Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/1688/2025 Справа № 641/8622/25
11 листопада 2025 року м.Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221150001184 від 07.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
До суду надійшло вищевказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене в ході огляду місця події від 07.11.2025, за адресою: м. Харків, вул. Тарасенка, поблизу будинку №126\1, майно, а саме: Фрагменти пластику червоного кольору поміщені до сейф-пакету RCI2147198; Металеві стовпи опечатані біркою з підписами всіх учасників слідчої дії; Фрагмент пластикової таблички з написом поміщені до сейф-пакету QYH0063608.
В обґрунтування вказаного клопотання прокурор посилається на те, що в провадженні слідчого відділення ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221150001184 від 07.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.11.2025 до ЧЧ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 126/1 невстановленою особою скоєно крадіжку генератору "Дексан", чим спричинено майнову шкоду в особливо великих розмірах ТОВ "УКРНЕЙМС ДАТАЦЕНТР".
Так, 07.11.2025 року за адресою: м. Харків, вул. Тарасенка 126\1, проведено огляд місця події, в ході якого було виявлено та вилучено: 1) Фрагменти пластику червоного кольору поміщені до сейф-пакету RCI2147198 2) Металеві стовпи опечатані біркою з підписами всіх учасників слідчої дії. 3) Фрагмент пластикової таблички з написом поміщено до сейф-пакету QYH0063608.
Прокурор вважає що вилучене майно, має доказове значення у кримінальному провадженні, могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення та повернення вилученого майна негативно вплине на встановлення істини у кримінальному провадженні, встановлення усього кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, тому звернення з відповідним клопотанням важливо для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні.
Прокурор до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання про арешт майна підтримав та просив його задовольнити.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов наступного.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
З аналізу норм п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Разом із тим, статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Як зазначено у клопотанні, вилучені речі мають вагоме значення для досягнення мети доказування у даному кримінальному провадженні, а саме, мають силу речових доказів та зберегли на собі сліди злочину.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що у разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .
Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно на яке прокурор просить накласти арешт, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому на думку слідчого судді, є достатньо підстав вважати, що вилучене майно, має доказове значення у кримінальному провадженні та на нього необхідно накласти арешт з метою забезпечення його збереження та проведення експертного дослідження.
Керуючись вимогами ст. ст. 98, 170-175, 309 КПК України, -
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене майно 07.11.2025 в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Тарасенка, поблизу будинку №126/1, майно, а саме: 1) фрагменти пластику червоного кольору, які поміщені до сейф-пакету RCI2147198; 2) металеві стовпи, які опечатані біркою з підписами всіх учасників слідчої дії; 3) фрагмент пластикової таблички з написом, які поміщено до сейф-пакету QYH0063608.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покладається на прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя- ОСОБА_1