Справа № 204/6627/25
Провадження № 2/204/3435/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
20 жовтня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Єфімової А.О.
розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -
У червні 2025 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь відшкодування матеріальних збитків у розмірі 10 999 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. та судовий збір у розмірі 3028 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 04.05.2025 року о 14 год. 35 хв., громадянин ОСОБА_1 перебуваючи в магазині за адресою: АДРЕСА_1 здійснив умисні дії, що направлені за знищення майна ТОВ «Алло», а саме, схопив зі стійки магазину телефон Xiaomi Redmi Note 14 Pro 8/256 Midnight Black, серійний номер НОМЕР_1 , вартістю 10 999 грн. та вдарив його об підлогу магазину, після чого вийшов з магазину. Цього дня, органами поліції складено протокол відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП. За результатами проведення оцінки пошкодження та діагностики пошкодженого телефону, сервісним центром встановлено про недоцільність ремонту, оскільки телефон містить масштабні пошкодження та для їх усунення необхідна заміна великої кількості запчастин, ремонт визано технічно та економічно недоцільним. Таким чином, відповідач своїми діями завдав позивачу матеріальних збитків у розмірі вартості телефону Xiaomi Redmi Note 14 Pro 8/256 Midnight Black, серійний номер НОМЕР_1 , у розмірі 10 999 грн. На підставі статей 22, 1166 ЦК України позивач просить суд стягнути на свою користь завдані йому матеріальні збитки у розмірі 10 999 грн. та судові витрати.
Ухвалою суду від 9 липня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 09.07.2025 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
Відповідач у встановлений судом строк не надав суду відзив на позовну заяву, у зв'язку з чим, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У судовому засіданні встановлено, що 04.05.2025 року приблизно о 14 годині 35 хвилин, громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив умисні дії, що направлені на знищення майна ТОВ «АЛЛО», а саме, схопив зі стійки магазину телефон Xiaomi Redmi Note 14 Pro 8/256 Midnight Black, серійний номер 865991077153165, вартістю 10 999 грн. та вдарив його об підлогу магазину, після чого вийшов з магазину.
Вказана подія, було зафіксовано камерами відеоспостереження ТОВ «АЛЛО», копію відеозапис додано до матеріалів справи та переглянуто в судовому засіданні.
За результатом виклику правоохоронних органів було подано пояснення від 04.05.2025 року та Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 04.05.2025 року.
З метою оцінки пошкоджень телефону Xiaomi Redmi Note 14 Pro 8/256 Midnight Black, серійний номер 865991077153165 та встановлення вартості матеріальних збитків, що були завдані ТОВ «АЛЛО», останній звернувся до офіційного авторизованого сервісного центру ELFFIX (https://elffix.com/ua).
За результатом проведення оцінки пошкоджень та діагностики телефону Xiaomi Redmi Note 14 Pro 8/256 Midnight Black, серійний номер 865991077153165, сервісним центром були виявлені чисельні механічні пошкодження компонентів. Крім того, були зафіксовані наступні недоліки: розбитий екран та деформований корпус та визнано ремонт телефону технічно та економічно недоцільним, що підтверджуються Актом (довідкою) про недоцільність ремонту № Е1Ґ-0000713 від 30.05.2025 року.
Отже, своїми діями відповідач завдав позивачу матеріальних збитків у розмірі вартості телефону Xiaomi Redmi Note 14 Pro 8/256 Midnight Black, серійний номер НОМЕР_1 , у розмірі 10 999 грн.
Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Як передбачено частинами 1 та 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, за змістом ст. 1166 ЦК, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Відповідно до постанови Чечелівського районного суду міста Дніпра від 01.09.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені дрібного хуліганства, тобто у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, за те що він 04.05.2025 року, приблизно о 14 годині 35 хвилин, перебуваючи в магазині за адресою: АДРЕСА_2 , грубо порушував громадський порядок з хуліганських спонукань, пошкодив шляхом розбиття корпусу мобільного телефону Xiaomi Redmi Note 14. Але, провадження по адміністративній справі було закрито, у зв'язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Положеннями ст. 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, налагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні потерпілому заподіяних збитків грішми, на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку з заподіянням шкоди майну.
За загальними правилами цивільно-правової відповідальної та вимогами статей 1166-1167 ЦК України, позивач має довести розмір завданої йому шкоди та причинний зв'язок між діями відповідача та завданою шкодою, а відповідач у свою чергу - відсутність вини.
На переконання суду позивач довів факт того, що його майну завдано шкоду внаслідок неправомірних дій відповідача, а також підтверджено її розмір, а останній у відповідності до положень статей 12, 76-81 ЦПК України, це не спростував і не довів відсутність своєї вини, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду в розмірі 10 999 грн.
Що стосується відшкодування судових витрат на правову допомогу, то суд зазначає наступне.
Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження надання правничої допомоги та визначеного розміру, до матеріалів справи позивачем, долучено: договір № А1 про надання правової допомоги від 01.06.2019 року, Додаткову угоду № 56 від 09.06.2025 року до договору про надання правової допомоги № А1 від 10.06.2019 року, Акт прийому передачі послуг № 56 від 18.06.2025 року про виконаних та підготовлених до виконання послуг до договору про надання правової допомоги на суму 3 000 грн. за надання консультації, підготовку, складання, подання позовної заяви, платіжну інструкцію кредитового переказу грошей № 194442831 від 18.06.2025 року на суму 3 000 грн.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Позивачем надано докази на понесення витрат за надання правничої допомоги у розмірі 3 000 грн., які підлягають стягненню на користь позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 22, 1166, 1177, 1187 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-82, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» (адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Барикадна, буд. 15а, кодЄДРПОУ 30012848) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» матеріальну шкоду у розмірі 10 999 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн., судовий збір у розмірі 3028 грн., а всього суму у розмірі 17 027 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Дубіжанська