Справа № 638/15222/25
Провадження № 2-о/638/266/25
11 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого Невеніцина Є.В.,
за участю секретаря Лєбєдєвої А.О.,
заявниці ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Представник заявника звернувся до суду із заявою про встановлення факту роботи ОСОБА_1 у період з 03.04.1983 по 15.10.1992 на посаді кухаря 5 розряду а також на посаді старшого кухаря, в їдальні №608 Дзержинського комбінату харчування; визнаня факту роботи у період з 03.04.1983 по 15.10.1992 на посаді кухаря 5 розряду а також на посаді старшого кухаря, в їдальні №608 Дзержинського комбінату харчування юридично значимим для включення цього періоду до загального страхового стажу для призначення пенсії. Свою заяву обґрунтовує тим, що заявниця 30.01.2024 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про призначення пенсії за віком. Заінтересованою стороною було відмовлено в призначенні пенсії позивачу, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Заявниця має період роботи з 03.04.1983 по 15.10.1992 на посаді кухаря 5 розряду, та старший кухар, в Дзержинському комбінаті харчування - їдальня 608, куди була відправлена одразу після закінчення навчання, на виробничу практику, але відповідний запис про це в трудовій не було поставлено. Тобто, при підтвердженні стажу в Дзержинському комбінаті харчування (їдальні 608), період роботи який склав 9 років 6 місяців і 12 днів, страховій вік заявниці складав вже не 25 років 10 місяців 25 днів, а 35 років, 5 місяців і 7 днів, чого вистачає для призначенні заявниці пенсії За віком, згідно ч.1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Станом на 23 травня 2023 року в ЄДРПОУ Харківської області суб'єкти з назвою Дзержинський комбінат харчування та Базова столова № 608 (Шкільне об'єднання Дзержинського району) не числяться, в базі ліквідованих суб'єктів не значиться. Отже, компанія після 1996 року не діяла. Прямих доказів підтверджуючих період роботи в Дзержинського комбінату харчування (їдальні 608), заявниця не має, це можуть підтвердити лише свідки.
Ухвалою суду від 10 вересня 2025 по справі відкрито провадження та призначено судове засідання.
Заінтересовані особи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, причин неявки не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи або з інших процесуальних питань суду не надходило.
У судовому засіданні заявниці підтримала вимоги заяви та просила їх задовольнити. Пояснила, що загубила трудову книжку із записом роботи в їдальні. Вона зверталася в архівні установи, проте інформація у них відсутня. Вона працювала з квітня 1983 року по 15.10.1992, отримувала заробітню плату у розмірі 120 рублів, їдальня знаходилася у м.Харкові на вулиці Отакара Яроша, також з нею працювала інші жінка - ОСОБА_6, яка також загубила трудову книжку, завідувачкою у них була ОСОБА_2 . На робочій зміні у школі було три людини, коли працювали у школі №89. ОСОБА_1 працювала з ОСОБА_3 в школі №150, там вчилося близько 2500 дітей, вона там мила посуд, оскільки посади по її п'ятому розряду не було, пізніше її перевили працювати на гарячий цех. Потім вона працювала в школі №89 на Павловому полі, а ОСОБА_3 працювала в школі №154 на роздачі, накривала на стіл, потім вона перейшла до холодного цеху. Закінчила працювати в школі №89 завідувачем продовольства, звільнилася за власним бажанням.
Також, у судовому засіданні у якості свідків допитані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Суд, вислухавши пояснення заявниці та її представника, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Рішенням Головного Пенсійного фонду України у Київській області №204950020891 від 05.02.2024 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки необхідний страховий стаж становить 30 років, страховий стаж ОСОБА_1 становить 25 років 10 місяців 25 днів, а відтак право на пенсійну виплату буде набуте 20.11.2026.
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 перший запис вчинено 01.01.2000 про те, що вона прийнята на посаду реалізатора.
Згідно архівних довідок Міжрегіонального комерційного архіву у формі підприємства №346 та №347, ОСОБА_1 зарахована на навчання на 1 курс денного відділення Харківського торгово-економічного інституту Київського національного торгово-економічного університету по спеціальності «Технологія приготування їжи». У зв'язку із закінченням навчання отримала кваліфікацію «Техник-технолог» (наказ від 01.03.1983), особова справа студента за 1979-1983 р.
