Справа№ 953/4174/25
н/п 1-кп/953/765/25
"11" листопада 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинуваченого - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Київського районного суду м. Харкова кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140000350 від 02.04.2025, № 12025221130000636 від 09.04.2025, № 12025221130000775 від 01.05.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайський Харківської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 03.10.1997 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя, Донецької області за ст. 93, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 193, ч. 1 ст. 41 КК України до 9 років позбавлення волі;
2) 10.06.2003 року Кегичівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст.186 КК України до 7 років позбавлення волі;
3) 16.12.2003 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст.ст.190, 70 ч.4, 71 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі;
4) 14.07.2011 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.122 КК України до 2 років позбавлення волі;
5) 03.04.2014 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі;
6) 21.04.2015 Київським районним судом м. Харків за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі;
7) 05.10.2017 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч 2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;
8) 25.05.2018 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.357, ч.2 ст.185, ч.ч.1,4 ст.70, ч.ч.1,5 ст. 72 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
9) 16.08.2021 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі;
10) 15.11.2021 Красноградським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
11) 01.09.2022 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 15 днів позбавлення волі. 17.07.2023 звільнено з Харківського СІЗО №27 у зв'язку із відбуттям строку покарання;
12) 07.02.2025 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.190 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 11.03.2025 року вирок набрав законної сили,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
Відповідно до указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№2102-ІХ), п. 31 ч. 1 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України, починаючи з 05:30 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, строк дії якого в подальшому був неодноразово у встановленому законом порядку продовжений і який діє станом на цей час.
ОСОБА_11 , будучи достеменно обізнаним про дію воєнного стану на території України, вчинив злочини проти власності за таких обставин.
02.03.2025 приблизно о 17:00 год, ОСОБА_11 , перебуваючи на пішохідній доріжці поряд із житловим будинком, розташованим за адресою: м. Харків, вул. Наталії Ужвій, 92, маючи злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, порівнявшись із потерпілим ОСОБА_12 , котрий йшов йому на зустріч, відволік увагу останнього шляхом нібито випадкового поштовху плечем, реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх дій, таємно викрав із лівої кишені куртки ОСОБА_12 належний йому мобільний телефон ТМ Xiaomi Redmi A1, 2/32 Gb, Black, всередині якого була вставлена карта пам'яті Sony 1 ТБ, 1024 Gb, micro SD, в чохлі Armor Ring Xiaomi Redmi A1, загальною вартістю, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №6572-6574 від 09.05.2025 року - 4421,40 грн. Після чого, ОСОБА_11 покинув місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 4421,40 грн.
Таким чином, ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
01.04.2025 близько 23:00, більш точний час не встановлено, ОСОБА_11 , за попереднім запрошенням потерпілого ОСОБА_13 , перебував у приміщенні квартири останнього, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де після вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_13 пішов спати до спальної кімнати, а у ОСОБА_11 виник намір на таємне викрадення чужого майна та звернення його у свою власність.
Реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок інших осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов до спальної кімнати, де спав ОСОБА_13 , та таємно взяв електричний самокат ТМ Kugoo Kirin M4 PRO, вартістю 16250,00 грн., а також зі столу кухні вищевказаної квартири два мобільних телефони ТМ Iphone 6+, у корпусі кольору Space Gray об'ємом пам'яті 16 GB з IMEI: НОМЕР_1 , вартістю 1314,00 грн., і ТМ Iphone 12 pro, об'ємом пам'яті 256 GB, у корпусі кольору Pacific Blue, з IMEI: НОМЕР_2 , вартістю 14500,00 грн., та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинив потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 32064,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Крім того, 08.04.2025 об 17:20 год, ОСОБА_11 , перебуваючи в приміщенні закусочної, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, підійшов до столика, розташованого із лівого боку від входу в приміщення, де реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, з метою отримання доходу за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, таємно викрав з поверхні стільця мобільний телефон ТМ «Realme» 10 8/128GB, ІМЕІ-1: НОМЕР_3 , ІМЕІ-2: НОМЕР_4 , вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 5178 від 15.04.2025 складає - 6 957,28 грн. Після чого, ОСОБА_11 вийшов з приміщення закусочної, тобто покинув місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, обернувши його на свою користь та розпорядилась ним у подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду у сумі - 6 957,28 грн.
Таким чином, ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
27.04.2025, точний час не встановлено, ОСОБА_11 , перебуваючи в приміщенні квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , котру орендував на одну добу у потерпілої ОСОБА_15 , шляхом вільного доступу, реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілій і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, таємно викрав з приміщення квартири належні ОСОБА_15 мікрохвильову піч «Gorenje» Mo20A4Wz12-2024, вартість якої, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №6561/6562 від 09.05.2025, складає - 3 658,00 грн, та праску «Moulinex» inicio 20, вартість якої, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №6561/6562 від 09.05.2025, складає - 413,33 грн. Після чого, ОСОБА_11 вийшов з приміщення квартири, тобто покинув місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 4 071,55 грн.
Таким чином, ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_11 повністю визнав свою винуватість в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, щиро розкаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчинених діянь та підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті.
