Провадження № 2/641/2425/2025 Справа № 641/4231/25
10 листопада 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зелінської І. В.,
за участю секретаря Земляної А. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
АТ «Сенс Банк» звернулося до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 31.08.2021 року у розмірі 100 379, 99 грн, з яких 64 822, 67 грн - прострочене тіло кредиту, 35 557,32 грн - відсотки за користування кредитом, понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 479, 83 грн.
В обґрунтування вимог посилається на те, що 31.08.2021 ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернулась до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк. Банк прийняв пропозицію відповідача. Таким чином, 31.08.2021 року між банком та відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Позичальник також підписала довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «1718», направленого їй 31.08.2021 року на номер телефону НОМЕР_1 . Електронним цифровим підписом у вигляді одноразового ідентифікатору позичальник підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування, а також всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до потреб позичальника та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз?яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для позичальника, в тому числі в разі невиконання зобов?язань за таким договором. Таким чином, 31.08.2021 року між банком та відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід?ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «RED», мета кредиту - споживчі цілі (для особистих потреб); опис послуги - надання Банком послуг з обслуговування кредитної картки, також надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого кредиту або його частини, банк здійснює подальше кредитування у межах її ліміту шляхом надання траншів. Для можливості встановлення відновлювальної кредитної лінії та надання, кредиту, банк на підставі поданих позичальником документів, та цієї Угодою відкриває поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів. Такий рахунок, окрім наведеного, призначено для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до Договору та вимог законодавства України; ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) - 200000,00 грн; сума встановленої кредитної лінії - 35900,00 грн; процентна ставка - 35,99 % річних для торгових операцій та/або операцій зняття готівки; тип процентної ставки - фіксована; тип картки -MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов?язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Угоді присвоєно № 631783554. Сторони також узгодили, що всі відносини між позичальником та банком, що не врегульовані Угодою, регулюються Договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, права та обов?язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору, додатково до тих, що вказані в Угоді, і є невід?ємною частиною Угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку: www.alfabank.ua (архівна версія Договору, яка була чинною на дату укладення сторонами Угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною). Позичальник погодилась з тим, що банк надає їй картку в неактивному стані і погоджується самостійно активувати картку.
Банк взяті відповідно до угоди на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, випустивши кредитну картку та надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 100 379, 99 грн, з яких: 64 822, 67 грн - прострочене тіло кредиту, 35557,32 грн - відсотки за користування кредитом.
Провадження у вищевказаній справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явилась, повідомлялась про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, подала до суду заяву, згідно якої просила розглянути справу за відсутності представника позивача.
Відповідачем у справі подано відзив на позовну заяву, згідно якого ОСОБА_1 не заперечувала проти укладення кредитного договору із позивачем. У зв'язку із складними життєвими умовами та перебуванням за кордоном у Республіці Польща, просила не застосовувати до неї примусові заходи стягнення до завершення воєнного стану в Україні або до закінчення терміну тимчасового захисту у країні перебування, а також відстрочити виконання рішення суду на строк не менше 24 місяці, здійснювати розгляд справи без її участі.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
31.08.2021 року АТ «Альфа-Банк» акцептувало пропозицію на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії найменування продукту - «RED», мета кредиту - споживчі цілі (для особистих потреб). Відповідно до акцепту сума встановленої Кредитної лінії складає 35 900 грн, максимальна сума кредиту (кредитної лінії) складає 200 000 грн, процентна ставка за користування кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття готівки встановлена у розмірі 35.99%, тип процентної ставки - фіксована. Зміна процентної ставки за користування кредитної лінії можлива за умови укладення між сторонами відповідної угоди. Обов'язковий мінімальний платіж складає 5 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією (далі - ОМП), але не менше 50 грн.
Згідно довідки про ідентифікацію АТ «Сенс Банк» відповідача ідентифіковано АТ «Сенс Банк», підписання угоди №631783554 здійснено ОТП-паролем - аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора.
31.08.2021 року відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, який містить основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки тощо. Інформація, наведена у паспорті споживчого кредиту, зберігає чинність до 30.09.2021.
Відповідно до виписки руху коштів за рахунком клієнта ОСОБА_1 за період з 31.08.2021 року по 22.04.2025 вбачається, що позивач надав відповідачу кредитні кошти, відповідач користувалася кредитними коштами, розраховувалася в терміналах, приймала перекази, поповнювала рахунок, частково погашала заборгованість, що підтверджує факт укладення між сторонами кредитного договору.
Згідно розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, станом на 22.04.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 100 379, 99 грн, з яких: 64 822, 67 грн - прострочене тіло кредиту, 35 557,32 грн - відсотки за користування кредитом.