Згідно архівної довідки виокремленого Торговельно-економічного фахового коледжу Державного торговельно-економічно університету №494, для підтвердження факту навчання та закінчення Харківського технікуму громадського харчування необхідно звернутися з відповідним запитом до «Міжрегіонального комерційного архіву», оскільки всі документи по особовому складу студентів передані їм.
За повідомленням Державного архіву Харківської області, документи Дзержинського комбінату харчування (столова №608) в архіві не зберігаються.
За повідомленням Головного управління статистики у Харківській області, станом на 23.05.2023 в ЄДРПОУ Харківської області суб'єкти з назвою Дзержинський комбінат харчування та базова столова №608 (Шкільне об'єднання Дзержинського району) не числяться, в базі ліквідованих суб'єктів не значаться.
За повідомленням архівного відділу Харківської районної державної адміністрації Харківської області документи Дзержинського комбінату харчування (Столова №608) на державне зберігання не надходили.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні надала свідчення про те, що вона закінчила у 1984 році закінчила кулінарне училище та їх направили працювати в шкільне об'єднання харчування. Вона почала працювати в школі №150, там вона працювала разом з ОСОБА_1 . ОСОБА_3 прийшла працювати в жовтні 1984 року, через 2-3 місяці прийшла працювати ОСОБА_1 , яка вже мала досвід роботи у цій сфері. Завідувачем у школі була ОСОБА_2 , заявниця теж працювала у цій школі. Потім ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 пішла працювати у школу №154, заявниця у школі №154 разом з ними вже не працювала. У школі №150 ОСОБА_3 сервірувала столи. ОСОБА_1 потім пішла працювати у школу №89 завідувачем продовольства. В школі №150 ОСОБА_1 працювали на смаженні других страв, у неї був п'ятий розряд, але вакансій відповідно до її освіти не було. ОСОБА_1 була офіційно працевлаштована та безперервно працювала з 1984 року по 1993 рік. У школі №150 було близько 2500 дітей.
Згідно копії трудової книжки № НОМЕР_2 , ОСОБА_3 дійсно з 17.10.1984 по 21.07.1986 року та з 27.08.1986 року по 30.08.1990 працювала на посаді кухаря в Столовій №608.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що прийшла працювати в підприємство шкільного харчування №608 у 1991 році, де познайомилася з заявницею. Вони працювали там разом декілька років. ОСОБА_1 почала там працювати раніше, вона вже давно там працювала та все знала. Свідок працювала в школі №51, заявниця працювала в школі №89, яка була поруч. Завідувачем в школі №154 була ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , була гарним працівником, її всі хвалили, за час її роботи заявниця працювала безперервно.
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_4 дійсно з 05.05.1991 переведена на роботу до Столової №608.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як роз'яснено в пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Також, у статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Зокрема ч.1 ст.19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно із п.3 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 загальних положень Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У судовому порядку відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім'я, по-батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.
Тобто, встановлення фактів наявності трудового стажу здійснюється органами Пенсійного Фонду України.
Велика Палата Верховного Суду у справі №198/623/18 виснувала, що не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства заяви про встановлення фактів трудового стажу. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
ПФУ (його територіальні органи) є суб'єктом владних повноважень, наділеним владними управлінськими функціями у сфері пенсійного забезпечення.
Якщо вирішення спору має відбуватися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, то згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження.
У справі, що розглядається, вирішення спору із суб'єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії має розглядатися в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, тому суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі на підставі вимог пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.».
В даній справі наявний спір між заявницею та органом Пенсійного Фонду України щодо відмови заявнику у призначенні пенсії за віком, попри твердження заявника про протилежне, що підтверджується рішенням №204950020891 від 05.02.2024 про відмову у призначенні пенсії заявниці.
Враховуючи, що спеціальним законодавством передбачено позасудовий порядок вирішення спірних питань щодо зарахування певного періоду роботи до трудового стажу, правила частини другої статті 315 ЦПК України не підлягають застосуванню.
З огляду на встановлені у справі обставини та наведені вимоги закону, враховуючи постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц провадження № 14-505 цс 19, у випадку якщо справа підлягає розгляду в порядку іншого судочинства, ніж подано заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, то суд відмовляє у відкритті провадження або закриває провадження у справі, якщо провадження у справі було відкрито, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частин 1 статті 255 ЦПК України так як подана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки суд вбачає спір, який має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України,-
Провадження по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.
Роз'яснити заявниці її право на звернення з позовом до суду у порядку КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий Є.В.Невеніцин