справа № 208/13207/25
провадження № 1-кс/208/4469/25
07 листопада 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Кам'янського ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання т.в.о. заступника начальника СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України у кримінальному провадженні №12025041160001420 від 06.10.2025 року
06.10.2025 о 01.17 год. ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та військовослужбовцем ОСОБА_9 , а також разом із малознайомим їм ОСОБА_10 приїхали буд. АДРЕСА_1 .
06.10.2025 о 02.00 год. у ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виник протиправний умисел, спрямований на відкрите викрадення у ОСОБА_10 належних йому грошових коштів, поєднане із застосування до потерпілого насильства.
Реалізуючи свій раптово виниклий прямий протиправний умисел, усвідомлюючи протиправний та відкритий характер свого діяння, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, спираючись на підтримку одне одного, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вступили у попередню змову. Продовжуючи реалізацію свого спільного протиправного умислу, 06.10.2025 о 02.05 год., перебуваючи біля буд.80/1 по пр. Відродження у м. Кам'янському Дніпропетровської області, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 підійшли до потерпілого ОСОБА_10 та примусово привели його до автомобіля "LEXUS LX 570" VIN НОМЕР_1 (на якому на момент вчинення цього кримінального правопорушення був номерний знак "МАК"). При цьому ОСОБА_8 йшов поряд, сприяючи їх спільним протиправним діям, а ОСОБА_9 , знаходячись неподалік від них, слідкував, щоб їх спільним протиправним діям ніхто не завадив. У подальшому, з метою придушення волі потерпілого до спротиву їх спільним протиправним діям, ОСОБА_4 наніс потерпілому два удари правою рукою по голові, а також один удар правою рукою по тулубу, після чого наніс потерпілому ще один удар ногою по тулубу спереду та один удар рукою по голові. Від отриманих ударів потерпілий втратив рівновагу та впав на землю. В цей момент до них підійшов ОСОБА_9 , слідкуючи за тим, щоб ніхто не заважав реалізації їх спільного протиправного умислу. В цей момент ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , почали вимагати від потерпілого перевести грошові кошти з його банківського рахунку на вказаний ними рахунок, при цьому продовжуючи застосовувати до нього насильство. А саме ОСОБА_4 розпилив в обличчя потерпілого аерозольний перцевий балон, а також наніс потерпілому щонайменше 4 удари ногою по голові, 2 удари ногою по тулубу, 4 удари рукою по голові та 1 удар рукою по тулубу. ОСОБА_8 в цей же час наніс потерпілому щонайменше 3 удари рукою по голові та 3 удари ногою по тулубу. При цьому ОСОБА_7 в свою чергу наніс потерпілому ОСОБА_10 щонайменше 1 удар ногою по тулубу.
Продовжуючи реалізацію свого спільного протиправного умислу, 06.10.2025 о 02.15 год. ОСОБА_4 силою підняв потерпілого ОСОБА_10 з землі та посадив його на лавку поряд із буд.80/1 у м. Кам'янському Дніпропетровської області. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 пішли разом із ними, а ОСОБА_9 , перепаркувавши автомобіль "LEXUS LX 570" VIN НОМЕР_1 , також підійшов до них. При цьому ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 продовжили вимагати від потерпілого ОСОБА_10 перевести гроші з його банківського рахунку на вказаний ними. При цьому ОСОБА_9 продовжував перебувати поряд із ними, слідуючи щоб їх спільним протиправним діям ніхто не завадив, тим самим сприяючи досягнення їх спільної протиправної мети.
06.10.2025 о 02.35 год. ОСОБА_10 , під примусом ОСОБА_7 до автомобіля "MITSUBISHI LANCER" НОМЕР_2 , після чого ОСОБА_7 також сів у вказаний автомобіль поряд із ним, контролюючи його дії. Виконуючи спільні протиправні вимоги ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , потерпілий ОСОБА_10 використовуючи свій мобільний телефон спробував перевести на вказану ОСОБА_7 банківську карту, однак внаслідок застосованого до нього насильства (що призвело до зміни зовнішнього вигляду його обличчя, а саме до тілесних ушкоджень у вигляді крововиливу, рани на слизовій нижньої губи, синця на волосистій частині голови у лобно-скроневій області) потерпілий ОСОБА_10 не зміг виконати їх протиправні дії, а саме не зміг пройти верифікацію в сервісі онлайн-банкінгу.
