Справа № 638/14324/25
Провадження № 2/638/6300/25
11 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Шамраєва М.Є.,
за участю секретаря судового засідання - Дрозденко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом позивача: ОСОБА_1 до відповідача: ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 31 жовтня 2009 року Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 694, у зв'язку з чим відповідачка змінила своє дівоче прізвище « ОСОБА_3 » на прізвище « ОСОБА_4 ». В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 залишила сім'ю в 2023 році, у зв'язку з чим подружніх стосунків подружжя не підтримує, сумісного господарства не веде. Примирення та збереження сім'ї не можливо і не є доцільним.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 29.07.2025 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачу направлялась позовна заява з додатками та ухвала суду про відкриття провадження за зареєстрованою адресою місця проживання, натомість до суду повернувся конверт з поштовим повідомленням «За закінченням терміну зберігання», відзиву або клопотань з процесуальних питань суду не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 31 жовтня 2009 року ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_5 , про що Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, було внесено актовий запис № 694.
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції 20.04.2010.
З доводів позивача, викладених у позовній заяві, випливає, що спільне життя у них з відповідачем не склалось, примирення між ними неможливе.
Частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України встановлено, що право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу має один із подружжя.
При цьому, статтею 111 Сімейного кодексу України визначено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, яка визначає підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Спільне сімейне життя подружжя не склалось через те, що ОСОБА_2 залишила сім'ю в 2023 році, у зв'язку з чим подружніх стосунків подружжя не підтримує, сумісного господарства не веде, позивач ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, жодних доказів щодо необхідності збереження шлюбу до суду не надано та судом не встановлено.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи положення ст. 24 СК України, згідно яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд приходить до висновку, що примирення між сторонами і збереження їх сім'ї виключається, тому шлюб між ними має бути розірваний.
За таких обставин суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, є не доцільним, шлюб повинен бути розірваний.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 12, 13, 141, 206, 259, 260, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 104, 110-112 СК України,-
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 а.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 31 жовтня 2009 року Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 694.
Шлюб припиняється у день набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, серія паспорту НОМЕР_4 , виданий Дзержинським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 23 грудня 2009 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя М.Є. Шамраєв