Справа № 203/7437/25
Провадження № 1-кс/0203/4573/2025
20 жовтня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного - ОСОБА_4 (в залі суду),
захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Гагра, Абхазія, громадянина України, маючого середню неповну освіту, одруженого: дружина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді старшого стрільця 2-го відділення 3-го патрульного взводу 3-ої патрульної роти 1-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат», раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №62025170030020465 від 03.10.2025 року,
15.10.2025 року до Центрального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №62025170030020465 від 03.10.2025 року, в якому слідчий просить суд:
- застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, на посаді старшого стрільця 2-го відділення 3-го патрульного взводу 3-ої патрульної роти 1-го патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат», запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Вимоги клопотання слідчий обґрунтовує тим, що солдат ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ознаками ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України, може впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Так, за твердженнями слідчого, потреба у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлена наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
З огляду на викладене вище, слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.10.2025 року, судову справу №203/7437/25, провадження №1-кс/0203/4573/2025, було розподілено головуючому судді ОСОБА_1 та передано канцелярією суду - 20.10.2025 року.
Судове засідання з розгляду клопотання було призначене судом на 20.10.2025 року о 17:20 годині.
Під час судового засідання прокурор, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав вимоги клопотання у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, підстави звернення до суду з клопотанням пояснив суду таким чином, як про це вказано у клопотанні.
Захисник, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечував проти задоволення клопотання та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на необґрунтованість повідомлення про підозру та недоведеність ризиків, на які вказує прокурор. Крім того, захисник пояснив, що підозрюваний з перших днів добровільно вступив до лав ЗСУ, проходив військову службу у трьох військових частинах, має позитивну характеристику, проходить медичне обстеження у військовій частині, має хронічні хвороби, що унеможливлює проходження ним військової служби. Підозрюваний повідомив командиру причини неможливості виконання ним розпорядження командира, а тому, на думку захисника, не мала місце непокора, не проведена судово-медична експертиза. Наразі підозрюваний продовжує проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Підозрюваний підтримав свого захисника та просив суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого, пояснив, що продовжує військову службу, одружений, має постійне зареєстроване та фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що у провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, перебуває кримінальне провадження №62025170030020465 від 03.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України.
13.10.2025 року о 19:13 годині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вручене повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №62025170030020465 від 03.10.2025 року, яким слідчий повідомив ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а саме: непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
Так, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 21.09.2025 року №310, АДРЕСА_2 , солдата ОСОБА_4 (по мобілізації) було зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення: в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.09.2025 року №169 о/с, якого переміщено із військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ), з 21.09.2025 року.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 25.09.2023 року №314, АДРЕСА_2 , уважати такими, що приступили до виконання обов'язків за посадами, зокрема: солдата ОСОБА_4 , який знаходився в розпорядженні командира частини, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.09.2025 року №169 о/с, за посадою старшого стрільця 2-го відділу 3-го патрульного взводу 3-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону, призначеного на посаду наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 25.09.2025 року №61 о/с.
Відповідно до медичної характеристики військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 17.09.2025 року, зокрема, солдат ОСОБА_4 знаходиться під наглядом лікарів військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України з 18.12.2024 року по теперішній час. За час проходження військової служби солдат ОСОБА_4 не знаходився на стаціонарному лікуванні в закладах Міністерства охорони здоров'я України та територіальних медичних об'єднань Міністерства внутрішніх справ України. Довідка ВЛК №1236/С від 20.08.2024 року з ДУ «МО МВС України по Запорізькій області», рішення медичної (військово-лікарської) комісії: вказаний перелік захворювань, діагнози, в тому числі ті, що пов'язані з проходженням військової служби, і ті, що не пов'язані з проходженням військової служби, придатний до військової служби. Проведено медичний огляд госпітальною ВЛК «04» липня 2025 року, діагноз (включаючи код, згідно з НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), що пов'язані з проходженням військової служби, придатний до військової служби.
Відповідно до медичної характеристики ОСОБА_4 , складеної у жовтні 2025 року начальником медичної служби секції тилу військової частини НОМЕР_1 , підполковником АДРЕСА_3 , старший солдат ОСОБА_4 перебуває під наглядом медичного персоналу військової частини НОМЕР_1 з 26.09.2025 року по теперішній час. Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за медичною допомогою не звертався. Дані щодо звернення за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога відсутні.
Солдата ОСОБА_4 разом з іншими військовослужбовцями: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , було ознайомлено - 03.10.2025 року під особистий підпис, з бойовим наказом командира ротної групи від 23 оброгп в оперативному підпорядкуванні командира 4 боп 3 броп, за підписом командира ротної групи від 23 оброгп НГУ підполковника ОСОБА_10 , місце віддання наказу КСП ротної групи в АДРЕСА_4 , оперативний час: 00:10 година 03.10.2025 року.
Відповідно до медичного огляду фельдшера 4 патрульного батальйону військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2025 року, складеного відносно солдата ОСОБА_4 , зокрема, на момент огляду виказує скарги на біль в поперековому відділі хребта, головокружіння. На момент огляду гострої терапевтичної та хірургічної патології не виявлено.
