г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4859/25
Номер провадження 1-кс/213/552/25
10 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Слідча суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №6 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження №12025041610000284 від 16.07.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у місті Інгулець Дніпропетровської області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України,
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими СВ ВП №6 Криворізького РУП ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025041610000284 від 16.07.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні 10.11.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, незаконно, з корисливих мотивів, з метою подальшого збуту, перебуваючи у невстановлений слідством місці та час, при невстановлених обставин, розуміючи та усвідомлюючи в повній мірі протиправність та караність своїх дій, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, розфасовану в 2 (двох) прозорих полімерних сліп-пакетах, один з яких перемотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору, які умисно, з корисливих мотивів, незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту.
21.09.2025 вранці, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого тимчасового мешкання в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , та також мешкає його співмешканка ОСОБА_7 , вступив з останньою у злочинну змову, спрямовану на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, яка розфасована в 2 (двох) прозорих полімерних сліп-пакетів з психотропною речовиною, один з яких перемотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору, при цьому, передав ОСОБА_7 один прозорий полімерний сліп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP, який перемотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору.
21.09.2025 в період часу з 13:45 години по 15:05 годину, під час проведення санкціонованого контролю вчиненням злочину у формі за оперативної закупки, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , перебуваючи в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно збули ОСОБА_8 за грошові кошти у сумі 1000 гривень, один прозорий полімерний сліп-пакет з психотропною речовиною, який перемотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору, який останньому передала ОСОБА_7 , та один прозорий полімерний сліп-пакет з психотропною речовиною, який ОСОБА_8 передав ОСОБА_4 .
Згідно висновку експерта №СЕ-19/104-25/37418-НЗПРАП від 22.09.2025 надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору масою 0,2236 г, що знаходиться в одному прозорому пакеті з фіксуючою стрічкою, перемотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору, який поміщено до експертного пакету НПУ CRI1130049 разом з первинним пакуванням, добровільно видана ОСОБА_8 , містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP складає 0,1653 г.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/104-25/37422-НЗПРАП від 22.09.2025 надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору масою 0,1901 г, яка поміщена до експертного пакету НПУ CRI1130050, добровільно видана ОСОБА_8 , містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP складає 0,1340 г.
Відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, PVP (Таблиця 1 Список №2) віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ознаками незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
10.11.2025 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Підозра, пред'явлена ОСОБА_4 , обґрунтована доказами, зібраними в ході досудового розслідування, зокрема: протоколом про результати контролю за вчиненням злочину; протоколом огляду від 21.09.2025; висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів№СЕ-19/104-25/37422-НЗПРАП від 22.09.2025; протоколом обшуку житла; постановою про долучення речових доказів; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протокол пред'явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_8 .
На думку сторони обвинувачення, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою Підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Підставою для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний зможе вчинити наступні дії:
п.1) переховуватись від органу досудового розслідування та суду, враховуючи суворість покарання у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення (від 6 до 10 років позбавлення волі) ОСОБА_4 зможе покинути територію м. Кривого Рогу з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання.
Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, не працевлаштований, що вказує на високий ступінь ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу об'єктивно не зможе запобігти вказаному ризику, оскільки підозрювана не буде обмежена у пересуванні та не буде під постійним контролем органів правопорядку.
п.3) незаконно впливати на учасників кримінального провадження, зокрема, на свідків ОСОБА_8 та понятих, присутніх під час проведення обшуку житла.
Достовірно знаючи анкетні дані свідків їх місце проживання, ОСОБА_4 зможе прямо або опосередковано із використанням інших осіб здійснювати моральний або фізичний вплив на свідків з метою зміни останніми показань та недопущення викриття ОСОБА_4 у вчиненні злочину.
Оскільки свідки мають бути допитані судом під час судового розгляду, вказаний ризик на стадії досудового розслідування має високий ступінь.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу об'єктивно не зможе запобігти вказаному ризику, оскільки підозрюваний не буде обмежений у пересуванні та не буде під постійним контролем органів правопорядку.
п.5) вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється, а також відсутність офіційного джерела доходу, останній зможе продовжити свою протиправну діяльність пов'язану з незаконним обігом психотропних речовин.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу об'єктивно не зможе запобігти вказаному ризику, оскільки підозрюваний не буде обмежений у пересуванні та не буде під постійним контролем органів правопорядку.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи обставини вчинення злочину, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , застава у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому необхідно встановити ОСОБА_4 заставу у вигляді 300 розмірів прожитого мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий просить суд застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із можливістю визначення застави, що складає 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор дане клопотання підтримав, вважає, що є достатні підстави для обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказав на наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив клопотання задовольнити.
У судовому засіданні підозрюваний просив суд не застосовувати запобіжний захід тримання під вартою, застосувати домашній арешт.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти клопотання посилаючись на те, що підозрюваний раніше не судимий, має малолітню дитину, не буде переховуватися від поліції та суду. На думку захисника достатнім запобіжним заходом буде домашній арешт або застава меншому розмірі.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст.12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, зокрема запобіжні заходи. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
10.11.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано ч. 2 ст. 307 КК України, за ознаками незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненого за попередньої змовою групою осіб.
У відповідності до вимог статті 42 КПК України ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного.
Відповідно до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція частини 2 статті 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Досліджені матеріали досудового розслідування у взаємному зв'язку з обставинами кримінальних правопорушень, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий суддя, на даній стадії кримінального провадження, не вирішує питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінальних правопорушень, а лише визначає причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Заявлені стороною обвинувачення ризики, визначені у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України заслуговують на увагу.
Ризик втечі суд оцінює у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності .
Слідча суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, в цьому провадженні достатньо обґрунтований, оскільки підозрюваний вчинив тяжкий злочин.
Слідча суддя вважає, доведеним, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, і на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв'язку із відсутності письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
Приймаючи до уваги встановлені обставини в їх сукупності, слідча суддя доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним і пропорційним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов'язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов'язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).
Слідчий просить визначити заставу у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на ч. 5 ст. 182 КПК України, тоді як ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи майновий стан підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, не має законних джерел доходу, та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у випадку визнання його винуватим, а також встановлені ризики, слідча суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 гривень, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, у випадку її внесення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме з 10 листопада 2025 року по 08 січня 2026 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України на рівні 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону (в залежності від стадії кримінального провадження).
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ відділення поліції №6 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 .
З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали оголошений 11 листопада 2025 року об 11 годині 30 хвилин.
Слідча суддя