Справа № 675/1552/25
Провадження № 2/675/864/2025
(З А О Ч Н Е)
"04" листопада 2025 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області під головуванням судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Беліци М.О., учасників справи:
представника позивача: не з'явилася,
відповідача: не з'явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (по тексту - ТОВ «Фінпром Маркет», позивач) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (по тексту - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за договором кредиту №71529444 від 11.03.2025 в сумі 16660,00 грн, судового збору у сумі 2422,40 грн, а також витрат на професійну правову допомогу в сумі 4500,00 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 11.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №71529444, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 9 000,00 грн строком на 30 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,25%, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1350,00 грн). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується 4,00% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
07.04.2025 між позикодавцем та позичальником за ініціативою останнього укладено додаткову угоду №14646218 до договору позики №71529444, за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 28 днів в результаті чого загальний строк кредитування змінився з 30 днів на 58 днів та змінити денну процентну ставку (фіксовану) з 0,25% на 1%. Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Відповідачем належним чином взяті на себе зобов'язання, які визначені вказаним кредитним договором, не виконуються, що є підставою для стягнення заборгованості.
26.06.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет»уклали договір факторингу № 26/06/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №71529444 від 11.03.2025.
Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 по вищевказаному договору.
Відповідно до реєстру заборгованості від 22.08.2025 до договору факторингу № 26/06/25 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло грошової вимоги до відповідача в сумі 16660,00 грн. з яких 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2340,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 1000,00 грн - сума заборгованості за комісією, 4320,00 грн - сума заборгованості за процентами за понадстрокове користування.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, просила проводити розгляд справи за її відсутності, не заперечила проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася своєчасно, належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, відзиву на позов не подала, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у її відсутності суду не надала.
У відповідності до положень ст. ст. 280-281 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71529444.
За цим договором кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «кредит»), на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (п.2.1 договору).
Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п.2.1.1 договору)
Згідно п. 2.2.1., п. 2.2.2., п. 2.2.3., 2.2.4 договору сума кредиту 9000,00 грн., строк кредитування 30 днів, процентна ставка/день 0,250% (фіксована), комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1350,00 грн), дата надання кредиту 11.03.2025, дата повернення кредиту (останній день) - 09.04.2025, денна процентна ставка/день -0,750 %,, проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) - 4 %,.
Параметри, порядок і графік повернення кредиту, сплати процентів та комісії за надання кредиту визначено в додатку № 1 до цього договору (п. 2.3. договору).
Згідно п.2.5. договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок кредиту.
Відповідно до п. 7.1. договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/ або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.
У разі порушення строків повернення кредиту позичальником, а саме користування кредитом понад встановлений договором строк, нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (п. 10.5. договору).
Укладаючи договір, позичальник засвідчує, що він ознайомився на сайті кредитодавця https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно правовими актами Національного банку України, вивчив умови договору та правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/.
Також зі змісту даного договору суд встановив, що він був укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Також, сторони підписали додаток № 1 до договору надання коштів у кредит - таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором.
07.04.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 14646218 до договору надання клштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71529444 від 11.03.2025.
Сторони погодили наступні умови: сторони домовились продовжити строк кредитування на 28 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. договору в новій редакції: 2.2.2. Строк кредитування/строк договору 58 днів». 2.2.3. Процентна ставка /день 1,00% (фіксована). Дата повернення Кредиту (останній день)- 07.05.2025. Для продовження строку кредитування, позичальник сплачує кредитодавцю платіж в сумі 257,50 грн, у тому числі суму нарахованої та несплаченої пені у розмірі 0,00 в рахунок погашення частини заборгованості за договором.
Також, сторони підписали додаток № 1 до договору надання коштів у кредит - таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором.
Як вбачається з довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство безпечних кредитів» ОСОБА_1 ідентифікована цим товариством шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Із довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» №КД-000044727 від 22.08.2025 встановлено, що цим товариством, відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, що укладений із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», підтверджено прийняття до виконання та завершення наступної платіжної операції: дата 11.03.2025; номер платежу cdd34b8a-2273-4846-8c5f-e71d0d2feb4a; сума 9000,00 грн; отримувач: ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 .
Платіжною інструкцією №cdd34b8a-2273-4846-8c5f-e71d0d2feb4a від 11.03.2025 також підтверджено переказ кредитних коштів відповідачу у розмірі 9000,00 грн.
Належність карти № НОМЕР_2 відповідачу та зарахування (переказу) 11.03.2025 на дану карту в сумі 9000,00 грн підтверджується випискою АТ «Приват Банк» від 24.10.2025 по рахунку ОСОБА_1 за період 11.03.2025-14.03.2025.
Крім цього судом встановлено, що 26.06.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет»уклали договір факторингу № 26/06/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №71529444 від 11.03.2025.
Відповідно до реєстру прав вимоги №22/08/25-02 від 22.08.2025, заборгованість ОСОБА_1 становить 16600,00 грн.
Тим самим, ОСОБА_1 належним чином зобов'язання за договором не виконувала, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 16660,00 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором за період з 11.03.2025 по 22.08.2025 та розрахунком заборгованості за договором за період з 21.08.2025 по 10.09.2025.
Ухвалюючи рішення по суті заявлених позовних вимог, судом враховано також наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», зокрема, передбачено, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Таким чином, договір кредиту № 71529444 є укладеним, будь-які умови, викладені в договорі відповідачем не оспорювалися.
Щодо сплати комісії за надання кредиту, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 13.07.2022 в справі №496/3134/19, згідно якої є правомірним встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Сторони кредитного договору погодили сплату комісії за надання кредиту, що не суперечить наведеним вище вимогам закону.
З огляду на вищезазначене, оскільки відповідач своїх зобов'язань за договором не виконала, суму заборгованості в сумі 9000,00 грн, проценти, комісію, передбачені договором не повернула, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16660,00 підтверджені наявними у справі доказами, належним чином обґрунтовані, тому підлягають задоволенню.
У позовній заяві ТОВ «Фінпром Маркет» просило стягнути з відповідача на його користь судові витрати витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): - подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 141 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з вимогами частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4500 грн. позивач надав суду: договір про надання правничої допомоги від 25.08.2025 № 25-08/25/ФП, укладений між замовником - ТОВ «Фінпром Маркет» та виконавцем - адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною; актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 25.08.2025; витяг з акту № 1-ФП приймання - передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 04.09.2025; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів.
Згідно з витягом з акту № 1-ФП приймання - передачі наданої правничої допомоги загальна грошова сума, що підлягає оплаті за вивчення наявних документів, підготовка/складення позовної заяви, складає 4500,00 грн.
Оскільки позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» в передбаченому ЦПК України порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу у сумі 4500,00 грн, суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4500,00 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статями 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (місце знаходження - м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, ЄДРПОУ - 43311346) заборгованість за договором надання коштів у кредит №71529444 від 11.03.2025 у розмірі 16660 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (місце знаходження - м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, ЄДРПОУ - 43311346) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 10.11.2025.
Суддя Олександр Король