справа № 619/3475/24
провадження № 1-кп/619/138/25
іменем України
10 листопада 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № №12024221230000266 від 07.04.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Слатине Дергачівського району, Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 28.03.2024 Дергачівським районним судом Харіквської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
встановив:
У провадженні Дергачівського районного суду Харківської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221230000266 від 07.04.2024, стосовно ОСОБА_4 за фактом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується, зокрема, у тому, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено воєнний стан, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України. 05 березня 2024 року близько 13 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно та з корисливих мотивів, за раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на вчинення викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення шляхом заволодіння чужим майном, поєднаним із проникненням у сховище, усвідомлюючи суспільно небезпечний, протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, знаходився біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переліз через пошкоджений паркан вищевказаного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де, перебуваючи на території домоволодіння, з приміщення господарчої будівлі, доступ до якої не обмежено, викрав: металеву трубу з нержавіючої сталі довжиною 287 см, діаметром 3,5 см, металеву трубу з нержавіючої сталі довжиною 350 см, діаметром 3,5 см, металеву трубу з нержавіючої сталі довжиною 350 см, діаметром 3,5 см. Загальною вартістю 2210 грн 59 коп, після цього, ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник, обернувши його на свою користь і розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму - 2210 грн 59 коп, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана із проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження стосовно нього у зв'язку з декриміналізацією новим законом діяння , у вчиненні якого він обвинувачується.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти заявленого клопотання, підтримав його, посилаючись на Закон України № 3886-ХІ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», що набув чинності 09.08.2024.
Потерпілий надав заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, не заперечує проти закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 .
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Положення статей 4, 5 КК України наповнюють зазначену конституційно-правову норму конкретним змістом щодо прямої (перспективної) та ретроспективної дії закону про кримінальну відповідальність.
Зокрема, за загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ХІ від 18.07.2024 (далі - Закон № № 3886-ХІ), який набрав чинності 09.08.2024, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Статтю 51 цього Кодексу викладено у редакції, яка визначає, що дрібною крадіжкою є викрадення майна вартістю від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян.
Отже, новим законом збільшено вартість майна, за якою розмежовується адміністративна та кримінальна відповідальність за його таємне викрадення, з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що визначалося ст. 51 у редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 , до 2 неоподатковуваних мінімумів громадян. Таким чином, після набрання чинності цим законом кримінально караною є крадіжка на суму, що перевищує 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України у разі, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то з метою їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Податкова соціальна пільга, передбачена п. п. 169.1.1. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України, дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
З 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» становить 3 028 грн.
З огляду на зазначене для цілей кримінально-правової кваліфікації розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у 2024 році становить 1 514 грн.
Отже згідно з Законом № 3886-ХІ у 2024 році кримінальна відповідальність настає за таємне викрадення чужого майна вартістю понад 3 028 грн.
Зазначені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення скасовують кримінальну відповідальність за крадіжки на суми від 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому згідно з ч. 1ст. 5 КК України мають зворотну дію у часі.
Відповідно до висунутого звинувачення вартість таємно викраденого ОСОБА_4 майна становила 2210 гривні 59 копійок, про що прокурор в судовому засіданні надав висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 1353 від 11.04.2024.
Отже, сума вкраденого майна не досягла порогової суми, необхідної для кваліфікації діяння за ст. 185 КК України. З огляду на положення ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення у редакції Закону № 3886-ХІ за крадіжку у такому розмірі особа підлягає адміністративній відповідальності.
Закон, який встановлював кримінальну протиправність зазначених вище дій, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , втратив чинність.
Згідно із п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України втрата чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, є підставою для закриття кримінального провадження. Ухвала про закриття кримінального провадження з цієї підстави, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу, тобто лише за згодою обвинуваченого.
Враховуючи викладене, у зв'язку із втратою чинності законом, який встановлював кримінальну протиправність інкримінованого ОСОБА_4 діяння, кваліфікованого за ч. 4 ст. 185 КК України, і з огляду на процесуальну позицію обвинуваченого у судовому засіданні суд вважає за необхідне закрити кримінальне провадження у відповідній частині обвинувачення на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 15 березня 2024 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно 12 березня 2024 року під час огляду місця події - відкритої ділянки місцевості поблизу домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:
-металеву трубу з нержавіючої сталі, довжиною 287 см, діаметром 3,5 см;
-металеву трубу з нержавіючої сталі, довжиною 350 см, діаметром 3,5 см;
-металеву трубу з нержавіючої сталі, довжиною 350 см, діаметром 3,5 см.
Так як провадження по справі закривається, то арешт підлягає скасуванню та майно поверненню потерпілому ОСОБА_5 .
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись № 3886-ХІ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», що набув чинності 09.08.2024, п. 4-1, ч. 1 ст. 284, ст. 369-372, 376, 479-2 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження за ч.4 ст.185 КК України задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221230000266 від 07.04.2024, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України - закрити у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Арешт майна, який накладено ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 15.03.2024 скасувати.
Речові докази:
- -металеву трубу з нержавіючої сталі, довжиною 287 см, діаметром 3,5 см;
-металеву трубу з нержавіючої сталі, довжиною 350 см, діаметром 3,5 см;
-металеву трубу з нержавіючої сталі, довжиною 350 см, діаметром 3,5 см.
- повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1