Справа № 638/22178/25
Провадження № 2-а/638/539/25
про залишення позовної заяви без руху
10 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова в складі головуючої судді Яковлевої В.М., вирішуючи питання про відкриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міської адміністративної комісії виконавчого комітету Харківської міської ради про скасування постанови та стягнення моральної шкоди
встановив:
07 листопада 2025 року до Шевченківського районного суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Олександра Дрижанова до Міської адміністративної комісії виконавчого комітету Харківської міської ради про скасування постанови та стягнення моральної шкоди.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 листопада 2025 року, визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) Яковлеву В.М.
Матеріали справи передані в провадження судді Яковлевої В.М. 10 листопада 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленими статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що на даний час не може бути відкрито провадження у справі, оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Так згідно ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Водночас у позовній заяві зазначено відповідача - міську адміністративну комісію Виконавчого комітету Харківської міської ради, в той час коли у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути в т. ч. з Харківської міської ради судові витрати, витрати на правничу допомогу та моральну шкоду.
Таким чином позивачу необхідно уточнити інформацію щодо відповідачів у даній адміністративній справі.
Крім того, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем заявлено вимоги про скасування постанови та стягнення моральної шкоди.
Разом з тим розрахунок судового збору у позовній заяві не зазначено.
При цьому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 1211, 20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
Також відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі№543/775/17, з відступленням від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16),за системного, цільового та граматичного тлумачення законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст.287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5Закону України «Про судовий збір»,які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, Велика Палата верховного Суду зазначила, що за подання позовної заяви він складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»(далі - Закон № 3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статей1, 2 Закону № 3674-VIсудовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
У Рішенні Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначено, що «гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення закономпомірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Таким чином, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».
Отже, всього позивачу необхідно сплатити судовий збір за майнову вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 1211,20 грн., та за немайнову вимогу про скасування постанови 605, 60 грн.
При цьому до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі лише 1211,20 грн.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн (1211,20 грн +605,60 грн-1211,20 грн), надати суду документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з положеннями частини першої, третьої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
За таких обставин адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, а саме: надати суду позовну заяву (уточнену), оформлену у відповідності до вимог статей 160, 161 КАС України, з урахуванням вищевказаних недоліків, з урахуванням кількості учасників справи, та доплатити судовий збір за подання позову до суду у встановленому розмірі.
Керуючись статями 160, 161, 169 КАС України, суд
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міської адміністративної комісії виконавчого комітету Харківської міської ради про скасування постанови та стягнення моральної шкоди - залишити без руху для виконання вимог статей 160 і 161 КАС України протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя В. М. Яковлева