З метою доведення свого спільного протиправного умислу до кінця, а саме з метою надання потерпілому можливості переведення його грошових коштів на вказану правопорушниками банківську карту, 06.10.2025 приблизно о 03.06 год. ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 примусово посадили потерпілого ОСОБА_10 до автомобіля "LEXUS LX 570" VIN НОМЕР_1 , який знаходився під керуванням ОСОБА_9 . У подальшому ОСОБА_9 , діючи з метою досягнення спільного протиправного умислу, діючи спільно із ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , на вказаному автомобілі, відвезли потерпілого ОСОБА_10 на берег р. Дніпро у м. Кам'янському (точна адреса в ході досудового розслідування не встановлена). Продовжуючи реалізацію свого спільного протиправного умислу, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , реалізуючи свій спільний протиправний умисел, спираючись на підтримку одне одного, продовжили висловлювати потерпілому ОСОБА_10 погрози застосування насильства, а також свої спільні протиправні вимоги на переведення грошових коштів. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 потерпілий ОСОБА_10 перевів зі свого банківського рахунку АТ "А-БАНК" № НОМЕР_3 на банківську карту АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" № НОМЕР_4 (що належить ОСОБА_7 ) грошові кошти у сумі 40 000 грн.
У подальшому ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , продовжуючи виконувати дії з метою доведення їх спільного протиправного умислу до кінця, на автомобілі "LEXUS LX 570" VIN НОМЕР_1 (за кермом якого був ОСОБА_9 ) відвезли потерпілого ОСОБА_10 до буд. АДРЕСА_1 , де його і залишили.
Після цього ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на автомобілі "LEXUS LX 570" VIN НОМЕР_1 (за кермом якого був ОСОБА_9 ) залишили місце вчинення злочину, отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим майном. Тим самим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 довели свій спільний протиправний умисел до кінця.
Вказаними спільними протиправними діями потерпілому ОСОБА_10 спричинено майнову шкоду на суму 40 000 грн., а також спричинено тілесні ушкодження у вигляді крововиливу, рани на слизовій нижньої губи, синця на волосистій частині голови у лобно-скроневій області, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.
Таким чином, ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання за його змістом та обґрунтуванням та зазначив, що підставами застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів і наявність ризиків передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним видом запобіжного заходу який зможе запобігти заявленим ризикам, які є реальними. З урахування наведеного, прокурор вважає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а у разі задоволення клопотання прокурора, просив обрати мінімальний розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав свого захисника.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника та дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Обставини викладені у клопотанні слідчого, підтверджуються матеріалами досудового розслідування.
З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: : показаннями потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, протоколами пред'явлення осіб для впізнання потерпілому, протоколом огляду відеозапису, іншими доказами у їх сукупності.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_7 підозра є достатньою та обґрунтованою для цілей застосування запобіжного заходу.
З наданих до клопотання документів, які характеризують особу підозрюваного, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_7 :
- народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області;
- зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 разом з мамой та братом;
- не одружений, не має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку;
- має вищу освіту;
- офіційно не працює;
- раніше не судимий;
- не має вкладів у банках, але є власником квартири за місцем проживання.
На думку слідчого судді, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними слідчим та прокурором, у даному кримінальному провадженню є:
- ризик переховування від органу досудового розслідування та / або суду, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Загроза реального відбуття з високою ймовірністю спонукають його до переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того ОСОБА_7 не має постійного місця роботи та заробітку. Тобто ОСОБА_7 не має достатньо міцних та сталих соціальних зв'язків, які могли б забезпечити його нормальну процесуальну поведінку, тому підозрюваний має можливість у будь-який час виїхати за межі міста/області з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Разом з цим, ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення не доведений прокурором, оскільки підозрюваний не схильний до вчинення кримінальних правопорушень, раніше не судимий.
Крім того, слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Разом з цим, з наявного клопотання та з пояснень наданих в судовому засіданні прокурором, підозрюваним, слідчим суддею вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні буде недостатнім, і це пов'язано, зокрема, із тим, що підозрюваний не має постійного достатнього джерела доходів, нерухомого чи рухомого майна, вкладів у банку, неодружений.
Тому, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а також те, що останній підозрюється у вчиненні злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки його права, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.
Сума застави повинна відповідати реальному майновому стану особи та тяжкості злочину.
Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.
Високі застави створюють бар'єри для осіб, порушуючи рівність і справедливість. Менш заможні люди можуть не мати змоги ефективно захищатися, необґрунтовано перебуваючи під вартою.
Встановлення надто великого розміру застави відсуває на другий план досягнення його мети - забезпечення процесуальної поведінки особи, зокрема забезпечення явки підозрюваного чи обвинуваченого.
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Суд повторює, що гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому його суму необхідно оцінювати головним чином «з огляду на обвинуваченого, його активи та його стосунки з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, залежно від можливого ступеня впевненості в тому, що перспектива втрати забезпечення або дії проти поручителів у разі його неявки на судовий розгляд буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку сховатися».
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Сума застави повинна бути визначена, враховуючи характеристику обвинуваченого, його активи та взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку порушення процесуального обов'язку, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. Водночас має враховуватися наявність грошових засобів у обвинуваченого».
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 з визначенням розміру застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання т.в.о. заступника начальника СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025041160001420 від 06.10.2025 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 07.11.2025 року по 05.01.2026 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 коп., зобов'язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися із м. Кам'янського Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора та суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком на два місяці з моменту внесення застави, однак в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали буде виготовлено та проголошено 07.11.2025 року о 15:30 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1