Справа № 212/9978/25
2/212/5295/25
11 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією, -
Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказував, що ДП «Криворізька теплоцентраль» 16 березня 2017 року було перетворено у ПАТ «Криворізька теплоцентраль», а потім було перейменовано на Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», яке здійснює постачання теплової енергії споживачам, які відповідно до Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», Постанови Кабінету Міністрів України № 630 от 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» зобов'язані щомісячно здійснювати плату за послуги з теплопостачання. Оскільки АТ «Криворізька теплоцентраль», як виконавцем послуги з постачання теплової енергії, 01.10.2021 року на своєму офіційному сайті розмістила Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, а протягом 30 днів з дня його опублікування, то з 01.11.2021 року з відповідачем фактично було укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Позивачем надавались послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, від яких відповідач не відмовлявся та за користування якими проводились нарахування відповідно до встановлених тарифів. Натомість, через несплату за користування тепловою енергією відповідачем по АДРЕСА_1 , співвласником якого фактично є відповідач, який успадкував нерухоме майно ОСОБА_2 , за період з 01.11.2021 року по 31.05.2025 року утворилась заборгованість на суму 27634,58 грн., а також за абонентське обслуговування в сумі 347,34 грн. При цьому факт поставки теплової енергії у такий період підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок АДРЕСА_2 , а подача та припинення подачі теплоносія здійснюється на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону. Відповідно до ст. 625 ЦК через несвоєчасне виконання зобов'язання щодо сплати спожитих послуг відповідач має сплатити на користь позивача також 3% річних в сумі 115,83 грн. Також за умовами типового договору (п. 45) відповідачу була нарахована пеня в сумі 140,94 грн. На підставі переліченого просив суд стягнути з відповідача суму боргу в загальному розмірі 28238,69 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн.
Ухвалою суду від 30 вересня 2025 року при відкритті провадження у справі судом було визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
Представник позивача, Черненко Є. І., не висловила заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач, ОСОБА_1 , також не висловив заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не скориставшись правом подання відзиву на позов, будучи обізнаним про наявність даного позову до нього.
На підставі переліченого суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про можливість повного задоволення поданого позову, виходячи з наступного вмотивування.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується надати послугу, яка споживається у процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а інша сторона зобов'язується сплатити виконавцю дану послугу, якщо інше не встановлено договором.
На підставі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги) береться крім квартирної плати згідно затверджених у встановленому законом порядку тарифам.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2004 року) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно із ст. 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Ціни (тарифи) відповідно до закону встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2004 року) та ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
За ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) до комунальних послуг відносяться послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
На підставі ч. 5 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
За ст. 16 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, при регулюванні господарської діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання, належать розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання.
На підставі п. 2 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, опалювана площа (об'єм) квартири (будинку садибного типу) - загальна площа (об'єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас.
За п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначає, що плата за теплову енергію повинна вноситися щомісячно.
Факт поставки теплової енергії у спірний період підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок АДРЕСА_2 від 01.11.2021 року, 01.04.2022 року, 03.11.2022 року, 23.03.2023 року, 14.11.2023 року, 28.03.2024 року, 08.11.2024 року, 27.03.2025 року відповідно, а подача та припинення подачі такого теплоносія здійснювалась на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону від 22.09.2021 р., 23.03.2022 р., 28.09.2022 р., 22.03.2023 р., 20.09.2023 р., 18.03.2024 р., 20.09.2024 р., 24.03.2025 р.
За п. 3 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку, зокрема, загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.
Суд встановив, що у буд. АДРЕСА_2 було встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актами технічного огляду такого приладу від 02.09.2021 року та свідоцтвом про повірку закодавчо регульованого засобу вимірювально техніки від 21.08.2021 року, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснювався з урахуванням такого приладу комерційного обліку та відповідно пропорційно опалювальній площі приміщень будинку.
Відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг), направлених позивачем відповідачу вбачається:
відповідачу в листопаді 2021 р. нараховано за абонентське обслуговування 7,02 грн.;
відповідачу в грудні 2021 р. нараховано за абонентське обслуговування 7,02 грн.;
відповідачу в січні 2022 р. нараховано за абонентське обслуговування 7,02 грн.;
відповідачу в лютому 2022 р. нараховано за абонентське обслуговування 7,27 грн.;
відповідачу в березні 2022 р. нараховано за абонентське обслуговування 7,27 грн.;
відповідачу в квітні 2022 р. нараховано за абонентське обслуговування 7,28 грн.;
відповідачу в травні 2022 р. нараховано за абонентське обслуговування 7,28 грн.;
відповідачу в червні 2022 р. нараховано за абонентське обслуговування 8 грн.;
відповідачу в липні 2022 р. нараховано за абонентське обслуговування 8 грн.;
відповідачу в серпні 2022 р. нараховано за абонентське обслуговування 8 грн.;
відповідачу в вересні 2022 р. нараховано за абонентське обслуговування 8 грн.;
відповідачу в жовтні 2022 р. нараховано за абонентське обслуговування 8 грн.;
відповідачу у листопаді 2022 р. поставлено 1,913 Гкал теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування на загальну суму 10231,57 грн.;
відповідачу у грудні 2022 р. поставлено 0,218 Гкал теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування на загальну суму 1173,04 грн.;
відповідачу у січні 2023 р. поставлено 0,245 Гкал теплової енергії та з абонентського обслуговування на загальну суму 1317,34 грн.;
відповідачу у лютому 2023 р. поставлено 0,328 Гкал теплової енергії та з абонентського обслуговування на загальну суму 1760,91 грн.;
відповідачу у березні 2023 р. поставлено 0,143 Гкал теплової енергії та з абонентського обслуговування на загальну суму 772,57 грн.;
відповідачу в квітні 2023 р. нараховано за абонентське обслуговування 8,34 грн.;
відповідачу в травні 2023 р. нараховано за абонентське обслуговування 8,34 грн.;
відповідачу в червні 2023 р. нараховано за абонентське обслуговування 8,34 грн.;
відповідачу в липні 2023 р. нараховано за абонентське обслуговування 8,34 грн.;
відповідачу в серпні 2023 р. нараховано за абонентське обслуговування 8,34 грн.;
відповідачу в вересні 2023 р. нараховано за абонентське обслуговування 8,34 грн.;
відповідачу в жовтні 2023 р. нараховано за абонентське обслуговування 8,34 грн.;
відповідачу в листопаді 2023 р. поставлено 0,143 Гкал теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування на суму 748,48 грн.;
відповідачу у грудні 2023 р. поставлено 0,288 Гкал теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування на загальну суму 1414,19 грн.;
відповідачу у січні 2024 р. поставлено 0,35 Гкал теплової енергії та з абонентського обслуговування на загальну суму 1665,88 грн.;
відповідачу у лютому 2024 р. поставлено 0,233 Гкал теплової енергії та з абонентського обслуговування на загальну суму 1079,95 грн.;
відповідачу у березні 2024 р. поставлено 0,173 Гкал теплової енергії та з абонентського обслуговування на загальну суму 780,80 грн.;
відповідачу у квітні 2024 р. нараховано за абонентське обслуговування 8,34 грн.;
відповідачу в травні 2024 р. нараховано за абонентське обслуговування 8,34 грн.;
відповідачу в червні 2024 р. нараховано за абонентське обслуговування 8,34 грн.;
відповідачу в липні 2024 р. нараховано за абонентське обслуговування 8,34 грн.;
відповідачу в серпні 2024 р. нараховано за абонентське обслуговування 8,34 грн.;
відповідачу в вересні 2024 р. нараховано за абонентське обслуговування 8,34 грн.;
відповідачу в жовтні 2024 р. нараховано за абонентське обслуговування 8,34 грн.;
відповідачу у листопаді 2024 р. поставлено 0,113 Гкал теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування на загальну суму 587,99 грн.;
відповідачу у грудні 2024 р. поставлено 0,28 Гкал теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування на загальну суму 1459,50 грн.;
відповідачу у січні 2025 р. поставлено 0,395 Гкал теплової енергії з урахуванням абонентського обслуговування на загальну суму 2195,86 грн.;
відповідачу у лютому 2025 р. поставлено 0,298 Гкал теплової енергії та з абонентського обслуговування на загальну суму 1687,38 грн.;
відповідачу у березні 2025 р. поставлено 0,148 Гкал теплової енергії та з абонентського обслуговування на загальну суму 882,86 грн.;
відповідачу у квітні 2025 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.;
відповідачу у травні 2025 р. надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн.
Також судом було досліджено детальний розрахунок обсягу спожитої теплової енергії фактичними співвласниками (по 1/4 частки кожний) нежитлового приміщення по мрн. 5-й Зарічний 81 приміщення 66 (1/4 частка площі становить 21,88 кв. м.) в м. Кривий Ріг за період з листопада 2021 року по березень 2025 року включно, де вказана загальна площа житлового будинку, площа частки спірного нежитлового приміщення, обсяг теплової енергії на опалення, обсяг спожитої теплової енергії на опалення частки такого приміщення із вказівкою тарифу та визначенням загальної суми витрат на опалення 1/4 частки такого приміщення.
Крім того представниками позивача було надано суду інформацію щодо споживання теплової енергії за комерційним приладом обліку усього житлового будинку АДРЕСА_2 , де розташоване нежитлове приміщення 66 (площею 87,5 кв. м.), з якого 1/4 частка становить площу 21,88 кв. м.
Таким чином суд встановив, що за показаннями приладу комерційного обліку у період з 01.11.2021 р. по 31.05.2025 р. споживачем було спожито теплової енергії на загальну суму 27634,58 грн. та з абонентського обслуговування на загальну суму 347,34 грн., що підтверджується розрахунками позивача.
Отже, судом було встановлено через неналежне проведення оплат за надану теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 , споживач за період з 01.11.2021 р. по 31.05.2025 р. заборгував позивачу загалом 27981,92 грн.
