Справа № 185/11136/25
Провадження № 2/185/7828/25
іменем України
11 листопада 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О. з участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди
19.09.2025 року позивач звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що він працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», внаслідок роботи на підприємстві він втратив професійну працездатність.
Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я 308322.00 грн. Витрати на правничу допомогу в сумі 20000.00 грн.
Ухвалою від 29.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення виклику сторін по справі.
Заяви та клопотання відповідача
Просив суд внести його дані до додаткових відомостей про учасника справи для вступу до електронної справи.
Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача провнесення його даних до додаткових відомостей про учасника справи, для вступу до електронної справи. Вказані відомості внесено судом до електронної справи.
У відзиві на позов просив суд відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 почав працювати у Відповідача ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 01.09.1985, та пропрацював до 22.06.2018, всього 30 років та 5 місяців. Позивач працював в умовах дії пилу, шуму та важкої фізичної праці внаслідок чого за цей час набув професійного характеру захворювання.
11.10.2018 комісією Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області було складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 набув професійного захворювання внаслідок тривалої дії шкідливих (хімічних, фізичних, важкість праці) факторів виробничого середовища на організм робочого, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту Відповідача.
Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 20.09.2018 № 1338 встановлено професійного характеру захворювання. «…Діагноз: Діагноз: Радикулопатія білатеральна попереково-крижова L4-S1, шийна С6-С7 на фоні полісегментарної дископатії, з вираженими статико-динамічними порушеннями, часто рецидивуючий перебіг, зі стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, з нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних (ПФ другого ступеня) та ліктьових (ПФ другого ступеня) суглобів, з двобічним плечолопатковим періартрозом з гіпотрофією м?язів плечового поясу (ПФ другого ступеня), двобічним коксартрозом з порушенням функції ходи. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група «В». ЛН першого ступеня. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху). Захворювання професійні, 20.09.2018р.
Відповідно до довідки Міжрайонної профпатологічної МСЕК КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» ДОР до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ № 625110 від 06.11.2019 Позивачу встановлено третю групу інвалідності з 01.11.2019 у зв'язку з професійним захворюванням, інвалідність встановлена на строк до 01.11.2021, дата чергового переогляду 15.10.2021. Протипоказана робота в умовах дії пилі, шуму, важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату, підземно.
Згідно з довідкою Міжрайонної профпатологічної МСЕК КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» ДОР про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 078449 від 06.11.2019 Позивачу встановлено загально 65 % втрати працездатності, з яких 50% радикулопатія, 10% ХОЗЛ, 5% туговухість.
Позивач внаслідок постійних болій не може нормально пересуватись, ходити, сидіти довго за кермом, перебувати довго в сидячому положенні, робити домашні справи, такі як ремонт в будинку, оброблення городу та саду, виконання інших домашніх робіт тощо; - Позивач постійно змушений вживати лікарські засоби, прописані лікарем, такі як Тівортін, Венокор, Пульмолор, Рапітус, Атма, Мільгама, Ревмоксикам, Артрокс, Флекцерин, Форсанек, Аскоцин, Магній В6, Долобене гель, які мають багато побічних ефектів та звичайно заподіюють щоразу шкоди здоров'ю Позивача; - Позивач внаслідок хронічного кашлю постійно зазнає гострих респіраторних вірусних інфекцій та хворіє на різні хвороби, такі як пневмонія, бронхіт тощо. Позивач внаслідок хронічного кашлю не може нормально спати, адже кашель може припинити потік повітря в легені; - Позивач постійно відчуває втому внаслідок захворювання та вживання лікарських препаратів, що унеможливлює його нормальне функціонування в житті, його відносини з соціумом, з його рідними та сім'єю. Позивач досить часто має поганий настрій із-за постійного болю, наслідком чого є погіршення відносин з оточуючими; - у Позивача знижений слух та шум у вухах, що перешкоджає йому нормально слухати телевізор, розмовляти по телефону, утруднює керування автомобілем та спілкування з оточуючими. Внаслідок погіршення слуху, в умовах воєнного стану, Позивач не в змозі почути сигнал тривоги та напрямок ракет, шахедів та інших небезпечних повітряних цілей, що може призвести до трагічних наслідків; - у Позивача досить часто відбувається коливання артеріального тиску, що також погано впливає на самопочуття Позивача, із-за чого йому не можна нервувати.
На замовлення Позивача експертом-психологом було складено висновок експерта № 2025/07/15 судової експертизи моральної шкоди підекспертного від 15.07.2025, відповідно до якого: 1. Громадянину ОСОБА_1 завдано моральної шкоди його здоров'ю внаслідок виникнення у нього хронічного професійного захворювання та інвалідізації у зв'язку з професійним захворюванням, під час роботи в Приватному акціонерному товаристві «ДТЕК Павлоградвугілля». 2. Рекомендуєма компенсація моральної шкоди здоров'ю ОСОБА_1 становить 308 322,00 грн в цінах на 01.01.2025 за період з 17.09.2018 по 13.07.2025 для застосування суду, при задоволенні позову як розумна та справедлива, з урахуванням судової практики України.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Частиною першої статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Таким чином, і право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №210/3177/17.
У відповідності до статті 4 Закону України “Про охорону праці» державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
В даному випадку професійне травмування пов'язане з виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, тому відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди покладається на роботодавця (підприємство).
Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров'я відбулося при виконанні ним трудових обов'язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року №155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок отриманого професійного захворювання на виробництві останньому заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.
Таким чином, при визначені розміру моральної шкоди суд оцінює глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, а також конкретні обставини по справі і розмір втрати професійної працездатності, призначення позивачу групи інвалідності, характер професійних захворювань та їх наслідки для здоров'я позивача, керується принципом розумності, виваженості та справедливості. Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
За таких обставин, суд вважає розумним та справедливим стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 130 000.00 грн., а в іншій частині відмовити.
Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Попередньою редакцію підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що була чинною до 23 травня 2020 року, передбачалося, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, окрім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 червня 2022 року у справі №599/645/21, якщо моральну шкоду завдано професійним захворюванням, яке виникло до набрання чинності новою редакцією підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі №180/683/13-ц, згідно якого не підлягають оподаткуванню суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, заподіяних платникові податків внаслідок спричинення шкоди здоров'ю.
Вирішуючи питання щодо стягнення суми моральної шкоди в частині відрахування податків та інших обов'язкових платежів суд враховує Інформаційний лист Дніпровського апеляційного суду від 17.12.2024 за № 04.4-27/79/2024 "Щодо окремих питань судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров'ю".
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою (один відсоток розміру задоволених позовних вимог, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
У задоволенні вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити за таких підстав. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів про те, що він поніс витрати на правничу допомогу.
Ордер адвоката, якій було додано до позову, підтверджує лише факт звернення до адвоката та його право надавати позивачу правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 130 000.00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 1211.20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", ідентифікаційний номер 00178353, вул. Соборна, 76, м. Павлоград Дніпропетровської області, 51400.
Суддя: В. О. Головін