Справа № 204/30/25
Провадження № 1-кп/204/5/25
07 січня 2025 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора (ВКЗ) - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого (ВКЗ) - ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженню №22024000000000763, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, -
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Окрім цього, заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Обґрунтовуючи своє клопотання прокурор зазначив, що на даний час встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема прокурор вказує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі. Обвинувачений фактично підтримує збройну агресію проти України, що дає підстави вважати, що обвинувачений буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, враховуючи активне ведення бойових дій та збройної агресії Російської Федерації на території України, діяльність іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених і керованих та фінансованих РФ, що зумовлює тимчасову неконтрольованість окремих території України, не виключається можливість переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування і суду на вказаних територіях та перехід на сторону ворога. Враховуючи викладене, прокурор стверджує, що ОСОБА_7 усвідомлює, що вчинив злочин, санкція статті якого передбачає ув'язнення строком на п'ятнадцять років позбавлення волі або довічне позбавлення волі, розуміючи, що є свідки його протиправної діяльності, з метою ухилення від кримінальної відповідальності має намір втекти та переховуватись від органів досудового слідства та вчиняти спроби покинути територію України. На даний час не встановлені усі спільники обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб. Крім того, враховуючи підтримку обвинуваченим протиправної діяльності російських окупаційних військ, в разі загострення воєнних дій на території України існує ймовірність його сприяння представникам російської федерації в проведенні підривної діяльності на шкоду державній безпеці України та перешкоджанню провадженню іншим чином.
Також прокурор вказує, що обвинуваченим надавалась представникам РФ інформація щодо місця дислокації стратегічно важливих військових об'єктів та сучасного військового озброєння на території України, та встановлено, що обвинувачений для представників РФ планував продовжити надання відомостей на шкоду України, однак, на теперішній час передача такої інформації припинена, тому є підстави вважати, що обвинувачений, розуміючи, що представники РФ можуть забезпечити його переховування на території РФ, буде вважати, що єдиним способом уникнути кримінальної відповідальності за вчинення вказаних протиправних дій є доведення своїх злочинних намірів до кінця, продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, та вчинить інші протиправні дії, які необхідні для передання представникам РФ вказаної інформації, а також може взагалі здійснити перехід на бік ворога.
Вік, стан його здоров'я, соціальні зв'язки дозволяють ОСОБА_7 ефективно переховуватися від суду, у тому числі за межами України, що унеможливить проведення з ним процесуальних дій.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність зазначених прокурором ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Просили змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із зобов'язанням обвинуваченого носити електронний засіб контролю.
Крім того, захисником було заявлено клопотання про направлення обвинувального акту стосовно ОСОБА_7 до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності. В обґрунтування вказаного клопотання захисник зазначила те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України. В обвинувальному акті визначено два епізоди передання інформації начеб-то представникам іноземних спецслужб щодо двох різних об'єктів, які знаходяться за різними адресами: вул. Криворізьке шосе, 24 (відноситься до підсудності Ленінського районного суду м. Дніпропетровська; вул. Криворізька, 1 (відноситься до підсудності Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська). Але, якщо зважити на те, що обставини, викладені в обвинувальному акті є дійсними, то надсилання матеріалів представникам іноземних спецслужб вчинялося з домашньої адреси обвинуваченого, що розташована в Шевченківському районі м. Дніпра. З огляду на дані обставини, захисник вважає, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 надійшов до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з порушенням правил територіальної підсудності.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав вказане клопотання захисника.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту та вважав його безпідставним, оскільки останній епізод інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України вчинено, відповідно до обвинувального акту, по вул. Криворізька, 1 в м. Дніпрі, що відноситься до підсудності саме Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, а тому доводи сторони захисту про те, що даний обвинувальний акт надійшов до суду з порушенням правил територіальної підсудності, є необґрунтованими.
Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, обговоривши доводи клопотань, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
На переконання суду, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
На цій стадії процесу колегія суддів не вдається до оцінки доведення або не доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, проте доходить висновку, що причетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Оцінюючи ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду, колегія суддів також зазначає, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення може вдатися до відповідних дій.
