Справа № 587/3928/25
Провадження № 2/950/945/25
11 листопада 2025 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі судді Косолапа В.М., розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, у приміщенні суду в м. Лебедин цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором від 09.02.2022 № 8182598 в розмірі 17058,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.02.2022 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 818298. Електронним підписом відповідач підтвердила ознайомлення з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Слон Кредит». Відповідно до платіжного документа, відповідачу було перераховано 10000,00 грн. У свою чергу ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором не виконала, не повернула суму отриманого кредиту та не сплатила відсотків за користування кредитними коштами.
На підставі договору факторингу від 03.08.2023, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача, заборгованість якого на момент відступлення права вимоги склала 17058,56 грн., в тому числі 10000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 7058,56 грн. заборгованості за відсотками.
Звернувшись до суду позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, право вимоги за яким він набув на підставі відповідного договору факторингу.
Ухвалою від 03.09.2025 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
ОСОБА_1 відзиву на позов не подала. Копія ухвали про відкриття провадження була направлена відповідачу за адресою реєстрації місця проживання останньої. Поштове відправлення не було вручено у зв'язку з відсутністю адресата.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 09.02.2022 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 (споживач) укладено договір про надання споживчого кредиту № 818298.
Відповідно до п. 1.3, 1.4, 1.5 сума кредиту складає 12500,00 грн. Строк кредиту 365 днів з кінцевим терміном повернення 09.02.2023 (включно). Тип процентної ставки фіксована. За перший день сплачується 25 % в день, за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85 % річних.
Згідно з п. 2.1 кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування у розмірі 10000,00 грн. на поточний рахунок споживача НОМЕР_1 та у розмірі 2500,00 грн. на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом відповідно до п. 3.5 договору. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (UA-Е759) (а.с. 21-25).
Кредитні кошти у розмірі 10000,00 грн. перераховані відповідачу, що підтверджується даними платіжного сервісу iPay.uа (а.с. 41).
03.08.2023 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Слон Кредит» укладено договір факторингу № 0308-23. Відповідно до указаного договору позивач отримав право грошової вимоги в тому числі до відповідача (а.с. 31-34).
Згідно з копією реєстру до договору факторингу, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 17058,56 грн., в тому числі 10000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 7058,56 грн. заборгованості за відсотками (а.с. 13).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з ч. 3, 4, 6, 8, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 було укладено договір кредиту в електронній формі. Грошові кошти на виконання умов такого договору були перераховані відповідачу, що підтверджується дослідженими судом доказами. Однак, обов'язку щодо повернення коштів ОСОБА_1 не виконала.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 обов'язку з повернення коштів за договором про споживчий кредит не виконала, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з останньої боргу в загальному розмірі 17058,56 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо питання розподілу судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.
На підтвердження понесених витрат про надання правничої допомоги позивач надав: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ВА № 841 від 22.07.2016 (а.с. 39); договір про надання правової допомоги від 01.01.2025 № 42649746, укладений з адвокатом Лівак І.М. (а.с. 16-18); додаткову угоду від 30.05.2025 № 818298 до договору № 42649746 (а.с. 40); акт № 818298 про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 30.05.2025 (а.с. 11).
Зокрема, згідно з актом № 818298 адвокатом надані послуги: 1. правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», витрачений час - 1,5 год., загальна вартість робіт 2250,00 грн.; 2. складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, витрачений час - 3 год., загальна вартість робіт 3000,00 грн. 3. формування додатків до позовної заяви (письмові докази), витрачений час 1 год., загальна вартість 750,00 грн. Усього витрати на суму 6000,00 грн.
Враховуючи обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, враховуючи складність даної справи, яка була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, зважаючи на принципи співмірності судових витрат та співвідношення їх розміру до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
За таких обставин, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 4500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а також 2422,40 грн. судового збору, сплаченого при зверненні до суду.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (04112, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ; код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за договором від 09.02.2022 № 818298 в розмірі 17058,56 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (04112, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ; код ЄДРПОУ 42649746) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. та 4500,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11.11.2025.
Суддя Вадим КОСОЛАП