Також у ході судового засідання судом безпосередньо були досліджені інші письмові докази: витяг з ЄРДР, листи, повідомлення, пошукові/розшукові картки, військові квитки, службові характеристики, психологічні характеристики, витяги з наказів, витяги з журналу бойових, медичні характеристики, відомості, витяги, медичні документи, протоколи допитів свідків, протокол огляду, постанова про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото, кінозйомки, відеозапису від 03.10.2025 року, протокол зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 03.10.2025 року разом з додатком.
Так, на підтвердження стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 його захисник разом із письмовими запереченнями проти клопотання долучив, зокрема, виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, а також документи щодо проходження ОСОБА_4 військової служби, зокрема, витяги з наказів, витяги з послужного списку, довідки, медична характеристика, протокол обов'язкового періодичного психіатричного огляду, посвідчення учасника бойових дій, рапорти, службова картка, службова характеристика.
Суд зазначає, що відповідно до статей 131, 132, 176, ч. 2 ст. 177, ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), такий винятковий запобіжний захід як тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022» від 24.02.2022 року №2102-ІХ, з 05:30 години 24.02.2022 року на території України було введено воєнний стан, який згодом було продовжено.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є, зокрема, тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, ст. 402 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
У справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналіз викладеного вище та встановлених у ході судового розгляду клопотання обставин кримінального провадження, дає слідчому судді підстави для висновку, що надані стороною обвинувачення матеріали клопотання, досліджені у судовому засіданні, у своїй сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України.
Вказаного висновку слідчий суддя дійшов, з огляду на те, що підозрюваний обізнаний про тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винуватим, характер кримінального правопорушення, те, що підозрюваному відомі свідки, які були допитані в ході проведення слідчих дій, так як підозрюваний усвідомлює, що повідомлення про підозру базується, у тому числі на показаннях свідків, з якими він проходить військову службу, а також те, що підозрюваний відмовився виконувати наказ командира в умовах воєнного стану, посилаючись на стан здоров'я, хоча був визнаний придатним до військової служби, пройшов медичне обстеження, після повідомлення ним про скарги на стан здоров'я.
Тому слідчий суддя вважає, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 402 КК України, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років є обґрунтованою, та стороною обвинувачення доведена наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з урахування попередньої поведінки підозрюваного; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з якими підозрюваний проходить військову службу, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, враховуючи, що підозрюваний продовжує проходити військову службу.
Також при обранні запобіжного заходу суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного (відсутність хронічних захворювань, які б були підставою для звільнення від подальшого відбування покарання), те, що підозрюваний не має протипоказань до утримання під вартою, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Слідчий суддя, обираючи запобіжний захід, бере до уваги вимоги ч. 8 ст. 176 КПК України, за якою під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 402 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою, та обставини, підстави, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, та з урахуванням обставин, передбачених ст. ст. 177, 178 КПК України, слідчий суддя має право не визначати розмір застави. Також суд враховує те, що стороною обвинувачення доведені підстави неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Водночас слідчий суддя враховує те, що ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено право слідчого судді не визначати заставу, та підстави, обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України в контексті особи підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, оскільки одружений, має постійне місце проживання в місті Миколаїв, раніше не судимий, має ряд захворювання, в тому числі хронічних, хоча придатний до військової служби, продовжує військову службу, знаходиться під наглядом медичного персоналу військової частини НОМЕР_1 з 26.09.2025 року, та бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, за якою автоматична відмова у застосуванні застави є несумісною із вимогами п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.104-105 рішення ЄСПЛ у справі «Piruzyan v. Armenia»).
Так, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 року, суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.
Відповідно до частин 1, 4, 5 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що підозрюваному може бути змінений запобіжний захід у виді тримання під вартою в разі внесення застави, розмір якої визначений ухвалою. У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, та, враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, злочин, в якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що сума у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60560,00 грн, буде достатньою для внесення в якості застави.
При цьому на підставі пунктів 1, 2, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки у разі внесення застави, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; 2) не відлучатися з місця постійної дислокації військової частини, в якій проходить службу підозрюваний, або із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби); 4) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З огляду на викладене вище, слідчий суддя доходить висновку, що необхідним і достатнім для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків є застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави. Тому клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 176, 177, 182, 183, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №62025170030020465 від 03.10.2025 року, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 55 (п'ятдесят п'ять) днів у межах строку досудового розслідування, тобто до 13.12.2025 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, а саме у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн, та є достатньою для внесення її як застави.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти під заставу, покласти на нього строком на два місяці з дня внесення застави такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
2) не відлучатися з місця постійної дислокації військової частини, в якій проходить службу підозрюваний, або із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби);
4) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у виді застави у більшому розмірі або інший запобіжний захід, з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У задоволенні іншої частини вимог клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання та контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Строк дії ухвали визначити до 13.12.2025 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 24.10.2025 року о 16:20 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1