11 вересня 2006 р.
№ 14/93
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
Удовиченка О.С.
суддів:
Панової І.Ю.
Яценко О.В.
розглянувши касаційну скаргу
арбітражного керуючого ОСОБА_1
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2006
у справі господарського суду
№ 14/93 Івано-Франківської області
за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
до
ВАТ “Оріана»
про
стягнення 14 725грн. заборгованості по заробітній платі за надані послуги розпорядника майна ВАТ “Оріана»
Подана арбітражним керуючим ОСОБА_1 касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга (подання) може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду або постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Оскаржувана в касаційному порядку постанова Львівського апеляційного господарського суду прийнята 10.07.2006 .
Відповідно до ст. 51 ГПК України строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Отже, строк на оскарження в касаційному порядку постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 по справі №14/93 закінчився 10.08.2006 року.
Як вбачається з штампу господарського суду Івано-Франківської області на касаційній скарзі, вона подана арбітражним керуючим ОСОБА_1 14.08.2006.
Однак, до касаційної скарги не додане клопотання про поновлення процесуального строку для подання касаційної скарги.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання.
Крім того, як вбачається з матеріалів касаційної скарги в заявник в касаційному порядку оскаржує постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2006, та просить залишити рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.03.206 у справі №14/93 про стягнення 14 725грн. без змін.
Згідно ст. 3 Декрету КМУ “Про державне мито» розміри ставок державного мита із заяв, що подаються до господарських судів, встановлюються в таких розмірах: із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки , виходячи з оспорюваної суми.
До касаційної скарги додано заявником платіжне доручення НОМЕР_1 від 14.08.2006 про сплату 42,50 грн. державного мита за подання касаційної скарги.
Скаржником при поданні касаційної скарги фактично перераховано лише 42,50 грн., сплаті в даному випадку підлягає сума 73,63грн. державного мита.
Отже, касаційна скарга не може бути прийняте до розгляду судом та підлягає поверненню.
Керуючись п. 4, 5 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 у справі №14/93 повернути скаржнику.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко