Справа № 686/20832/23
1-кс/683/12/2025
06 листопада 2025 року м. Старокостянтинів
Слідчий суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 захисника скаржника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові Хмельницької області скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
08 липня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління ДБР розташованого у м. Хмельницькому щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань , в у якій вказав, що отримав лист слідчого за №1456ЗКП/14-01-337/2023 про відмову у внесенні його заяви до ЄРДР, з яким він не погоджується, тому на підставі ст.ст. 303. 306, 307 КПК України наполягає зобов'язати слідчого внести його заяву-повідомлення про злочин до ЄРДР.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду справ Хмельницького апеляційного суду від 04 грудня 2023 року скаргу ОСОБА_3 направлено для розгляду до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької олбласті.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 05 червня 2025 року скаргу ОСОБА_3 передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
Уповноважена особа ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду скарги в судове засідання не з'явилась, причини неявки не повідомила, її відсутність відповідно до вимог ч.3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
У судове засідання, що проводилось у режимі відео конференції між Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області та Державної установою «Вінницька установа виконання покарань №1», де відбуває покарання скаржник ОСОБА_3 , останній не з'явився.
Згідно повідомлення представника ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1» інспектора відділу режимі і охорони ОСОБА_5 . ОСОБА_3 відмовився від участі в розгляді скарги у зв'язку з неотриманням ним матеріалів скарги та відсутності його захисника ОСОБА_4 в установі, де він утримується.
Його захисник адвокат ОСОБА_4 , яка була присутня у судовому засіданні в режимі відео конференції за допомогою сервісу «EasyCon», поставила під сумнів правдивість повідомлення представника установи відбування покарання, зазначивши, що вказаного дня ОСОБА_3 мав брати участь і в інших судових засіданнях з її участю, однак представником установи відбування покарання кожен раз повідомлялись різні причини його неявки.
Вирішуючи питання про можливість розгляду скарги у відсутності скаржника, суд зважає на таке.
Відповідно до ч.3 ст. 303 КПК України розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З метою ідентифікації листа слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, який є предметом розгляду за скаргою ОСОБА_3 слідчим суддею за клопотанням останнього витребувано оригінал матеріалів його звернення №1456ЗКП/14-01-337/2023, копії якого у повному обсязі ОСОБА_3 отримав, що підтверджується його особистою розпискою від 12 вересня 2025 року (Т4 а.с.96). Крім того, скаржнику надавались матеріали скарги, копії яких були наявні в матеріалах справи, що також підтверджується його розпискою від 27 червня 2025 року (Т.4 а.с. 45) Відеозаписи судових засідань, проведених попереднім складом суду, рішення якого було скасовано, не мають доказового значення та не є предметом цього розгляду.
З метою забезпечення права скаржника ОСОБА_3 скористатись правовою допомогою адвоката ОСОБА_4 , останню запрошено до участі в судовому засіданні в режимі відео конференції за допомогою сервісу «EasyCon», незважаючи на те, що остання у попередні судові засідання, призначені на 15 та 21 жовтня 2025 року в режимі відео конференції не з'являлась, про поважність причин неявки в судове засідання не повідомляла, у зв'язку із чим ухвала про її участь в режимі відео конференції слідчим судом не приймалась.
Відсутність в установі відбування покарання його захисника адвоката ОСОБА_4 та ненадання йому, на думку скаржника, усіх копій матеріалів його ж скарги (відеозаписів судових засідань), на думку слідчого судді, не є поважними причинами його відсутності у судовому засіданні, оскільки він не був позбавлений можливості особисто заявити слідчому судді клопотання про відкладення розгляду скарги з цих підстав, а тому така поведінка скаржника свідчить про зловживання ним своїми процесуальними правами.
Зазначені представником установи відбування покарань причини неявки у судове засідання скаржника ОСОБА_3 суд розцінює як такі, що були повідомлені ним особисто, оскільки ці обставини могли бути відомі виключно скаржнику.
Як убачається зі наведеного вище змісту вимог ст.303 КПК України, у розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування обов'язковою є участь скаржника, чи його захисника.
Ураховуючи, що у попередніх судових засіданнях ОСОБА_3 фактично надав свої пояснення по суті скарги, а його захисник ОСОБА_4 , була присутня у цьому судовому засіданні, однак будь-які пояснення по суті скарги у відсутності ОСОБА_3 давати відмовилась, суд визнав за доцільне, з огляду на тривалість розгляду його скарги, ухвалити рішення по суті скарги у його відсутності.
Так у судовому засіданні 18 липня 2025 року ОСОБА_3 вказував, що 15 травня 2025 року він подав скаргу, у якій просив доручити ВККСУ, НАБУ ДБР порушити проти ОСОБА_6 дисциплінарні та кримінальні провадження за проведення розгляду справи №686/34045/19 у його відсутності та відсутності його адвоката. Зазначив, що злочини посадовця по ухваленню ним неправосудних рішень, постанов та ухвал скасовані касаційною інстанцією. Разом з тим уважав, що у відповіді слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому зазначено про відсутність об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення окремими працівниками правоохоронних органів, прокуратури та суду, які є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, однак він заявляв про вчинення злочину саме суддею, а не працівниками правоохоронних органів. Не заперечував, що ним оскаржуються інші дії судді ОСОБА_6 , однак не зміг конкретизувати, які саме рішення, постанови та ухвали судді були скасовані касаційними інстанціями та за його заявами відносно цього судді внесені відомості до ЄРДР.
Заслухавши думку скаржника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з таких підстав.
Відповідно до матеріалів розгляду звернення ОСОБА_3 №1456ЗКП/14-01-337/2023, встановлено, що 15 травня 2023 року ОСОБА_3 звернувся із скаргою «на дії судді Хмельницького апеляційного суду Спірідонової», зі змісту якої убачається, що скаржник просить внести відомості до ЄРДР про вчинення злочину суддею Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_6 , оскільки 26 січня 2021 року йому стало відомо від адвоката, що суддя безпідставно призначив та розглянув справу у його відсутності та відсутності його адвоката, не повідомивши їх про час і місце розгляду справи та не надав можливості ознайомитись з матеріалами справи.
Листом керівника першого слідчого Територіального управління ДБР розташованого у м. Хмельницькому ОСОБА_7 за №1456ЗКП/14-01-337/2023 ОСОБА_3 повідомлено, що не встановлено обставин, що можуть свідчити про вчинення працівниками правоохоронних органів, прокуратури та суду, кримінальних правопорушень.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
На підставі п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 с. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частинами 1, 2 ст.126, ч.1 ст.129 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Законність процесуальних актів суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Намагання зробити це під час розгляду конкретної справи шляхом ініціювання кримінального переслідування судді у згаданому контексті є способом впливу на суд.
При цьому слід зазначити, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання; втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Отже, аргументи заяви ОСОБА_3 про можливе вчинення суддею злочинів, ґрунтуються на його власній оцінці обставин та незадоволенням ухваленими судовими рішеннями під час розгляду його скарг.
У тексті заяви не зазначено відомостей, які б вказували на їх злочинний характер, а тому неможливо зробити висновок про те, що у цій заяві містилось повідомлення про вчинення злочину.
У зв'язку з цим, представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР.
Керуючись статтями 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скаргиОСОБА_3 від 28 липня 2023 року на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена Хмельницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: