10 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/21219/25
Провадження № 33/820/700/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу адвоката Кучерука Т.М., подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2025 року, -
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2025 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
За постановою суду, 20 липня 2025 року, о 17 год. 54 хв., ОСОБА_1 , керував по вул. Прибузькій 14/1 в м. Хмельницькому, автомобілем «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновок КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради № 643 від 20.07.2025 року, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі адвокат Кучерук Т.М. просить постанову скасувати, провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що рішення прийнято із порушенням норм процесуального та матеріального права, є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Зазначає, що судом першої інстанції було порушено право на захист, оскільки справу було розглянуто без участі ОСОБА_1 , а твердження про його належне повідомлення про час та місце розгляду справи не відповідає дійсності.
Посилається і на те, що ОСОБА_1 під час зупинки працівниками поліції транспортного засобу, у стані наркотичного сп'яніння не перебував та не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки, а вимагав проведення лабораторних досліджень згідно положень інструкції, а не проведення експрес - тесту. Крім того,поліцейськими не було вказано та зафіксовано, який конкретно пункт ПДР було порушено водієм, що давало б законні підстави для зупинки транспортного засобу.
Відеозаписи з портативних реєстраторів поліцейських не є безперервними; акт огляду на стан сп'яніння, складений з порушенням абз. 2 і 3 п. 4 розділу X Інструкції та на місці події не складався і не вручався; будь яких доказів, щодо використання вимірювальної техніки та обладнання, застосованих спеціальних засобів, експрес-тестів, як дозволених до застосування на території України, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, свідоцтвом про повірку, працівниками поліції не надано; висновок щодо результатів медичного огляду не може бути взятий до уваги, так як не зроблений на основі лабораторного дослідження.
Захисник Кучерук Т.М. та особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явилися. На електронну адресу апеляційного суду від адвоката Кучерука Т.М. надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
За таких обставин неявка особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кучерука Т.М. не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.283-284 КУпАП, справу розглянуто відповідно до вимог ст.280 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 397513 від 20.07.2025, у вказаний день о 17 год. 54 хв. ОСОБА_1 , керував по вул. Прибузькій 14/1 в м. Хмельницькому, автомобілем «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновок КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради № 643 від 20.07.2025 року, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення повністю підтверджується наступними дослідженими судом доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №397513, висновком КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради № 643 від 20.07.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження обстеження на стан наркотичного сп'яніння, відеозаписами нагрудних камери відеоспостереження, якими зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Апеляційний суд приходить до висновку, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у працівників поліції підстав для зупинки автомобіля ОСОБА_1 та відсутності доказів на підтвердження факту порушення останнім Правил дорожнього руху, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки підстави для зупинки транспортного засобу, або відсутність таких підстав не спростовують факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, тобто порушення водієм п.2.5 ПДР, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
До того ж, з долученої до матеріалів справи постанови серії ЕНА №5272257 від 20.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (а/с 8).
Твердження адвоката Кучерука Т.М. стосовно того, що будь яких доказів, щодо використання вимірювальної техніки та обладнання, застосованих спеціальних засобів, експрес-тестів, як дозволених до застосування на території України, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, свідоцтвом про повірку, працівниками поліції не надано; висновок щодо результатів медичного огляду не може бути взятий до уваги, так як не зроблений на основі лабораторного дослідження до уваги апеляційним судом не беруться, оскільки ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за п.2.5 ПДР, а саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, з урахуванням його фактичних дій та по суті ухилення від проходження такого огляду на вимогу поліцейського, а також невизнання вини, апеляційний суд вважає обраною тактикою захисту та намаганням уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки ці доводи захисту спростовуються наданими суду відеозаписами.
Так, з відеозапису вбачається, що працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та поліцейськими було запропоновано пройти огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 погодився, проїхав з працівниками поліції до медичного закладу, однак перед початком огляду на стан наркотичного сп'яніння категорично відмовився, тоді працівники поліції розцінили такі дії, як ухилення від проходження відповідного медичного огляду на стан сп'яніння, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
При цьому, працівниками поліції було роз'яснено, що водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку та при відмові від проходження огляду на стан такого сп'яніння на ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п.2.5 ПДР. Після чого, працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення в присутності ОСОБА_1 , який власноруч підписався про ознайомлення з протоколом та надав додаткові пояснення.
За змістом ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735. Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість .
Наведені вимоги закону свідчать, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп'яніння. У зв'язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп'яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп'яніння були зафіксовані на відео, а також обов'язково озвучені водієві.
Інспектором поліції в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції № 1452/735, і виявивши ці ознаки поліцейський законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Між тим, твердження адвоката Кучерука Т.М. з приводу того, що ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки формальне висловлення водієм згоди на проходження огляду, без вчинення ним усіх передбачених законом необхідних дій щодо проходження такого огляду, не свідчить про відсутність в його діях порушення п.2.5 Правил дорожнього руху.
Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на те, що наявний в матеріалах справи відеозапис не є безперервним, тому такий не може бути належним доказом у справі.
Слід зазначити, що надані відеозаписи сумнівів щодо достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, фабрикації, чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_1 та містять відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого правопорушення, на відео чітко зафіксовано увесь перебіг події, які підтверджують обставини справи, саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом, дії поліцейських, поведінку ОСОБА_1 та його дії, що свідчать про відмову від огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Окрім того, у апеляційного суду не має підстав не брати його до уваги, оскільки ОСОБА_1 в письмових поясненнях не повідомив будь-яких суттєвих обставин, які відбувалися до або під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та не були зафіксовані працівниками поліції, а обсяг наданого суду відеозапису, на якому зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участі ОСОБА_1 є достатнім для їх оцінки в контексті диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не свідчать про його неналежність.
Доводи апеляційної скарги про те, що акт огляду на стан сп'яніння, складений з порушенням абз. 2 і 3 п. 4 розділу X Інструкції та на місці події не складався і не вручався апеляційний суд до уваги не бере з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.266 КУпАП передбачено, що поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису саме під час огляду водія на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння на місці, однак такий огляд працівниками поліції не проводився, що не заперечується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Водночас чинним законодавством не передбачено обов'язку поліцейського фіксувати на відео складання акту огляду на стан сп'яніння та направлення на такий огляд. Більше того, виходячи зі змісту п.10 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду на стан сп'яніння складається лише у разі проведення такого огляду, однак оскільки відповідний огляд фактично не проводився через відмову ОСОБА_1 , підстав для складення акту у поліцейського не було і такі документи взагалі не можуть бути доказами у справі, позаяк відмова від проходження такого огляду фіксується та має бути підтверджена відеозаписом та/або (у разі його відсутності) поясненнями свідків.
Не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, розгляд справи суддею першої інстанції без участі ОСОБА_1 , адже порушене його право на безпосередню участь у судовому засіданні відновлене шляхом подачі апеляційної скарги.
Крім того, посилання про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи спростовується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 397513 від 20.07.2025.
Ставлячи питання про скасування постанови, адвокат Кучерук Т.М. конкретних фактів порушення ст.266 КУпАП, Інструкції №1452/735 органами поліції не навів, а виключно обмежився перерахунком та декларуванням норм процесуального права. Такі твердження носять абстрактний характер, а тому вони не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що працівники поліції при складанні адміністративного протоколу стосовно ОСОБА_1 та при проведенні огляду на стан наркотичного сп'яніння діяли в межах Інструкції № 1452/735 та з дотриманням вимог ст.266 КУпАП.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог статті 33 КУпАП.
Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Кучерука Т.М.- без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Володимир БАРЧУК