Справа № 953/11870/25
н/п 2-н/953/3262/25
11 листопада 2025 року
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В. розглянув матеріали справи за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Паляниця" про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Паляниця" звернулося до суду із заявою, в якій просить видати судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованість за оплату послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, електропостачання, холодного водопостачання та водовідведення, теплопостачання за період з 01.09.2025 по 30.09.2025 у розмірі 9 672,44 грн та судові витрати у розмірі 302,80 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з таких підстав.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За загальним правилом ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Вказане правило загальної підсудності (за місцем знаходження відповідача) діє у всіх випадках, коли закон не обумовлює інше стосовно конкретного виду справ.
Коли відповідачем (боржником) є громадянин - фізична особа, то позови (заяви) пред'являються до суду за місцем його проживання (actor seguitur forum ref). В науці такий принцип організації підсудності отримав назву принципу інтересу: особа, зацікавлена в захисті свого права, звертається до того суду, на території юрисдикції якого знаходиться відповідач. Але відповідає цей принцип не стільки інтересам заявника, скільки інтересам відповідача. Пред'явлення позову не тотожно його правомірності, а отже, невиправдане утруднення прав та свобод відповідача неприпустимо. Пред'явлення позову за місцем проживання відповідача створює сприятливі умови для захисту його прав та інтересів у спірних правовідносинах з позивачем, оскільки самим пред'явленням позову він поставлений у скрутніше становище за позивача.
Суд, у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 165 ЦПК України направляв запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника у справі.
Згідно з інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова боржниця зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально віднесено до Київського району м. Харкова.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17, заяви про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження майна, за правилами виключної підсудності.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 зазначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
З заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявник просить стягнути заборгованість, яка утворилася за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально віднесено до Шевченківського району м. Харкова.
Правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом. У разі, якщо судом не буде вжито заходів щодо передачі цивільної справи за підсудністю, як наслідок, справа буде розглядатись неповноважним судом.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Отже, приймаючи до уваги, що заявник просить стягнути заборгованість, яка утворилася за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально знаходиться у межах Шевченківського району м. Харкова, дослідивши і оцінивши юридичну природу правовідносин (стягнення заборговності за наданні послуги щодо нерухомого майна), суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, у зв'язку з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Зокрема, заявник має звернутись до суду згідно з встановленою юрисдикцією.
Керуючись ст. 2, 161 - 167, 259 - 261, 353 - 355 ЦПК України, суд
Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Паляниця" у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послиги з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, електропостачання, холодного водопостачання та водовідведення, таплопостачання.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Роман ВІТЮК