Показання ОСОБА_11 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Беручи до уваги послідовність показань обвинуваченого про обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає ці показання достовірними.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_11 винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають змісту обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб, форму вини і спрямованість умислу, мотив кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, визнає їх доказаними у судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати у повному обсязі докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, дослідженням матеріалів експертиз, вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Перед встановленням такого порядку дослідження доказів суд з'ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів у частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує суд у тому, що ОСОБА_11 вчинив кримінальні правопорушення:
За встановлених під час судового розгляду обставин суд вважає доведеною вину ОСОБА_11 в пред'явленому йому обвинуваченні та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Вивченням даних про особу ОСОБА_11 встановлено, що він не одружений, офіційно не працевлаштований, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.02.2025 за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в повному обсязі обвинувачення та відвертому визнанні своєї провини, осуду своїх дій.
Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_11 має судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України.
Як зазначено у обвинувальному акті по кримінальному провадженн № 12025221140000350 від 02.04.2025 обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_11 , є рецидив злочину.
Як вбачається з довідки про судимість № 27-14042025/63061 від 16.04.2025, ОСОБА_11 останній раз був засуджений 07.02.2025 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
В ч. 4 ст. 67 КК вказано, що якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 04.06.2010 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 цього ж Кодексу як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання, як обставину, що його обтяжує.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, згідно ст.ст. 89, 90 КК, судимість ОСОБА_11 на час постановлення вироку не погашена.
ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які відносяться до умисних злочинів і по відношенню до злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 цього ж Кодексу утворюють повторність злочинів.
Отже у разі якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 цього ж Кодексу як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання, як обставину, що його обтяжує.
Таким чином, в обвинувальному акті безпідставно визначена обставина, яка обтяжує покарання ОСОБА_11 - рецидив злочинів, а тому обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого йому злочину, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.50 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд керується положеннями ст. 50, 65 КК України та призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до класифікації кримінального правопорушення, визначеної ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_11 за ч. 4 ст. 185 КК України відносяться до тяжкого злочину.
Підстав для застосування ст.69, 69-1, 75 КК України при призначенні покарання судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відноситься до тяжких злочинів проти власності. Суд також враховує дані про особу обвинуваченого: не одружений; на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має; офіційно не працевлаштований; не є інвалідом; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; завдані потерпілим збитки частково відшкодовані, шляхом повернення майна, щиро розкаявся у вчиненому, а також те, що він будучи раніше судимий, вчинив нові кримінальні правопорушення, та вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання у виді позбавлення волі за ч. 4 ст. 185 КК України, яке йому належить відбувати реально, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, що можливо лише в умовах ізоляції останнього від суспільства.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_11 засуджений востаннє вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.02.2025 до 1 року 6 місяців позбавлення волі.
Враховуючи те, що ОСОБА_11 вчинив кримінальні правопорушення, вина у вчиненні яких доведена у даному кримінальному провадженні, після постановлення вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.02.2025, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, тому остаточне покарання обвинуваченому необхідно призначити за правилами ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.02.2025, з урахуванням положень ст.72 КК України, у виді позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили залишити раніше обрану - тримання під вартою.
Зарахувати ОСОБА_11 у строк відбуття покарання строк перебування під вартою з 29.04.2025 з моменту його фактичного затримання і поміщення під варту, з урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо витрат, пов'язаних із проведенням експертиз по кримінальному провадженню, суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України остаточно призначити ОСОБА_11 покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.02.2025 у виді 5 (п'яти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
Строк відбування призначеного ОСОБА_11 покарання рахувати з моменту проголошення вироку - з 11.11.2025.
Зарахувати ОСОБА_11 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 29.04.2025 по 10.11.2025 включно.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.04.2025 по справі № 953/3719/25 (провадження № 1-кс/953/3111/25) та ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.04.2025 по справі № 646/3086/25 (провадження № 1-кс/646/1001/25).
Речові докази:
- мобільний телефон ТМ «Realme" 10 8/128GB, IMEI-1: НОМЕР_3 , ІМЕІ-2: НОМЕР_4 , - переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_14 , - залишити у розпорядженні власника ОСОБА_14 ;
- праску «moulinex» іnicio 20, - передану на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_15 , - залишити у розпорядженні власника ОСОБА_15 ;
- телефон TM «iPhone 6+» у корпусі кольору «SPACEGRAY» IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_5 , - переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_13 , - залишити у розпорядженні власника ОСОБА_13 ;
- DVD-R диск із записами з камер відео спостреження, що розташовані в приміщенні закусочної, за адресою: АДРЕСА_3 залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження, внесеного до реєстру досудових розслідувань за № 12025221140000350 від 02.04.2025
Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/8293- ТВ від 09.04.2025 у розмірі 1591,80 грн, судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/8292- ТВ від 09.04.2025 у розмірі 1591,80 грн, судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-25/8291- ТВ у розмірі 1337,10 грн, судово-товарознавчої експертизи № 5178 від 15.04.2025 у розмірі 4240,80 грн, судово-товарознавчої експертизи № 6561/6562 від 09.05.2025 у розмірі 3392,64 грн, судово-товарознавчої експертизи № 6572-6574 від 09.05.2025 у розмірі 3392,64 грн, всього 15 546,78 грн.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копія вироку підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву.
Суддя ОСОБА_1