Справа №639/8330/25
Провадження №2/639/2801/25
10 листопада 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Рубіжний С.О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності,
До Новобаварського районного суду міста Харкова звернулась позивач ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Загорулька Є.О. з позовною заявою до ОСОБА_2 , Харківської міської ради та просить визнати дійсним Договір купівлі-продажу №Н15-3206, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований на Харківській товарній біржі «Слобода» 18.08.1995 року. Визнати за позивачем право власності на 37/100 житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Цивільні справи розглядаються судом виключно в порядку, встановленому ЦПК України, яким в тому числі встановлено вимоги до форми та змісту заяви, з якою особа має право звернутись до суду.
За загальним правилом підсудності згідно зі ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Разом з тим, відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позивач ОСОБА_1 зазначила, що 18.08.1995 набула право власності на 37/100 часток житлового будинку за надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу №Н15-3206 укладеного з ОСОБА_3 , договір зареєстровано Харківською товарною біржою «Слобода», яка на теперішній час припинила своє існування. Продавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.
З метою оформлення договору купівлі-продажу позивач звернулась до приватного нотаріуса ХМНО Панченко О.В., яка повідомила листом від 04.09.2025 №90/01-16 про немоджливість вчинення такої нотаріальної дії через відсутність оригіналу нотаріально-посвідченого правовстановлюючого документу на об'єкт.
Зазначила, що у зв'язку зі смертю контрагента за спірним договором купівлі-продажу подальше його нотаріальне посвідчення не можливе з об'єктивних причин.
Разом з цим, позивач зазначає відповідачем ОСОБА_2 .
З копій документів доданих до позову вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є співвласником будинку і їй належить 63/100 частки.
Позивач не зазначила виклад обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги про визнання права власності до співвласника ОСОБА_2 , наявність порушеного права позивачки останньою.
Крім того, позивач не зазначила чи вживались дії щодо оскарження відмови приватного нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, оскільки нотаріальне посвідчення договору, укладених на товарній біржі відповідно д вимог законодавства на той час не потребувало.
У постанові від 25 березня 2024 року у справі № 336/6023/20 (провадження № 61-11523сво23) об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила виклала висновок про те, що «…на рівні ЦК Української РСР 1963 року не передбачалося правила про пріоритетність його норм над нормами інших законів. У частині другій статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) міститься спеціальна норма щодо положень статті 47 та 227 ЦК Української РСР 1963 року. Адже статті 47 і 227 ЦК Української РСР 1963 року внормовували форму угоди/договору купівлі-продажу жилого будинку, а частина друга статті 15 Закону України «Про товарну біржу» регулювала форму цього договору у вужчому розумінні - як укладеного на товарній біржі. Спеціальна норма (частина друга статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК Української РСР 1963 року) нормами (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі спеціальна норма (частина друга статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин))) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК Української РСР 1963 року) нормами (lex posterior derogat priori). Відповідно, укладення договору на товарній біржі унеможливлювало його нотаріальне посвідчення в силу прямої вказівки на це в законі».
Не зазначено обставин відсутності оригіналу договору купівлі-продажу (втрата, знищення тощо), проте з доданих до позову документів додано копію зазначеного договору з відміткою про державну реєстрацію права власності.
Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Тобто у вказаній позовній заяві поєднано дві вимоги немайнового та майнового характеру.
Відповідно до п. п. 3, 8 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно п. 9 ч.1 ст. 176. ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру
Згідно п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви, позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір у розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн).
Відповідно до копії довідки про найбільш вірогідну ціну нерухомого майна, наданої позивачем, оціночна вартість об'єкта оцінки: а саме 37/100 житлового будинку, загальною площею 106,9 41,9 кв.м., житловою площею 72,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - 480 000,00 грн..
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні до суду позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Доказів щодо підстав звільнення від сплати судового збору визначених Законом України «Про судовий збір» позивачем не надано.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява містить вимоги майнового та немайнового характеру, а тому позивачу треба надати доказ про сплату нею судового збору за вимогу немайнового характеру в розмірі 1211,20 грн. та надати докази сплати судового збору за вимогу майнового характеру в розмірі 4800,00 грн. на наступні реквізити: одержувач коштів - ГУК Харків обл./м.Харків/Новобаварський; код отримувача (ЄДРПО) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA808999980313141206000020658; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: Судовий збір, за заявою «П.І.Б.», Новобаварський районний суд міста Харкова.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З огляду на викладене, позивачу необхідно усунути зазначені вище недоліки позовної заяви, шляхом подання позовної заяви із усунення вищезазначених недоліків, визначення суб'єктного складу учасників справи, сплати судового збору виклад всіх обставин.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 27, 30, 95, 174, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Харківської міської ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності - залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Рубіжний