсязі є співмірним потребам судового розслідування втручанням у право власності заставодавця з урахуванням характеру вчиненого порушення та спричинених ним негативних наслідків для кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 182, 371-372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про звернення застави в дохід держави - задовольнити.
Звернути в дохід держави заставу у розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень, внесену 18.10.2023 року за підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставодавцями ОСОБА_5 в розмірі 300 000 гривень та ОСОБА_6 в розмірі 200 000 гривень, згідно ухвали Чернівецького апеляційного суду від 17.10.2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023261220000004 від 01.05.2023 року, яку зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судове провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.332 ч.3 КК України, зупинити до розшуку обвинуваченого.
На ухвалу суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Путильський районний суд Чернівецької області протягом семи діб з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 10 листопада 2025 року.
Суддя: ОСОБА_1