справа № 208/14016/25
провадження № 1-кс/208/4482/25
07 листопада 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Кам'янського ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання cлідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта ОСОБА_6 , погодженого прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.408 КК України у кримінальному провадженні №12025052410001844 від 21.10.2025 року
Старший матрос ОСОБА_4 , підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді оператора безпілотних літальних апаратів взводу безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, в порушення вимог ст. ст. 3, 17, 28, 29, 65, 68 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 28-33, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, під час дії воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїй дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення на території м. Мирноград, Донецької області за наступних обставин.
08.09.2025 року у денний час доби, точного часу слідством не встановлено, старший матрос ОСОБА_4 , з метою заволодіння чужим майном шляхом обману прийшов до малознайомих ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його дружини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою їх мешкання: АДРЕСА_1 , та реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, старший матрос ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те, що може провести їх евакуацію їх із зони активних бойових дій, а саме м. Мирноград, Донецької області в більш безпечніше місце на території України за 10000 доларів США, а також для безпроблемного переїзду блок постів ОСОБА_7 необхідно передати на зберігання йому всі наявні грошові кошти та ювелірні вироби. ОСОБА_7 будучи введений в оману словами старшого матроса ОСОБА_4 і повіривши його словам, при цьому потребуючи вказаної допомоги як самостійно так і для своєї дружини ОСОБА_8 , ОСОБА_7 передав старшому матросу ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 777000 тисяч гривень, 120 EUR, 450 доларів США, золоті ювелірні вироби загальною масою близько 300 грамів, срібні ювелірні вироби масою 2000 грам, таким чином старший матрос ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, шляхом обману заволодів 777000 тисячами гривень, 120 EUR, 450 доларів США, золотими ювелірними виробами загальною масою близько 300 грамів, срібними ювелірними виробами масою 2000 грам, які належать ОСОБА_7 та з місця вчинення злочину зник розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Внаслідок протиправних, умисних дій старшого матроса ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 було заподіяно матеріальний збиток в розмірі 2500000 гривень.
Тобто, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене в особливо великих розмірах.
Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що старший матрос ОСОБА_4 , з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, перебуваючи в АДРЕСА_2 , прийняв рішення про самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, та без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин 01.10.2025 самовільно залишив місце служби - місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яке було розташоване на території АДРЕСА_2 , тим самим почав у вказаному місці вчиняти триваюче кримінальне правопорушення, чим допустив зменшення кількості особового складу у вказаному місці служби, та проводить час на власний розсуд, поза межами тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби. Під час незаконного перебування поза межами підрозділу військової частини НОМЕР_1 старший матрос ОСОБА_4 до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів військового управління, правоохоронних органів з питань подальшого проходження військової служби не звертався, приховував свою належність до Збройних Сил України, хоча мав об'єктивну можливість вчинити вказані дії та повернутись до виконання обов'язків з військової служби, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
05.11.2025 о 12 год. 42 хв. за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 190, ч.4 ст. 408 КК України, в порядку ст. 208 КПК України, було затримано військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, який перебуває на посаді оператора безпілотних літальних апаратів взводу безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти - старшого матроса, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
05.11.2025 року старшому матросу ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч.4 ст. 408 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 підтримав подане клопотання за його змістом та обґрунтуванням та зазначив, що підставами застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів і наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 4 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 2, 3, 4 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним видом запобіжного заходу який зможе запобігти заявленим ризикам, які є реальними. З урахування наведеного, прокурор вважає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки ризики не доведені прокурором. ОСОБА_4 не переховувався від слідства, має міцні соціальні зв'язки - дружину та трьох малолітніх дітей
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав свого захисника та просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника та дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Обставини викладені у клопотанні слідчого, підтверджуються матеріалами досудового розслідування.
З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.408 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: допитами потерпілого, свідків, протоколами оглядів, пред'явлення речей для впізнання, та іншими зібраними під час досудового розслідування пред'явлення особи для впізнання, іншими доказами в їх сукупності.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є достатньою та обґрунтованою для цілей застосування запобіжного заходу.
З наданих до клопотання документів, які характеризують особу підозрюваного, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_4 :
- народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Ширяєво, Ширяївський район, Одеської області;
- зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_4 ;
- одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- має базову загальну середню освіту;
- військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, старший матрос, оператор безпілотних літальних апаратів взводу безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 ;
- за місцем служби характеризується позитивно;
- раніше неодноразово засуджувався за вчинення корисливих злочинів, передбачених статтями 185 та 190 КК України, судимості погашені, а також 25.01.2024 та 20.12.2024 року до суду в Одеській області направлені два обвинувальні акти стосовно ОСОБА_4 за ч.1,2 ст.190 КК України;
- не має вкладів у банках, але є власником квартири за місцем проживання.
