Справа № 953/11891/25
н/п 2-а/953/396/25
"11" листопада 2025 р.
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В. перевірив матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 06.11.2025 справу було передано для розгляду судді Вітюку Р.В.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 160, 161 КАС України, виходячи з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Водночас у позові відсутні повне ім'я та по батькові одного з відповідачів ( ОСОБА_2 ); місце проживання чи перебування (визначена адреса установи в якій вони працюють не є місцем проживання); відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
При цьому суд звертає увагу заявника на висновок Верховного Суду зроблений у постанові від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17, відповідно до якого згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ст. 121 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Також Другий апеляційний адміністративний суд неодноразово звертав увагу у своїх рішення (див. до прикладу постанову від 02.04.2025 у справі № 641/8218/24), що Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції є територіальним (структурним) підрозділом Департаменту патрульної поліції, не є окремою юридичною особою, а отже в силу ч. 3 ст. 43 КАС України не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності, з огляду на що не може бути самостійним відповідачем по справі. Саме Департамент патрульної поліції є належним відповідачем у справі, від імені якого виступав інспектор Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.
Наведене необхідно врахувати позивачу під час виконання цієї ухвали.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно з ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
З позовної заяви вбачається, що відповідачами є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте доказів направлення позовної заяви та додатків до неї відповідачам, заявник не надав.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, вирішуючи питання справляння судового збору за подання позову на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності виснувала, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2 - 5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, суд зазначає, що за звернення з позовом про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, ухваленої інспектором патрульної поліції підлягає справляння судового збору, передбачене Законом України "Про судовий збір", який діє на момент звернення з позовом, розмір якого визначено ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи наведене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з урахуванням коефіцієнту 0,8, оскільки позов подано через електронний суд), тобто 484,48 грн. позивач доказів сплати судового збору не надав.
Крім того, відповідно до
Отже, адміністративний позов не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 169 ЦПК України, підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: зазначити повну інформацію про відповідачів у справі відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України та врахувати висновок Верховного Суду щодо правильного суб'єктного складу учасників справи у відповідній категорії спорів; надати суду докази надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів іншим учасникам справи; надати оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 484,48 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Тому позов слід залишити без руху та надати заявнику час усунути недоліки, наведені в ухвалі.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 160, 161, 169, 171, 248, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.
Встановити строк 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Після усунення недоліків позовної заяви, документи до суду необхідно направляти із зазначенням номеру судової справи № 953/11891/25 та номеру провадження 2-а/953/396/25 та прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Роман ВІТЮК