справа № 619/6709/25
провадження № 3/619/2566/25
іменем України
11 листопада 2025 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Коваленко Н.В. розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
27.10.2025 о 23 год 43 хв в Харківській області, Харківському районі в с.Дворічний Кут, вул.Ценральна, буд.72, водій ОСОБА_1 керував тз мопедом «Мустанг», без посвідчення водія, правлпорушення вчинено повторно протягом року (постанова серії ЕНА №5867644 від 05.10.2025), чим порушив п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху.
Крім того, 27.10.2025 о 23 год 43 хв Харківській області, Харківському районі в с.Дворічний Кут, вул.Ценральна, буд.72, водій ОСОБА_1 керував тз мопедом «Мустанг» з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Водій від проходження медичного освідування в медичному закладі та за допомогою газоаналізатора Драгер відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою та судом вичерпані заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вважає можливим проводити судовий розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень доказана у повному обсязі та підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 913094 від 27.10.2025, серії ААД № 913093 від 27.10.2025, з відміткою про те, що ОСОБА_1 від підпису відмовився; довідкою «ІПНП», у результаті пошуку посвідчення водія в ГСЦ на ім'я ОСОБА_1 в базі даних не значиться; довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення; довідкою «ІПНП», у якій зазначено, що за ОСОБА_1 власність транспортних засобів, в базі не значиться; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що ОСОБА_1 від походження огляду відмовився; направленням до ХОР «ОНД» м.Харків у якому зазначено, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, що ОСОБА_1 від походження огляду відмовився; відеозаписом, на якому зафіксовано факт керуванням ОСОБА_1 тз та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Пунктом 2.1.а ПДР установлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Пунктом п. 2.5. ПДР установлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Крім того, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Як передбачено ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України передбачено, що у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об'єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об'єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).
Враховуючи, що до суду надійшли справи щодо декількох адміністративних правопорушень (№ 619/6707/25, № 619/6709/25), вчинених однією особою, які розглядаються одночасно одним суддею та з метою всебічного та повного з'ясування усіх обставин справи, вони підлягають об'єднанню в одне провадження, з присвоєнням об'єднаній справі єдиного унікального номеру «619/6709/25».
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно ст. 34, 35 КУпАП, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, загальні основи накладання адміністративних стягнень, вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, суддя дійшла висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, за більш серйозне правопорушення, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним адміністративних правопорушень, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засіб не належить ОСОБА_1 та без позбавлення права керування транспортним засобом, з огляду на таке.
За змістом санкцій ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд приймає до уваги роз'яснення, які містяться в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», де зазначено, що суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Аналогічний правовий висновок відображений колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 22 січня 2019 року при розгляді справи з єдиним унікальним № 708/40/18 (провадження № 51-7569км18).
Отже, правові підстави для призначення додаткового покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, у даному випадку відсутні.
Згідно відомостей довідки «ІПНП», у результаті пошуку посвідчення водія в ГСЦ на ім'я ОСОБА_1 в базі даних не значиться.
Отже, у розумінні ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 не є водієм, а є іншою особою.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення
Частиною другою статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст. 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
постановила:
Об'єднати в одне провадження адміністративну справу стосовно ОСОБА_1 за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (справа № 619/6709/25, провадження 3/619/2566/25), з адміністративною справою щодо ОСОБА_1 за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 619/6707/25, провадження 3/619/2565/25).
Об'єднаній справі присвоїти єдиний унікальний номер «619/6709/25».
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Суддя Н. В. Коваленко