Не зважаючи на те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, а також родину, на користь реального існування вказаного ризику слід віднести те, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан що дає підстави вважати, що, в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією Російської Федерації проти України, у ОСОБА_7 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості належним чином виконувати органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого.
Щодо існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а саме розголошення відомостей досудового розслідування, у тому числі особам, на виконання злочинних завдань яких він здійснював допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, то даний ризик судом береться до уваги, оскільки ОСОБА_7 , згідно обвинувачення, вів активну переписку в месенджерах з представником іноземної держави та згідно обвинувачення виконував надані йому останнім завдання, а тому може повідомити останнього про його викриття та надавати інші відомості, щодо територіального розташування військовослужбовців ЗСУ.
На користь існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить суть пред'явленого обвинувачення ОСОБА_7 та те, що останній, згідно обвинувального акту, спілкувався за допомогою месенджера «Telegram» з представником іноземної держави та надсилав йому відповідні відомості щодо місця дислокації стратегічно важливих військових об'єктів та сучасного військового озброєння на території України, та будучи на волі, може продовжити вчиняти аналогічні дії.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, колегія суддів, у першу чергу враховує те, що ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що здійснював спілкування з представником іноземної держави та передавав йому відповідні відомості, а тому з великою ймовірністю може вчиняти такі дії в подальшому, враховує, що така оцінка стосується перспективних фактів, тому суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі цілодобовий домашній арешт не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Застосування щодо ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, або ж можливості вчинення або продовження вчинення кримінального правопорушення у даному провадженні. Ця позиція суду обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених вище у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого.
Колегія суддів також враховує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, до яких, зокрема відноситься швидкий судовий розгляд кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання обвинуваченого під вартою, оскільки застосування домашнього арешту відтермінує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої заінтересованості ОСОБА_7 у результатах судового розгляду, створює ймовірну можливість для його позапроцесуальних дій.
Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов'язаний з доступом обвинуваченого до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.
Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку.
Колегією суддів розглянута можливість застосування не лише такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, а і всіх інших, більш м'яких, визначених ст. 176 КПК України, проте, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі і такого, як домашній арешт, який просили обрати захисник та обвинувачений, не забезпечать на даний час належного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та не зможуть запобігти вказаним ризикам.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Колегія суддів вважає, що обраний та продовжений відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м'який.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого колегія суддів на даному етапі не встановила.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку, а тому дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів.
Вирішуючи клопотання захисника про направлення обвинувального акту стосовно ОСОБА_7 до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності, колегія суддів приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 9 ст. 615 КПК України, під час дії воєнного стану обвинувальні акти скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України - державна зрада у формі надання представникам іноземної держави - Російської Федерації, допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану.
Об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення за ч.2 ст.111 КК України складається з трьох епізодів злочинної діяльності, а саме два епізоди 20.08.2024 та один епізод 28.08.2024.
При цьому, останній за часом епізод кримінального правопорушення за ч.2 ст. 111 КК України було вчинено 28.08.2024 року в м. Дніпро по вул. Криворізька, 1, тобто в межах територіальною юрисдикції Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська. Таким чином, колегією суддів не встановлено обґрунтованих підстав для задоволення клопотання захисника та для направлення обвинувального акту до суду апеляційної інстанції для визначення підсудності.
Отже, колегія суддів вважає, що дане кримінальне провадження підсудне Красногвардійському районному суду м. Дніпропетровська, підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або повернення обвинувального акту - не встановлено, тому дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193-194, 197, 314, 315, 369- 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про передачу обвинувального акту стосовно ОСОБА_7 до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 07 березня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Кримінальне провадження №22024000000000763, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 серпня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, за адресою: м. Дніпро, просп. Лесі України,77-Б, о 11 годині 40 хвилин 07 січня 2025 року.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
В судове засідання викликати учасників процесу.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3