Справа № 680/649/25
2/680/480/25
11 листопада 2025 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,
з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,
учасники справи:
позивач - ТОВ «Кошельок»,
відповідач - Євров Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Зміст позовних вимог та позиції учасників справи
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок»(далі - ТОВ «Кошельок») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 30 листопада 2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір № 3235522278-532063 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Договір підписаний у порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», шляхом направлення відповідачу на його номер телефону одноразового ідентифікатора - «6722».
Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000 грн, шляхом перерахування на банківську картку відповідача, на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідач не виконував належним чином зобов'язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором в розмірі 20 869,80 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 7 000 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 13 869, 80 грн.
З урахуванням викладеного, ТОВ «Кошельок» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за договором, а також судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Представник позивача ТОВ «Кошельок» у судове засідання не з'явився, серед іншого, у позовній заяві вказав про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Однак до суду повернулися конверти із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.
Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін та ухвалення заочного рішення, про що суд 11 листопада 2025 року постановив ухвалу.
Процесуальні дії у справі
23 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16 жовтня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено.
У зв'язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, ухвалює рішення без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
30 листопада 2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір № 3235522278-532063 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі - Договір), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 7 000 гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором (пункт 1.1 Договору) (арк. спр. 9 на звороті-14).
Проценти за користування кредитом: 15 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 1.3.2 Договору).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.3.3 Договору).
Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк Лояльного періоду. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.3.4., 3.5., 3.6. цього Договору (пункти 1.3.3.1, 1.4 Договору).
Кредит надається строком на 14 днів, («Лояльний період»), початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця (пункт 2.1 Договору).
Сторони погоджуються, що у випадку користування Кредитом з боку Позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлении? п.2.1 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов'язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 2 відсотки від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.3.4 Договору скасовуються з моменту початку і?х застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 2,2% за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов'язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,85 розповсюджуються на весь період користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов'язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 Договору (пункт 3.5 Договору).
Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Лояльного Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні 212 ст. ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на наступних умовах: - зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду; - з наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 803 ( вісімсот три ) процента річних, що становить 2,2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним (пункти 3.6 - 3.8 Договору).
Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором (арк. спр. 8-9).
Графіком платежів за договором доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк. спр. 14 на звороті-15).
АТ «ТАСКОМБАНК», ТОВ «ТАС ЛІНК» повідомили позивача ТОВ «Кошельок» про успішне перерахування кредитних коштів 30 листопада 2021 року о 13 год 30 хв у розмірі 7 000 гривень на рахунок № НОМЕР_1 (арк. спр.16,17).
Повідомленням та випискою про рух коштів по рахунку, наданою АТ КБ «ПриватБанк» підтверджується, що на ім'я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 , на яку 30 листопада 2021 року зараховано 7 000 грн.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд установив, що між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір № 3235522278-532063 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 30 листопада 2021 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
Відповідно до умов договору ТОВ «Кошельок» 30 листопада 2021 року надало відповідачу кошти в сумі 7 000 гривень строком на 14 днів, з можливістю пролонгації строку договору, а останній зобов'язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.
30 листопада 2021 року кредитні кошти були перераховані відповідачу.
Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Кошельок» суд вважає доведеним.
Вказані обставини відповідач не спростував.
Пунктами 3.6, 3.7 договору сторонами погоджений порядок пролонгації договору, зокрема, сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Лояльного Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні 212 ст. ЦК, що має наслідком продовження строку користування Кредитом на наступних умовах: - зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду.
Судом встановлено, що після закінчення 14-денного строку кредитування (13 грудня 2021 року), відповідач не повернув кредитні кошти та продовжив користуватись ними, а тому відбулася пролонгація строку користування кредитом на 90 днів, що визначено пунктом 3.7 Договору, а нарахування відсотків у період пролонгації відбулося за процентною ставкою, наведеною у п. 3.8 Договору, а саме 2,2 % від суми кредиту щоденно.
Отже, вимога позивача щодо стягнення заборгованості за процентами у розмірі 13 869,80 грн за договором № 3235522278-532063 є цілком обґрунтованою. Відсотки за користування кредитом нараховані на умовах та в межах строку дії договору із врахуванням пролонгації - за період з 30 листопада 2021 року до 13 грудня 2021 року за відсотковою ставкою 0,01% (14 днів х 0,70 грн = 9,80 грн) та за період з 14 грудня 2021 року до 13 березня 2022 року за відсотковою ставкою 2,2% (90 днів х 154 грн = 13 860 грн).
Отже наданий позивачем розрахунок заборгованості є правильним, оскільки він відповідає умовам договору та не суперечить закону.
Таким чином у підписаному відповідачем договорі № 3235522278-532063 від 30 листопада 2021 року визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, оскільки не повернув кредитору кредитні кошти, проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за договором № 3235522278-532063 від 30 листопада 2021 року, яка становить 20 869,80 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 7 000 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 13 869,80 грн.
Розмір вказаної заборгованості за договором відповідач не спростував, власного контррозрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору, не надав.
Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Відтак суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.
Водночас суд відхиляє надані позивачем докази: Правила надання коштів у позику ТОВ «Кошельок» (арк. спр. 20-28), оскільки вони не підписані ОСОБА_1 , у тому числі за допомогою електронного підпису, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи кредитний договір.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Частинами першою-п'ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн.
Позивачем ТОВ «Кошельок» в особі представника Крилова С.С. 12 лютого 2025 року укладено договір про надання правничої (правової) допомоги з адвокатським бюро «Герман Гурський та патнери». Відповідно до умов договору адвокатське бюро взяло на себе зобов'язання представляти інтереси клієнта перед фізичними, юридичними особами, органами державної влади та зокрема в судах (арк. спр.34).
Відповідно до додатку до договору про надання правничої (правової) допомоги від 11 серпня 2025 року, АБ «Герман Гурський та партнери» надало клієнтові ТОВ «Кошельок» послуги у справі про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 3235522278-532063 від 30 листопада 2021 року, а саме послуги: пов'язані із оформленням документів щодо надання правничої допомоги, збору та аналізу доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи, сплати судового збору, складанням позовної заяви та формування додатків до неї, відправки позову стороні, формування матеріалів адвокатського досьє, на що витрачено 5 годин. Також Додатковою угодою узгоджено, що розмір гонорару підлягає сплаті не пізніше 10 днів від дати винесення судом рішення, але не раніше повідомлення адвокатом про даних факт (арк. спр. 35).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судових засіданнях представник не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача, які підлягають розподілу до 4 000,00 грн.
Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з ціною позову та виконаною адвокатом роботою у цій справі згідно акту про надання юридичної допомоги.
Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову (20 869,80 грн), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі2 422,40 грн (3 028 х 0,8=2 422,40) та 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-287 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за договором № 3235522278-532063 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 30 листопада 2021 року у розмірі 20 869 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) гривень 80 коп., з яких: заборгованість за сумою кредиту - 7 000 грн, заборгованість за процентами - 13 869,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. сплаченого судового збору та 4 000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього 6 422 (шість тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», місцезнаходження: вул. Антонова, буд. 8А, с. Чайки, Києво - Святошинський район Київська область, код ЄДРПОУ - 40842831.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП - НОМЕР_3 .
Суддя А. О. Олійник