Справа № 579/671/25
2/579/328/25
27 жовтня 2025 року Кролевецький районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Придатка В. М. ,
при секретарі Клишковій Ю.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
27 березня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулося до Кролевецького районного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за договором № 500815044 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 15.03.2019 року у розмірі 36975,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 березня 2019 року АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 уклали договір, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 36190,95 грн. на строк 48 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 23%. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», який мас силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. АТ «АЛЬФА-БАНК» викопав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 36 190,95 грн.
20 вересня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором 500815044 від 15.03.2019.
Позивач вказує, що відповідач взяті на себе зобов'язання за умовами договору порушив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем, що станом на 20.09.2021 року становить 36975,28 грн., у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, відзив на позов не надав, в зв'язку з чим, на підставі ч. 3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:
15.03.2019 року між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_2 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти), було укладено договір про надання кредиту готівкою на споживчі потреби. Сума кредиту 36190,95 грн. Процентна ставка 23% річних. Тип процентної ставки фіксований. Строк кредиту 48 місяців. /а.с.5-7/
Відповідно до виписки по рахунку з кредитною карткою НОМЕР_1 за період з 15.03.2019 по 20.09.2021 стосовно ОСОБА_2 вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами /а.с.16-22/.
Також користування ОСОБА_2 кредитними коштами підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором №500815044 від 15.03.2019 відповідно до якого встановлено, що відповідач станом на 20.09.2021 року має заборгованість в сумі 36975 грн 28 коп. /а.с.23/.
Відповідно до копії договору факторингу №3 від 20.09.2021 року між АТ «Альфа Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» відбулося відступлення права вимоги до боржників, перелік яких зазначено в додатку 1-1 до договору, в тому числі з вимогою до ОСОБА_2 / а.с. 9-15/ за кредитним договором від 15.03.2019, на суму 36975 грн 28 коп.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного зобов'язання, непогашення відповідачем заборгованості за ними, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
При вирішенні справи суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
З наведених обставин справи вбачається, що кредитний договір на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.
Судом встановлено, що АТ «Альфа-Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 36975,28 грн. ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права вимоги на вказану заборгованість 20.09.2021.
Відповідач не надала жодних доказів на спростування позовних вимог.
Судом встановлено, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».
З огляду на вище зазначене, суд вбачає за необхідне позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 500815044 від 15.03.2019 в розмірі 36975,28 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про доцільність ухвалення рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
При вирішенні судових витрат у справі суд виходить з наступного:
Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Таким чином, з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір у сумі 3028 грн. 00 грн.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу судом відзначається таке.
Відповідно до положень ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до умов ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотання від відповідача про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката із зазначенням обґрунтування на спростування співмірності витрат відповідача на правничу допомогу до суду не надходило.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу суду надано: копію Договору про надання правової допомоги №03-07/24 /а.с. 24-25/, копію свідоцтва Литвиненко Оксани Ігорівни про право на заняття адвокатською діяльністю /а.с.26/, акт приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024 /а.с. 26/, платіжну інструкцію від 01.10.2024 /а.с. 28/, що підтверджує перерахування коштів в сумі 9200 грн. 00 коп. позивачем адвокату Литвиненко О.І.
Таким чином, суду надано докази реально понесених витрат позивача на правову допомогу.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 81, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» місцезнаходження: 03035, м.Київ, пл.Солом'янська, 2, код ЄДРПОУ 40340222, до ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором №500815044 від 15 березня 2019 року в розмірі 36975 (тридцять шість тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 28 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судові витрати у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 копійок за сплату судового збору, а також 9200 (дев'ять тисяч двісті) грн 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. М. Придатко