26.04.2025 року АТ «Сенс Банк» направило на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу про виконання договірних зобов'язань, в якій вимагає впродовж 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме 100 379, 99 грн.
У відповідності до статуту АТ «Сенс Банк», затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» від 12.08.2022 року (протокол №2/2022, складений 18.08.2022, погодженого НБУ 12.09.2022 року, АТ «Сенс Банк» створений у формі акціонерного товариства та є правонаступником усіх прав і зобов'язань АТ «Альфа Банк».
Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частини першої, другої та п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
За пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Пунктом 5 Правил про споживчий кредит передбачено, що банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частиною 1 та частиною 2 статті 11, частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши надані суду докази, судом встановлено, що у відповідності до умов кредитного договору від 31.08.2021 року ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, користувалася ними та протягом тривалого періоду часу частково виконувала зобов'язання щодо їх повернення, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою, які було надано банком.
Взяті на себе зобов'язання за договором від 31.08.2021 року банк виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, однак в порушення зазначених умов договору ОСОБА_1 зобов'язання за договором належним чином не виконала, отримані кредитні кошти та проценти за користування ними у повному обсязі не сплатила.
Однак, в кредитному договорі від 31.08.2021 року не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються ОСОБА_1 та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), не погоджувався розмір та періодичність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку. Крім того, умовами договору не передбачена сплата комісії за зняття готівки в банкоматі, за переказ з картки на картку сторонами кредитного договору.
При цьому, з розрахунку заборгованості та виписки по рахунку за кредитною карткою ОСОБА_1 вбачається, що банком нараховано позичальнику щомісячне списання за розрахунково-касове обслуговування основної картки на загальну суму 2 600 грн та комісія за зняття готівки в банкоматі, за переказ з картки на картку, в загальному розмірі 1070, 41 грн, вказана комісія погашена за рахунок сплачених позичальником коштів, а тому підлягає вираховуванню із загального розміру заборгованості.
Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на викладене, стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» підлягає заборгованість за кредитним договором в розмірі 96 709, 58 грн (100 379, 99 грн -2 600 грн - 1 070, 41 грн= 96 709, 58 грн).
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідач не виконала передбачених кредитним договором обов'язків по поверненню кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, має прострочену заборгованість, що у свою чергу порушує права позивача.
З приводу заяви відповідача ОСОБА_1 про розстрочення рішення суду строком на 24 місяці, суд зважає на таке.
За правиламич.1-5ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця(у випадках, встановлених законом)- встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2 ) щодо фізичної особи -тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Отже, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Так, посилання відповідача ОСОБА_1 на скрутне матеріальне становище в обґрунтування заяви про розстрочення рішення суду не підкріплені жодними належними та допустимими доказами, та не свідчать про наявність будь-якого виняткового випадку, що обумовлює об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, чи робить його виконання неможливим, а відтак суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної вище заяви відповідача, з огляду на її необґрунтованість.
Крім того, варто звернути увагу на те, що відповідач ОСОБА_1 у поданій заяві просить розстрочити виконання рішення суду строком на 24 місяці (тобто два роки), коли правилами ч. 5 ст. 435 ЦПК України встановлено, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
За вказаних обставин суд доходить висновку, що заява відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду на підлягає задоволенню.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до положень ст. 435 ЦПК України відповідач не позбавлена права на стадії виконання судового рішення звернутися до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 2 325, 50 грн.
Крім того, позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 8 479, 83 грн, стосовно якого суд зазначає таке.
Відповідно до Договору про надання послуг №1006 від 28.01.2025, укладеному між клієнтом АТ «Сенс Банк» та Адвокатським об'єднанням «СмартЛекс» в особі керуючого Лойфера А. Е., предметом договору є надання послуг, які полягають у здійсненні від імені та в інтересах замовника юридичних та фактичних дій щодо стягнення заборгованості з боржників замовника (п.1.1).
Відповідно до пп. 1, 2 ч.3,8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17 вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу у зв'язку з відсутністю доказів надання такої правничої допомоги. Наданий договір, укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням «СмартЛекс», свідчить лише про досягнення домовленності сторін з приводу умов такого договору, однак не може бути доказом на підтвердження виконаних робіт за договором.
Керуючись ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 247, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором від 31.08.2021 року в розмірі 96 709 (дев'яносто шість тисяч сімсот дев'ять) грн 58 (п'ятдесят вісім) коп.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 325 (дві тисячі триста двадцять п'ять) грн 50 (п'ятдесят) коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місце знаходження: м. Київ вул. Велика Васильківська, буд. 100.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя І.В.Зелінська