07.11.2025 Справа №607/23202/25 Провадження №1-кс/607/6612/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, -
Прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в рамках кримінального провадження № 12025211040001529 від 02.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України з клопотанням про накладення арешту шляхом заборони відчуження, користування, розпорядження на
-грошові кошти у сумі 2020 доларів США (20 купюр номіналом по 100 доларів США кожна із такими серіями та номерами: LL752455731I, QA07594538A, PK96950927G, MB24053209A, PL16095512D, PE57757490C, PE57757489C, PB83076044N, MF98226000C, QK30538856A, PF36008684H, PG20205135D, PF72634882J, KB76181256K, PF36108685H, LL68450864C, PB05586916K, LG59080093A,PB20137537S, MD88364820A; 1 купюра номіналом 20 доларів США, серія та номер PB39670175E) та грошові кошти у сумі 50 євро, однією купюрою серія та номер VC4805865819, які поміщені у спецупакування № WAR1324148;
-мобільний телефон торгівельної марки «Xiaomi» моделі «Note 10s», із номером телефону НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який поміщений у спецупакування № ICR 0205724;
-згорток із речовиною рослинного походження зеленого кольору, який поміщений у спецупакування № ICR0205723;
-банківські картки АТ «ПриватБанк» НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , які поміщено у спец. упакування № WAR0116890;
-сумку з особистими речами ОСОБА_4 , які поміщено у спец.упакування № WAR1862536.
Клопотання мотивоване тим, що в слідчому відділі Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження № 12025211040001529 від 02.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що у період часу з 02.09.2025 по 29.10.2025 громадянин ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, з корисливих мотивів, з метою отримання грошової винагороди у сумі 13 000 доларів США, організували незаконне переправлення через державний кордон України громадянина ОСОБА_6 (анкетні дані змінено), який не мав законних підстав для виїзду з України в умовах дії правового режиму воєнного стану.
Прокурор вказує, що 29.10.2025 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України було проведено невідкладний обшук в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти загальною сумою 2020 доларів США, 20 купюр номіналом 100 доларів США: LL752455731I, QA07594538A, PK96950927G, MB24053209A, PL16095512D, PE57757490C, PE57757489C, PB83076044N, MF98226000C, QK30538856A, PF36008684H, PG20205135D, PF72634882J, KB76181256K, PF36108685H, LL68450864C, PB05586916K, LG59080093A,PB20137537S, MD88364820A; 1 купюра номіналом 20 доларів США, серія та номер PB39670175E, 1 купюра номіналом 50 євро, із № VC4805865819, які поміщені у спец. упакування № WAR1324148; мобільний телефон торгівельної марки «Xiaomi» моделі «Note 10s» із номером телефону НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 та IMEI2: НОМЕР_3 який поміщено у спец. упакування № ICR 0205724 та згорток із речовиною рослинного походження зеленого кольору, яке поміщено у спец,упакування № ICR0205723.
Також, під час затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході проведення особистого обшуку було виявлено та вилучено банківські картки АТ «ПриватБанк» НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , які поміщено у спец. упакування № WAR0116890, сумку з особистими речами ОСОБА_4 , які поміщено у спец. упакування № WAR1862536.
29.10.2025 вищевказані вилучені речі за постановою слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області визнано речовими доказами.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги те, що вищевказані речі є речовими доказами у кримінальному провадженні та мають значення для встановлення істини, прокурор просить клопотання задовольнити.
В судове засідання прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 не з'явився, проте подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_7 про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, однак в судове засідання не з'явились, що у відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, якими обґрунтовується клопотання, беручи до уваги заяву прокурора, слідчий суддя приходить до наступного висновку:
Слідчий суддя встановив, що слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження № 12025211040001529 від 02.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України, за фактом того, що 02.09.205 на адресу Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали УСБУ про те, що громадянин ОСОБА_8 , спільно із іншими невстановленими особами, організував незаконне переправлення осіб через державний кордон України з корисливих мотивів.
