Справа № 643/8075/24
н/п 2/953/314/25
(заочне)
03 листопада 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зуба Г.А.,
за участі секретаря судового засідання Кулікової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» про стягнення заборгованості,-
встановив:
15.08.2024 до Київського районного суду м. Харкова за підсудністю надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Брайт-К» до ОСОБА_1 , третя особа АТ «Кредіагріколь», в якій представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 1/4167699 від 17.08.2021 в розмірі 220 251, 39 грн., та судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послалася на те, що 17.08.2021 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1/4167699, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 100000 грн., строком користування 72 місяців з 17.08.2021 року по 16.08.2027 року. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач взяті на себе обов'язки за вказаним кредитним договором не виконував. 05.08.2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «Брайт-К» укладено договір про відступлення права вимоги №2-2021, за умовами якого ТОВ «ФК «Брайт-К» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором 1/4167699 від 17.08.2021. На дату відступлення (14.02.2022) заборгованість за Кредитним договором становила 116964, 84 гривень, яка складалась з: - строкова заборгованості за тілом кредиту - 95568, 07 гривень; - прострочена заборгованості за тілом кредиту - 3531, 93 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом - 1156, 17 гривень; - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом - 4958, 67 гривень; - заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 2 350,00 гривень; - прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 9400, 00 гривень. За період з 15.02.2022 по 25.06.2024 було нараховано: - проценти за користування кредитом - 35136, 55 гривень; - комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 68150, 00 гривень. За період з 15.02.2022 по 25.06.2024 боржником добровільно платежі не сплачувались. Загальна заборгованість Відповідача за Кредитним договором відповідно до розрахунків заборгованості по Кредитному договору №1/4167699 від 17.08.2021 року становить 220251, 39 гривень, яка складається з: - заборгованості за тілом кредиту - 99100, 00 гривень; - заборгованості за процентами за користування кредитом - 41251, 39 гривень; - заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 79900, 00 гривень.
15.08.2024 до суду за підсудністю надійшла вказана позовна заява, та розподілена судді Зуб Г.А.
16.08.2024 судом здійснено електронний запит до Реєстру територіальної громади міста Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано до суду 16.08.2024.
Ухвалою судді від 20.08.2024 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.11.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлений належним чином, просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка повернута оператором поштового зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Крім того, в матеріалах справи наявний явочний лист з особистим підписом відповідача. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив слухання справи проводити у його відсутність.
Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
17.08.2021 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1/4167699, відповідно якого банк надав позичальнику кредит згідно п.1.1 Договору, в сумі 100000 грн. строком на 72 місяці з 17.08.2021 до 16.08.2027.
Відповідно до умов вказаного пункту договору, позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за цим Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту, який є додатком №1 до Договору, що є його невід'ємною частиною, як день повернення кредиту.
Кредит надається позичальнику на споживчі потреби шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок Позичальника № НОМЕР_1 .
П. 1.4, п.1.4.1, п.1.4.2 Договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує: процентну винагороду щомісячно в розмірі 15% річних (фіксована процентна ставка) починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 2.35% від суми кредиту, зазначеної в п.1.1 Договору.
Відповідно до п.2.1 договору, з метою обслуговування кредиту, банк відкрив позичальнику рахунок для погашення кредитної заборгованості № НОМЕР_2 в банку.
Банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за Договором, а також за договорами про забезпечення, будь-якій третій особі і повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про Позичальника та третіх осіб, з якими укладено договори про забезпечення, яка необхідна або яку Банк вважатиме доцільною.(п. 2.6 Договору).
Відповідачем підписано додаток №1 до кредитного договору № 1/4167699 від 17.08.2021, який являє собою графік платежів по даному кредиту, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, які підлягають до сплати позичальником. Також зазначено розмір і строк щомісячного платежу для погашення основного боргу, процентів та комісії.
Позивач свої зобов'язання за договором № 1/4167699 від 17.08.2021 виконав, перерахувавши відповідачу грошові кошти в розмірі 100000, 00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 38356423-1 від 17.08.2021.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 14.02.2024 за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 116964, 84 гривень, яка складалась з: - строкова заборгованості за тілом кредиту - 95568, 07 гривень; - прострочена заборгованості за тілом кредиту - 3531, 93 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом - 1156, 17 гривень; - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом - 4958, 67 гривень; - заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 2 350,00 гривень; - прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 9400, 00 гривень.
05.08.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» та АТ «Креді Агріколь Банк» укладено договір відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №2-2021, перелік яких наведений в Реєстрі прав вимог.
Відповідно до п. 1.4 Договору право вимоги-означає всі права Первісного кредитора за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті сум Заборгованості за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав та/або права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п.2.1 Договору про відступлення права вимоги від 05.08.2021, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.
Пунктом 3.1 Договору про відступлення права вимоги від 05.08.2021 передбачено, що право вимоги переходить від первісного кредитора до нового з дати підписання ними відповідного реєстру прав вимог, за зразком, наведеним в Додатку №1 до Договору, що становить його невід'ємну частину та складається з обов'язковим зазначенням інформації за переліком, що містяться в Додатку № 4 до цього Договору та зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора.
