Справа № 204/11994/25
Провадження № 2/204/5466/25
про залишення позовної заяви без руху
11 листопада 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Токар Н.В., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
10 листопада 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, судом був зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) сторін, та 11.11.2025 року отримано відповіді №1995502 та №1995531 із наявністю інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) сторін.
Разом з позовною заявою, позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Як на підставу для звільнення від сплати судового збору посилається на те, що вона є особою у якої розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік.
Ознайомившись з даним клопотанням суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні такого клопотання з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Згідно до ч. 1,3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як вбачається з поданого клопотання, позивач просить звільнити її від сплати судового збору, в обґрунтування якого посилається на те, що вона є особою у якої розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік, та відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір» просить звільнити її від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звертаючись з даним клопотанням, позивач не надала доказів того, що у неї на момент подання позовної заяви дійсно відсутні кошти (бюджетні асигнування) для сплати судового збору та доказів на підтвердження наявності умов для звільнення від сплати судового збору, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 30.10.2025 р. вбачається, що окрім соціальних виплат з відповідних бюджетів, позивачем були отримані страхові виплати за договором у сумі 6 000,00 грн., а тому, зазначене не може підтверджувати дійсно відсутність коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Інших доказів на підтвердження наявності умов для звільнення від сплати судового збору, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», позивачем надано не було.
Разом з цим, у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у зв'язку із цим, саме по собі клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, без підтверджуючих на те документів, не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.
Відмова у звільненні від сплати судового збору не порушує положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий суд, оскільки не перешкоджає позивачу у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, суд не може задовольнити дане клопотання, а тому, позовна заява підлягає залишенню без руху у зв'язку з тим, що в порушення ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Так, згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та становить 1 211,20 грн.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні становить - 3028 грн. 00 коп.
З огляду на наведене, розмір судового збору, який необхідно сплатити позивачу за подання до суду позовної заяви з вимогою про розірвання шлюбу буде складати 1 211,20 грн. або надати належні докази для звільнення від сплати судового збору.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору:
«Отримувач коштів - ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA658999980313141206000004632, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу: *;101; ______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом_______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Чечелівський районний суд міста Дніпра (назва суду, де розглядається справа)».
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тому, вважаю за необхідне, залишити позовну заяву без руху і надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175,185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору має бути поданий безпосередньо до Чечелівського районного суду міста Дніпра.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Токар