Справа № 183/12672/24
№ 2/183/2246/25
04 листопада 2025 року м.Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування,-
У грудні 2024 року позивачка звернулася до суду з позовом до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, у якому просить визнати за нею право власності на 1/4 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої також входить частка квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04.10.1995 належить на праві спільної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Заявами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (спадкоємців першої черги за законом) від 22.11.2024 було нотаріально підтверджено той факт, що вони за своєю часткою у спадковому майні, яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , не приймали та не претендують на неї. Позивачка, звернулася до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири після смерті чоловіка. Постановою нотаріуса від 21.06.2024 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку відсутністю документа, що підтверджує факт реєстрації в БТІ права власності спадкодавця на спадкове майно, а також не можливо визначити частку померлого у спільній власності. Тому, позивачка змушена звернутися до суду та просить задовольнити її позов.
Ухвалою суду від 17.12.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 05.02.2025 витребувано у приватного нотаріуса Дерев'янко В.В. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5
05.03.2025 до суду надійшла копія витребуваної спадкової справи.
Ухвалою суду від 25.03.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. На виконання цієї ухвали 31.03.2025 позивачкою подано позовну заяву в новій редакції, у якій зазначила усіх співвласників квартири - третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
23 квітня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою від 11.08.2025 та від 04.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про заміну процесуального статусу сторони у справі.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, у прохальній частині позову просила розглянути справу за її відсутності.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток та усіх процесуальних документів в особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідно до ч.5 ст.14 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Треті особи у судове засідання не з'явилися, були повідомлені своєчасно та належним чином.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (а.с.8), який доводилася позивачці ОСОБА_1 чоловіком, що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с.10).
Після смерті ОСОБА_5 , 30.11.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерев'янко В.В. заведено спадкову справу №15/2022, номер у спадковому реєстрі №69980959 (а.с.32). Так, з матеріалів спадкової справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернулася дружина померлого - ОСОБА_1 (а.с.34). Син померлого - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовився від прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_5 , подавши нотаріусу відповідну заяву (а.с.56). Даних про наявність інших спадкоємців, окрім позивачки, матеріали спадкової справи не містять. 04.03.2023 приватним нотаріусом на ім'я ОСОБА_1 видані свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові кошти та на певне нерухоме майно, належні спадкодавцю ОСОБА_5 (а.с.69,71).
Постановою приватного нотаріуса від 21.06.2024 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки спадкоємцем не надано відомостей (інформації) у письмовому вигляді про підтвердження зареєстрованого права власності спадкодавця на частку вказаної квартири на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства БТІ, у зв'язку з чим не можливо встановити реєстрацію права власності спадкодавця на частку вказаної квартири, відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, а також не можливо визначити частку померлого у спільній власності (а.с.14).
Також суд зазначає, що в матеріалах даної справи містяться нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 22.11.2024, у яких кожен окремо нотаріальним органам за місцем вимоги повідомляє, що спадщину яка залишилася після смерті його/її сина - ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , не приймав/не приймала та не претендує на неї; звертатися до суду із заявою про визначення йому/їй додаткового строку для прийняття спадщини не буде (а.с.17.18).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Стосовно належності частки вищевказаної квартири спадкодавцю ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
04.10.1995 Сектором приватизації житла м. Сєвєродонецька видано свідоцтво про право власності на житло, згідно з яким квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Свідоцтво видане на підставі розпорядження (наказу) №8623 від 02.10.1995 (а.с.17).
На підставі зазначеного свідоцтва право спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на вищезазначену квартиру зареєстровано у БТІ м.Сєвєродонецька Луганської області, записано у реєстрову книгу за реєстровим №342 від 11.12.1995.
Оригінал свідоцтва про право власності на квартиру знаходиться у позивачки, яка на виконання ухвали суду від 17.09.2025 подала до суду нотаріально посвідчену копію цього правовстановлюючого документу (а.с.149).
Копією Технічного паспорту на квартиру, у якому наявні посилання на документ про право власності, також підтверджується, що співвласниками квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.14-15).
Співвласниками квартири право власності набуте у 1995 році. Надане позивачкою свідоцтво про право власності на житло та технічний паспорт на квартиру, посвідчені та зареєстровані органом, що здійснював реєстрацію права власності на той час, свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації права власності на квартиру.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1-3 ст. 370 ЦПК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Частиною третьою ст.364 ЦК України установлено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Як установлено судом, спірна квартина належала ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності. Даних про існування домовленості між ними щодо відступлення від рівності часток у праві спільної сумісної власності судом не встановлено.
Наведені докази у сукупності свідчать про те, що спадкодавець ОСОБА_5 набув право власності на 1/4 частку спірної квартири, а тому його право власності на вказану частку увійшло до складу спадщини.
Зважаючи на вищенаведене, враховуючи те, що позивачка є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка, прийняла спадщину в порядку встановленому Законом, даних про наявність інших спадкоємців судом не встановлено, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності 1/4 частку квартири загальною площею 44,9 кв.м., житловою площею 26,5 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного місця проживання згідно з довідкою ВПО: АДРЕСА_3 ;
відповідач - Сіверськодонецька міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, код ЄДРПОУ 44083662, місцезнаходження: Луганська область, м.Сіверськодонецьк, б-р Незалежності України, 32;
третя особа - ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 ;
третя особа - ОСОБА_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;
третя особа - ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_5 .
Повне судове рішення складено і підписано 04 листопада 2025 року .
Суддя Оладенко О.С.