Справа № 953/8642/25
н/п 2/953/3586/25
(заочне)
03 листопада 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зуба Г.А.
за участю секретаря - Кулікової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
20.08.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивачка просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 02.10.2010 у Московському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 818, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище - ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що їх родина розпалась з 2021 року у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, та різними поглядами на шлюб та сім'ю. Вважає, що збереження шлюбу з відповідачем є неможливим.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
20.08.2025 вказана справа надійшла до суду, та розподілена судді Зуб Г.А.
21.08.2025 судом здійснено електронний запит до Реєстру територіальної громади міста Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано до суду 21.08.2025.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка повернута оператором поштового зв'язку та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Сторони вступили у шлюб 02.10.2010,який був зареєстрований у Московському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 818.(свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 02.10.2010).
Від шлюбу у подружжя є малолітній син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 11.12.2013).
Позивач на примирення не згодна. Причиною розпаду сім'ї стало фактичне припинення шлюбних відносин.
Згідно з ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
В силу ч. 1ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 СК).
Частинами 3 та 4 статті 56 СК України встановлено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.111, ч. 1 ст.112 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а значить збереження сім'ї на підставі наведених вище норм права є неможливим.
З урахуванням особливого характеру сімейних відносин, встановлених фактичних взаємин подружжя, категоричного заперечення позивачки проти збереження шлюбу, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, а тому шлюб між сторонами доцільно розірвати, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивачки витрати по оплаті судового збору в розмірі 1211, 20 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 206,263-265 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 02.10.2010 у Московському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 818.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище - ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 03.11.2025.
СУДДЯ Г.А. ЗУБ