справа № 200/98/25
провадження № 2-а/208/134/25
10 листопада 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського в складі судді - Подкопаєвої І.А., за участю: секретаря судового засідання - Грищенко О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду міста Кам'янського в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
до Авдіївсько-Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса місцезнаходження: 85323, Донецька область, Покровський район, м. Мирноград, вул. Соборна, буд. 18, код ЄДРПОУ 34827868)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду 06.01.2025 року звернувся ОСОБА_2 із позовною заявою до Авдіївсько-Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, а саме:
- визнати протиправними дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження від 12.08.2024 року № 75766121 та застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом зобов'язання відповідача закрити виконавче провадження ВП 75766121 від 12.08.2024 року;
- зобов'язати відповідача вчинити дії за наслідками закінчення виконавчого провадження: зняття арешту, накладеного на майно (кошти) Орла М.Ю., та виключити відомості про ОСОБА_1 із Єдиного реєстру боржників, скасувати всі інші заходи, вжиті відповідачем щодо даного виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27.05.2024 року у справі № 235/3486/24 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,6 гривень. В подальшому вказана постанова пред'явлена судом для примусового виконання до Авдіївсько - Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в результаті чого 12.08.2024 року відкрито виконавче провадження № 75766121 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору, накладено арешт на грошові кошти позивача, що знаходяться на його банківських рахунках.
Дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження № 75766121 Позивач вважає протиправними, оскільки сама по собі постанова Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27.05.2024 року у справі № 235/3486/24 не є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження». Чинним законодавством України передбачені інші виконавчі документи, які можуть бути підставою для відкриття виконавчого провадження та інший порядок надання документів для примусового виконання, зокрема у разі несплати боржником в добровільному порядку судового збору, суд зобов'язаний звернутися до Державної судової адміністрації України для складання виконавчого документа про стягнення з боржника судового збору. В подальшому саме такий виконавчий документ, складений Державною судовою адміністрацією України, повинен надаватися разом із заявою для примусового виконання і є підставою для відкриття виконавчого провадження. Оскільки постанова суду у справі про адміністративне правопорушення таким виконавчим документом не є, то відповідач мав повернути стягувачу надані документи і відмовити у відкритті виконавчого провадження.
Вважає, що оскільки виконавче провадження № 75766121 відкрито без належним чином оформленого виконавчого документа (постанова суду не є виконавчим документом), то виконавчі дії в межах здійснення виконавчого провадження, а саме накладення арешту на грошові кошти, внесення позивача в Єдиний реєстр боржників тощо, є також протиправними.
З огляду на вищевикладене, він змушений був звернутися до суду із даним позовом, в якому просить визнати дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження № 75766121 протиправними, зобов'язати відповідача закрити виконавче провадження, зняти арешт з майна та коштів позивача, виключити відомості про нього з Єдиного реєстру боржників.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025 року головуючим суддею визначено суддю Бабіча С.І..
Ухвалою від 13.01.2025 року Донецький окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження у справі, зазначивши, що спір віднесено до юрисдикції Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.
Ухвалою від 16.01.2025 року Донецький окружний адміністративний суд виправив описки, допущені у вступній частині ухвали від 13.01.2025 року у справі № 200/98/25, зазначивши про те, що вірними прізвищем та ініціалами судді є - " ОСОБА_3 " та про те, що вірним предметом позову є визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись із ухвалою суду від 13.01.2025 року, позивач звернувся до Першого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на вищезазначені ухвали суду.
Ухвалою від 31.01.2025 року Перший апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів після отримання копії ухвали.
Ухвалою від 31.01.2025 року Перший апеляційний адміністративний суд продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги терміном на 10 днів з дня вручення ухвали суду.
Ухвалою від 21.02.2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, розпочато підготовку справи до апеляційного розгляду, продовжено строк розгляду справи.
Ухвалою від 21.02.2025 року призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.
Постановою від 02.04.2025 року Перший апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі № 200/98/25 про виправлення описки - залишив без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі № 200/98/25 за позовом ОСОБА_1 до Авдіївсько-Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишив без змін.
Постановою від 02.04.2025 року Перший апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 200/98/25 про відмову у відкритті провадження - задовольнив частково.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 200/98/25 за позовом ОСОБА_1 до Авдіївсько-Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - скасував та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду із урахуванням висновків апеляційного суду, зазначених у вказаній ухвалі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2025 року головуючим суддею визначено суддю Голуба В.А..