На думку слідчого судді, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними слідчим та прокурором, у даному кримінальному провадженню є:
- ризик переховування від органу досудового розслідування та / або суду, оскільки матрос ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину за які, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді виключно позбавлення волі строком від 3 до 8 (ч.4 ст. 190 КК України) та від 5 до 12 років (ч.4 ст. 408 КК України), та ризик втечі може бути розцінений підозрюваним ОСОБА_4 менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарань, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованих злочинів, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що основними свідками у кримінальному провадженні є особи, які проживають поряд з ОСОБА_4 - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . Покази цих свідків мають істотне значення у кримінальному провадженні для доведення винуватості підозрюваного у вчиненні вказаних злочинів. Однак, ці особи відомі підозрюваному з якими він підтримує прямий контакт, що свідчить про те, що останній може вжити заходи щодо здійснення прямого як фізичного так і психологічного впливу на них, шляхом вмовляння, залякування, підкупу, з метою надання завідомо неправдивих показань, або безпідставної відмови від їх дачі;
-вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий та корисливий злочин - заволодіння значними коштами й майном під приводом евакуації, що свідчить про вмотивовану корисливість і готовність застосовувати обман задля отримання матеріальної вигоди, використовував службове становище, знання про військові пересування та доступ до людей, які потребували допомоги, що вказує на відсутність моральних бар'єрів при використанні уразливості громадян. Підозрюваний вже самовільно залишив місце служби в умовах воєнного стану, що свідчить про тенденцію до протиправної поведінки, нехтування суспільними нормами та готовність діяти всупереч вимогам законодавства. Наявність значної матеріальної наживи і відсутність гарантій її повернення створюють матеріальну мотивацію до вчинення нових злочинів (повторного шахрайства, вимагання, збуту викраденого майна тощо). Крім того, підозрюваний неодноразово до цього вчиняв аналогічні корисливі кримінальні правопорушення і відносно нього направлено до суду два обвинувальних акта у інших кримінальних провадженнях, що вказує на певну його схильність до вчинення кримінальних правопорушень.
Разом з цим, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не доведений прокурором, оскільки відсутні підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
Крім того, слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Разом з цим, з наявного клопотання та з пояснень наданих в судовому засіданні прокурором, підозрюваним, слідчим суддею вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні буде недостатнім, і це пов'язано, зокрема, із тим, що підозрюваний не має постійного достатнього джерела доходів, нерухомого чи рухомого майна, вкладів у банку, неодружений, схильний до вчинення кримінальних правопорушень.
Тому, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а також те, що останній підозрюється у вчиненні злочину, що відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки його права, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.
Сума застави повинна відповідати реальному майновому стану особи та тяжкості злочину.
Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.
Високі застави створюють бар'єри для осіб, порушуючи рівність і справедливість. Менш заможні люди можуть не мати змоги ефективно захищатися, необґрунтовано перебуваючи під вартою.
Встановлення надто великого розміру застави відсуває на другий план досягнення його мети - забезпечення процесуальної поведінки особи, зокрема забезпечення явки підозрюваного чи обвинуваченого.
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Суд повторює, що гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому його суму необхідно оцінювати головним чином «з огляду на обвинуваченого, його активи та його стосунки з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, залежно від можливого ступеня впевненості в тому, що перспектива втрати забезпечення або дії проти поручителів у разі його неявки на судовий розгляд буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку сховатися».
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Сума застави повинна бути визначена, враховуючи характеристику обвинуваченого, його активи та взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку порушення процесуального обов'язку, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. Водночас має враховуватися наявність грошових засобів у обвинуваченого».
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України лише у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зі змісту наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження вбачається, що загальний розмір майнової шкоди від злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , складає близько 2 500 000 грн. Однак під час проведення обшуків слідчим було вилучено тільки предмет жовтого кольору схожий на хрестик, мобільний телефон Samsung, автомобіль Volkswagen Golf, 2018 року випуску, з ключем запалювання та свідоцтвом про його реєстрацію. Водночас, не були відшукані грошові кошти та ювелірні вироби потерпілого ОСОБА_7 .
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , з визначенням розміру застави 830 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання cлідчого СВ Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта ОСОБА_6 , погодженого прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025052410001844 від 21.10.2025 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.408 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 05.11.2025 року по 03.01.2026 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 830 (вісімсот тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 513 240 (два мільйони п'ятсот тринадцять тисяч двісті сорок) гривень 00 коп., зобов'язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися з місця служби у військовій частині НОМЕР_1 без дозволу слідчого, прокурора та суду,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця служби;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком на два місяці з моменту внесення застави, однак в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 10.11.2025 року о 12-00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1