14.02.2022 ТОВ «ФК «Брайт-К» та АТ «Креді Агріколь Банк» підписано Додаток №1 до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №»2-2021» від 05.08.2021, який являє собою Реєстр прав вимог № 7, згідно якого вбачається, що Договором про відступлення прав вимог від 05.08.2021 до ТОВ «ФК «Брайт-К» передано право вимоги, в тому числі, до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1/ 4167699 від 17.08.2021 у сумі 116964, 84 грн.
18.02.2022 ТОВ «ФК «Брайт-К» направило ОСОБА_1 повідомлення про зміну кредитора та погашення заборгованості.
За період з 15.02.2022 по 25.06.2024 було нараховано: - проценти за користування кредитом - 35136, 55 гривень; - комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 68150, 00 гривень.
Загальна заборгованість Відповідача за Кредитним договором відповідно до розрахунків заборгованості по Кредитному договору №1/4167699 від 17.08.2021 року становить 220251, 39 гривень, яка складається з: - заборгованості за тілом кредиту - 99100, 00 гривень; - заборгованості за процентами за користування кредитом - 41251, 39 гривень; - заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 79900, 00 гривень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
З огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 свої зобов'язання за умовами кредитного договору №1/4167699 від 17.08.2021 не виконав, доказів про відсутність своєї заборгованості перед позивачем суду не надав, позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту - 99100, 00 гривень; - заборгованості за процентами за користування кредитом - 41251, 39 гривень, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за комісією, суд зазначає наступне.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування» (далі також - Закон України № 1734-VIII), який набрав чинності 10 червня 2017 року.
За статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України № 1734-VIII.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України № 1734-VIII до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України № 1734-VIII безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України № 1734-VIII Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила про споживчий кредит. Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Додатком 2 доПравил про споживчий кредит до платежів за додаткові та супутні послуги банку віднесено, у тому числі, розрахунково-касове обслуговування.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону № 1734-VIII та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості (постанова Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21),
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) вказано, зокрема, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України № 1734-VIII до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України № 1734-VIIIбезпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Тобто, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, зокрема і щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборіі застосуванні норми правадо спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частини першоїстатті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно зі статтями 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Відповідно достатті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»,банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19).
Відповідно до пункту 1.4.2. Договору за користування кредитом позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 2,35% у місяць від суми кредиту, зазначеної в пункті 1.1. Договору. Обслуговування кредитної заборгованості включає послуги з розрахунку суми чергового та наступних платежів, списання та зарахування коштів з метою погашення заборгованості , розрахункове-касове обслуговування заборгованості за Договором та надання інформаційно-консультаційних послуг, під якими розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через системи дистанційного обслуговування в режимі 24/7 та через Додатковий центр Банку, інформування Позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування Позичальника (як усне, та і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасної сплати платежів тощо.
Посилання представника позивача на те, що перелік цих послуг значно більший за перелік безоплатної інформації, суд не приймає до уваги, оскільки всі перелічені у п. 1.4.2. Договору послуги з обслуговування кредитної заборгованості є пов'язаними виключно з інформуванням про стан кредитної заборгованості. Надання ж інших послуг за обслуговування кредиту, не пов'язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено.
При цьому судом враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 382/1621/21 з подібними правовідносинами.
Крім того необхідно відмітити, що загальний розмір плати по комісії за обслуговування кредитної заборгованості майже у два рази перевищує загальний розмір процентів за користування кредитом. А тому вказані розміри плати по комісії за обслуговування кредитної заборгованості у порівнянні з розміром процентів не можна визнати справедливими та розумними.
Таким чином, на думку суду, пункт 1.4.2. кредитного договору № 1/4167699 від 17.08.2021, яким передбачено сплату позичальником комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2, 35 % від суми кредиту, зазначеної в пункті 1.1. кредитного договору, є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У зв'язку з чим, суд вважає, що у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за комісією у сумі 79900, 00 гривень слід відмовити.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги задоволені частково (з 220251, 39 грн. до 140351, 39 грн.). При подачі позовної заяви позивачем було сплачено 2643, 02 грн. судового збору, а тому підлягає стягненню розмір судового збору на користь позивача за подачу позову у розмірі 1684, 22 грн. (140351, 39*2643, 02/220251, 39).
Керуючись ст. ст. 4, 5, 141, 258, 263,265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» заборгованість за кредитним договором в розмірі 140351 (сто сорок тисяч триста п'ятдесят одна) грн., 39 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 99100 (дев'яносто дев'ять тисяч сто) грн., 00 коп.; заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 41251 (сорок одна тисяча двісті п'ятдесят одна) грн., 39 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» судовий збір в сумі 1684 (одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) грн., 22 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "БРАЙТ-К", місцезнаходження за адресою: місто Київ, вулиця Гніздовського Якова, будинок 1, ЄДРПОУ 41874691;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ;
Третя особа: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 42/4, ЄДРПОУ 14361575.
Повний текст рішення виготовлено 03.11.2025.
Суддя Г.А. Зуб