Ухвалою від 01.07.2025 року адміністративну справу № 200/98/25 за позовом ОСОБА_1 до Авдіївсько-Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії передано на розгляд до Заводського районного суду міста Кам'янське Дніпропетровської області (адреса місцезнаходження: 51925, Україна, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, вулиця Ігнатія Ясюковича, будинок 5).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..
Ухвалою від 20.08.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали суду.
26.08.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 20.08.2025 року разом із клопотанням про звільнення його від сплати судового збору та витребування доказів.
Ухвалою від 28.08.2025 року клопотання позивача задоволено повністю, звільнено його від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у Авдіївсько-Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції матеріали виконавчого провадження № 75766121 з примусового виконання постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27.05.2024 року у справі № 235/3486/24 про стягнення з ОСОБА_1 судового збору на користь держави у сумі 605,6 гривень.
29.08.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява, в якій позивач додатково пояснив, що судове рішення про стягнення з нього судового збору не є підставою для відкриття виконавчого провадження, оскільки стягувачем судового збору є не суд, а Державна судова адміністрація України. Крім того, після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на грошові кошти позивача, що містяться на рахунках у банківських установах, відповідач не вживає жодних дій з метою виконання рішення суду.
В судове засідання, призначене на 17.09.2025 року, позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви не адресу суду не надходило, повідомив суд про причини неявки в судове засідання, а саме що здійснює постійний догляд за невиліковно хворою особою ОСОБА_4 , подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання, призначене на 17.09.2025 року, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви не адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою від 17.09.2025 року, внесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 24.09.2025 року в зв'язку з першою неявкою належним чином повідомленого відповідача.
В судове засідання, призначене на 24.09.2025 року, позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви не адресу суду не надходило, повідомив суд про причини неявки в судове засідання, а саме що здійснює постійний догляд за невиліковно хворою особою ОСОБА_4 , подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання, призначене на 24.09.2025 року, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви не адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою від 24.09.2025 року, внесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 07.10.2025 року в зв'язку з тим, що на адресу суду не надійшли витребувані ухвалою суду від 28.08.2025 року матеріали виконавчого провадження.
В судове засідання, призначене на 07.10.2025 року, позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви не адресу суду не надходило, повідомив суд про причини неявки в судове засідання, а саме що здійснює постійний догляд за невиліковно хворою особою ОСОБА_4 , подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання, призначене на 07.10.2025 року, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви не адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомив, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Ухвалою від 07.10.2025 року, внесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 31.10.2025 року в зв'язку з тим, що на адресу суду не надійшли витребувані ухвалою суду від 28.08.2025 року матеріали виконавчого провадження.
Ухвалою від 07.10.2025 року повторно витребувані у відповідача матеріали виконавчого провадження № 75766121.
09.10.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява разом з матеріалами виконавчого провадження № 75766121, відповідно до якої відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Зазначає, що виконавче провадження № 75766121 про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у сумі 605,6 гривень відкрито на виконання постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2024 року у справі № 235/3486/24, залишеної без змін постановою Донецького апеляційного суду від 15.07.2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В межах виконавчого провадження постановою від 04.09.2024 року накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші боржника ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Вважають позовні вимоги необґрунтованими, оскільки здійснення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у сумі 605,6 гривень відбувається відповідно до вимог чинного законодавства.
16.10.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява, відповідно до якої він наголошує, що відповідач відзив на позовну заяву у встановлений законом та судом строк не подав, відтак заява від 09.10.2025 року не може бути взята судом до уваги при ухваленні рішення суду. Додатково пояснив, що дії відповідача з відкриття виконавчого провадження є протиправними, оскільки постанова суду у справі про адміністративне правопорушення не є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» та не відповідає вимогам до виконавчого документа. Місце проживання ОСОБА_1 на момент відкриття виконавчого провадження було у м. Харків, відтак відповідач зобов'язаний був передати рішення суду для виконання за місцем проживання позивача.
В судове засідання, призначене на 31.10.2025 року, позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви не адресу суду не надходило, повідомив суд про причини неявки в судове засідання, а саме що здійснює постійний догляд за невиліковно хворою особою ОСОБА_4 , подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання, призначене на 31.10.2025 року, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви не адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомив, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Ухвалою від 31.10.2025 року, внесеною до протоколу судового засідання, суд перейшов до стадії ухвалення рішення та призначив проголошення рішення суду у справі на 10.11.2025 року о 15 годині 00 хвилин.
Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина шоста статті 162 КАС України).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, тому суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
В зв'язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі - КАС України).
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини справи та спірні правовідносини, що виникли між сторонами.
Постановою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27.05.2024 року у справі № 235/3486/24 (провадження № 3/235/2089/24), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 15.07.2024 року, про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк - один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605, 6 гривень.
Судове рішення набрало законної сили 15.07.2024 року, що підтверджується відповідною відміткою на постанові суду, скріпленою гербовою печаткою суду.
02.08.2024 року постанова судді у справі про адміністративне правопорушення направлена на адресу Авдіївсько-Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для примусового виконання (далі - Відділ).
Старшим державним виконавцем відділу Тютюнник А.О. відкрито виконавче провадження № 75766121 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у сумі 605,6 грн., про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2024 року.
Постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.08.2024 року для боржника визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження 191 грн, плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження 69 грн. Загальна сума мінімальних витрат: 260,00 грн.
В межах виконавчого провадження № 75766121 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 926,16 гривень, про що винесено постанову про арешт коштів боржника від 04.09.2024 року.
Докази сплати судового збору у сумі 605,6 гривень у матеріалах справи відсутні. Станом на дату розгляду справи виконавче провадження № 75766121 не завершено і не закінчено, перебуває на виконанні у Відповідача.
Встановивши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до таких висновків.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до частини першої статті 298 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Загальні вимоги до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення визначені у статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до частини дев'ятої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову (частина четверта статті 299 КУпАП).
Відповідно до частини першої статті 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом (частина перша статті 305 КУпАП).
Примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню, виконавчих документів визначений у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження». Так, відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
З системного аналізу вищезазначених норм слідує, що постанова судді (суду) у справі про адміністративне правопорушення є виконавчим документом в розумінні вимог статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» і підлягає безпосередньому пред'явленню до виконання судом, який її виніс.
Нормами чинного законодавства не передбачені порядок та підстави звернення суду до Державної судової адміністрації України та/або її територіальних управлінь з питань оформлення виконавчих документів, як і відсутні у останніх відповідні повноваження на оформлення та видачу виконавчих документів на виконання судових рішень.
Щодо протиправності дій державного виконавця з відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів з примусового виконання постанови суду про стягнення судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Порядок звернення стягнення на майно боржника визначений розділом VII Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин першої - другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Так, у постанові судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27.05.2024 року у справі № 235/3486/24 зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Заява про примусове стягнення судового збору на розсуд суду була пред'явлена до виконання до органу за місцем фактичного проживання боржника, зазначеною у постанові судді. У заявах по суті справи позивач зазначені обставини не заперечує, відтак відповідач є належним органом примусового виконання постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
Із відкриття виконавчого провадження, тобто винесення відповідної постанови, розпочинається примусове виконання судового рішення, при цьому боржнику надається час для виконання рішення суду самостійно в добровільному порядку, а у разі його невиконання - виконавець виконує судове рішення примусово.
Докази виконання позивачем постанови судді про сплату судового збору в добровільному порядку матеріали справи не містять, в заявах по суті спору позивач також не зазначає, що ним судовий збір сплачений самостійно до або під час примусового виконання судового рішення Відповідачем. Відтак, суд дійшов до висновку, що станом на дату розгляду справи судом постанова судді про стягнення судового збору не виконана.
Також суд наголошує, що з системного аналізу вимог Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що виявлення, арешт та вилучення коштів боржника на рахунках у банках та інших фінансових установах та/або які перебувають на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або електронних грошей, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, є обов'язком державного виконавця при здійсненні примусового виконання рішення суду.
Із встановлених судом фактичних обставин справи та норм законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов до висновку, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення є виконавчим документом в розумінні статті 3 Закону України «Про виконавче правопорушення», який за вибором суду може бути і була пред'явлена до виконання за фактичним місцем проживання боржника/позивача, на виконання постанови судді позивач судовий збір в добровільному порядку не сплатив, що і стало підставою для відкриття виконавчого провадження та її примусового виконання, державним виконавцем було вжито усіх заходів для повного, своєчасного та належного виконання рішення суду.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та незаконними, а тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст. 2, 77, 79, 241 - 246, 250, 255, 287, 293, 295 КАС України, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Авдіївсько-Мирноградського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/
Рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач Авдіївсько - Мирноградський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Соборна буд. 18, код ЄДРПОУ - 34827868.
Суддя І. А. Подкопаєва