Справа №229/4172/23
1-кп/212/561/25
11 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: Головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , які приймали участь у режимі відеоконференції, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі кримінальне провадження № 12023052770000445 від 09 червня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Горохів Луцького району Волинської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утримання малолітнє дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 оперативно-тактичного з'єднання 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» в званні старшого солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України,-
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді стрільця 2 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_3 в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.17 Закону України “Про оборону України», ст.1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст.6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, 03 серпня 2022 року орієнтовно об 11.00 годині, на околиці міста Соледар Бахмутського району Донецької області, відкрито відмовився виконати наказ заступника начальника штабу 1 стрілецького батальйону військової частини ОСОБА_7 , відданий згідно бойового розпорядження начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_3 майора ОСОБА_8 від 03 серпня 2022 року №2031дск щодо оборони опорного пункту на перехресті асфальтованих доріг і лісосмуги вздовж асфальтованих доріг, водосховища із виставленням 3-х взводних опорних пунктів у відповідних районах міста Соледар, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.402 КК України за ознаками непокори, тобто відкритої відмови виконати наказ начальника, в умовах воєнного стану.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду разом з угодою про визнання винуватості, яку укладено 09 червня 2023 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 , відповідно до якої обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та зобов'язався беззастережно визнавати обвинувачення у повному обсязі. Сторони погодили покарання за ч.4 ст.402 КК України, із застосуванням ст.69 КК України нижче від нижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу у виді позбавлення волі строком на 2 роки. З урахуванням ст.58 КК України, сторони погоджуються на призначення покарання у виді службового обмеження строком на 2 роки з відрахуванням в дохід держави 20 % від суми грошового забезпечення.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у присутності свого захисника суду пояснив, що він цілком розуміє характер пред'явленого обвинувачення за ч.4 ст.402 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, при цьому повністю визнає себе винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Крім того, розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст.476 КПК України, згоден із узгодженим видом покарання, яке буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважав, що при укладенні даної угоди дотримані всі вимоги діючого законодавства, просив суд угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 також наполягала на затвердженні угоди, умови якої повністю відповідають інтересам підзахисного.
Вислухавши в підготовчому судовому засіданні сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її затвердження виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394, 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК України.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Суд також переконався, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов'язання взяті за угодою обвинувачуваною виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, характеру і тяжкості обвинувачення, з урахуванням особи винного, який одружений, раніше не судимий, має на утриманні малолітню доньку. На час вирішення судом питання про затвердження угоди, ОСОБА_4 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 оперативно-тактичного з'єднання 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» в званні старшого солдата, згідно довідки військовій частині НОМЕР_1 від 13.10.2025 року № 11192.
Обставиною що пом'якшує покарання, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає доведеним провину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України за ознаками: непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, в умовах воєнного стану.
Таким чином, угоду про визнання винуватості слід затвердити, визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання, із застосуванням ст.ст.58, 69 КК України, у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням в дохід держави 20 % від суми грошового забезпечення.
Цивільний позов не заявлений. Витрати на залучення експертів відсутні.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України. Речові докази відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374,475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 09 червня 2023 року укладену між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст.ст.58, 69 КК України у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням в дохід держави 20 % від суми грошового забезпечення.
Речові докази: флешносій 4 Gb та витяг з бойового розпорядження № 2031 від 26.06.2022 року - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1