Суд зауважує, що за ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; а індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, (або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції 2017 року) індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 319, ч. 1 ст. 322 ЦК України власність зобов'язує, тому власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналізуючи наведені норми загального цивільного законодавства та спеціального в сфері житлово-комунальних послуг, суд робить висновок, що саме власник нерухомості повинен нести відповідальність через несплату наданих житлово-комунальних послуг.
Суд також зазначає, що за ч. 1 ст. 355 ЦК майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
На підставі ч. 1 ст. 356 ЦК власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 360 ЦК співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Аналізуючи перелічені норми, суд звертає увагу на те, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності.
Суд, натомість, встановив на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.08.2025 року, що власником в цілому нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (площа 87,5 кв. м.), рахується ОСОБА_2 на підставі рішення від 23.04.2008 року Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу.
Суд при цьому зазначає, що відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1231 ЦК до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.
При цьому встановлені судом по даній справі обов'язки спадкодавця не відносяться до таких, що не входять до складу спадщини за змістом ст. 1219 ЦК.
Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК.
Спадкування, тобто перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах. У такому разі відбувається зміна суб'єктного складу у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного із їх учасників.
Основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.
Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовилися від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину є його правом, а не обов'язком, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні пред'явлених до нього вимог кредитора.
Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 23 травня 2018 року по справі № 192/2761/14.
Судом в цьому сенсі було на підставі матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що фактично успадкували майно такого спадкодавця спадкоємці останньої, ОСОБА_1 , батько спадкодавця, ОСОБА_3 , мати спадкодавця, ОСОБА_4 , син спадкодавця, ОСОБА_5 , донька спадкодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
На підставі ч. 1 ст. 1267 ЦК частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Таким чином, набувши фактично спадкові права на 1/4 частку приміщення АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 також набув обов'язок спадкодавця зі сплати боргів за утримання такого майна відповідно до належної йому частки такого спадку.
Враховуючи викладене вмотивування, суд зазначає, що відповідач, ОСОБА_1 , як фактичний спадкоємець 1/4 частки приміщення 66 по мрн. 5-й Зарічний 81, повинен відповідати за пред'явленими АТ «Криворізька теплоцентраль» позовними вимогами щодо належної йому частки такого фактично успадкованого нерухомого майна.
Суд також вказує, що за п. 1.5 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання», затвердженого постановою НКРЕКП від 25.06.2019 року № 1174, тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності); інші споживачі.
Згідно із листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 18.03.2015 року № 2450/15/61-15, роз'яснено, що оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами «для населення» здійснюють власники/користувачі житлового будинку, квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, за умови їх використання виключно для постійного проживання, а інші особи, які не підпадають під зазначені категорії, здійснюють оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами для «інших споживачів».
Встановивши, що відповідач є фактичним співвласником нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , тому отримує за таким приміщенням послугу з постачання теплової енергії не для задоволення власних житлово-побутових потреб, а для обігріву нежитлового приміщення, то суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 повинен сплачувати за вказану послугу по тарифам, встановленим для категорії споживачів «інші споживачі».
Аналогічна за змістом правова позиція була викладена Верховним Судом у постановах від 22 лютого 2018 року по справі № 359/7497/16-ц та від 28 листопада 2018 року по справі № 361/6987/13-ц.
Згідно із п. 45 Типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення.
Таким чином представники позивача провели нарахування відповідачу боргу з пені в сумі 140,94 грн. за період з 1 липня 2025 року по 20 серпня 2025 року.
Також суд зазначає, що за ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 18 березня 2018 року по справі № 210/5796/16-ц.
Так на підставі наданих суду розрахунків представника позивача 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК за період прострочення погашення заборгованості споживача вбачається, що останній заборгував за спірний період позивачу з 3% річних в розмірі 115,83 грн., нараховані з 01.07.2025 року по 20.08.2025 року.
Враховуючи викладене вмотивування, суд зазначає, що відповідач повинен відповідати за пред'явленими до нього позовними вимогами в межах належної йому фактично 1/4 частки спадкового майна у виді приміщення 66 по мрн. 5-й Зарічний 81 (площа 87,5 кв. м.) в м. Кривому Розі, тобто щодо площі такого приміщення в розмірі 21,88 кв. м.
Таким чином суд дійшов переконання, що заявлені та підтвердженні в судовому засіданні позовні вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» до відповідача підлягають повному задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з наданої теплової енергії в сумі 27634,58 грн., за абонентське обслуговування - 347,34 грн., з 3% річних - 115,83 грн., а також з пені - 140,94 грн., що загалом становить 28238,69 грн.
За ст. 141 ЦПК суд також стягує на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» з відповідача витрати позивача з оплати судового збору в сумі 3028 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, -
Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за користування тепловою енергією в розмірі 27634,58 грн., за абонентське обслуговування в розмірі 347,34 грн., з 3% річних в розмірі 115,83 грн., з пені в розмірі 140,94 грн., а загалом - 28238,69 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» витрати з оплати судового збору в сумі 3028 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 11 листопада 2025 року.
Позивач: Акціонерне товариства «Криворізька теплоцентраль», ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрований в АДРЕСА_4 .
Суддя: Д. О. Козлов