Справа № 199/14650/25
(1-кп/199/1390/25)
10.11.2025 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду кримінальне провадження № 62025050010034357 відносно:
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, освіта повна вища, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, стрільця-снайпера 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_2 ,
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому продовжений.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 252 від 21.07.2025 солдата ОСОБА_2 , зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, призначено на посаду стрільця-снайпера 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, солдат ОСОБА_2 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов?язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_2 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
07.08.2025 солдат ОСОБА_2 , усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов'язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та тимчасово ухилитися від військової служби.
Солдат ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, перебуваючи на посаді стрільця-снайпера 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст. 17,65 Конституції України, ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме: усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів і начальників та без поважних причин, самовільно залишив місця служби, а саме: розташування 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокувалася у АДРЕСА_3 , та ухилявся від несення обов'язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 22.10.2025, доки самостійно не прибув до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську за адресою: м. Дніпро, площа Троїцька, 2, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про його звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, просив дане кримінальне провадження закрити.
Клопотання ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що солдат ОСОБА_2 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, а саме: звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовну можливість судового розгляду провадження з його вирішенням по суті, крім того обов'язок не пізніше 72 годин із врахуванням набрання законної сили даною ухвалою прибути до вище визначеної військової частини для продовження проходження військової служби. Обвинувачений розуміє, що в разі повторного вчинення кримінального правопорушення, що передбачене статтями 407 КК України, положення ч. 5 ст. 401 КК України до нього не можуть бути застосовані.
У підготовчому судовому засіданні:
- обвинуваченим надана письмова згода командира військової частини про можливість продовження обвинуваченим ОСОБА_2 проходження військової служби, який підтримав клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України;
- прокурор ОСОБА_4 підтримав подане клопотання обвинуваченого.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання обвинуваченого та долучені до нього документи, вважає клопотання обвинуваченого обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
За приписами п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно вимог ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до приписів абз. 2 ч. 2 ст. 286 КПК України у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Солдат ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні під час дії воєнного стану кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, добровільно звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську про намір повернутися до військової частини. При цьому обвинуваченим надана письмова згода командира військової частини на продовження проходження солдатом ОСОБА_2 військової служби.
На підставі викладеного, з огляду на явність підстав, визначених ч. 5 ст. 401 КК України, обвинувачений ОСОБА_2 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.
Суд також враховує приписи ч. 3 ст. 288 КПК України, за якими у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Керуючись ст. 284-286, 288, п. 2) ч. 3 ст. 314, 369, 371, 372 КПК України, суд
Задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №62025050010034357 про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України.
Звільнити на підставі ч. 5 ст. 401 КК України ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Закрити на підставі п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025050010034357 від 18.09.2025, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Зобов'язати на підставі ч.3 ст. 288 КПК України командира військової частини НОМЕР_3 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити на військовій службі ОСОБА_2 .
Зобов'язати на підставі ч. 3 ст. 288 КПК України ОСОБА_2 після набрання ухвалою законної сили не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1