Окрім цього, в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань із № 12025211040001529 від 02.09.2025 встановлено, що гр. ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб, здійснює вплив на прийняття рішення посадовими особами Державної прикордонної служби України, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
Як вбачається з протоколу обшуку від 29.10.2025, у період часу з 21 год. 44 хв. по 22 год. 59 хв. 29.10.2025 в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, без ухвали слідчого судді та без дозволу власника майна був проведений обшук у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено: грошові кошти у сумі 2020 доларів США (20 купюр номіналом по 100 доларів США кожна із такими серіями та номерами: LL752455731I, QA07594538A, PK96950927G, MB24053209A, PL16095512D, PE57757490C, PE57757489C, PB83076044N, MF98226000C, QK30538856A, PF36008684H, PG20205135D, PF72634882J, KB76181256K, PF36108685H, LL68450864C, PB05586916K, LG59080093A,PB20137537S, MD88364820A; 1 купюра номіналом 20 доларів США, серія та номер PB39670175E) та грошові кошти у сумі 50 євро, однією купюрою серія та номер VC4805865819, які поміщені у спец.упакування № WAR1324148; мобільний телефон торгівельної марки «Xiaomi» моделі «Note 10s», із номером телефону НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який поміщений у спец.упакування № ICR 0205724; згорток із речовиною рослинного походження зеленого кольору, який поміщений у спец.упакування № ICR0205723.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.11.2025 у справі № 607/23197/25, відмовлено узадоволенні клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 про надання дозволу на обшук у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , та затвердження раніше проведеної слідчої дії під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Згідно із протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.10.2025, слідчим СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_11 29.10.2025 о 21 год. 15 хв. в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході чого на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України у присутності двох понятих здійснено обшук затриманої особи ОСОБА_4 під час якого вилучено: банківські картки АТ «ПриватБанк» НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , які поміщено у спец. упакування № WAR0116890, сумку з особистими речами ОСОБА_4 , які поміщено у спец. упакування № WAR1862536.
Постановою слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 від 30.10.2025, грошові кошти у сумі 2020 доларів США (20 купюр номіналом по 100 доларів США кожна із такими серіями та номерами: LL752455731I, QA07594538A, PK96950927G, MB24053209A, PL16095512D, PE57757490C, PE57757489C, PB83076044N, MF98226000C, QK30538856A, PF36008684H, PG20205135D, PF72634882J, KB76181256K, PF36108685H, LL68450864C, PB05586916K, LG59080093A,PB20137537S, MD88364820A; 1 купюра номіналом 20 доларів США, серія та номер PB39670175E) та грошові кошти у сумі 50 євро, однією купюрою серія та номер VC4805865819, які поміщені у спец.упакування № WAR1324148; мобільний телефон торгівельної марки «Xiaomi» моделі «Note 10s», із номером телефону НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , який поміщений у спец.упакування № ICR 0205724; згорток із речовиною рослинного походження зеленого кольору, який поміщений у спец.упакування № ICR0205723; банківські картки АТ «ПриватБанк» НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , які поміщено у спец. упакування № WAR0116890, сумку з особистими речами ОСОБА_4 , які поміщено у спец. упакування № WAR1862536 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025.
Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до положень статті 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частин 2, 3 статті 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою 1) збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Також згідно з п. 5 ч. 2, ч. 4 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Так, з приводу накладення арешту на кошти у сумі 2020 доларів США, кошти у сумі 50 Євро, мобільний телефон торгівельної марки «Xiaomi» моделі «Note 10s», із номером телефону НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , та згорток із речовиною рослинного походження зеленого кольору, які були вилучені в ході проведеного обушку у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя зазначає наступне.
Як вбачається з долученого до клопотання протоколу обшуку від 29.10.2025, обшук у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 було проведено в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, тобто до постановлення слідчим суддею ухвали про надання дозволу на обшук та без дозволу власника майна.
Таким чином, з урахуванням положень ч. 2 ст. 168 КПК України, вказане у клопотанні прокурора майно, вилучене під час проведення обшуку у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , набуло статусу тимчасово вилученого майна під час обшуку 29.10.2025, проведеного до постановлення ухвали слідчим суддею.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.11.2025 у справі № 607/23197/25, відмовлено уклопотанні слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 про надання дозволу на обшук у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , та затвердження раніше проведеної слідчої дії під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, якщо слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що майно вилучене 29.10.2025 в ході проведення обшуку у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, відтак всупереч вимогам кримінального процесуального закону, в цій частині клопотання прокурором не доведено існування правових підстав для арешту майна, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
За наведеного, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання в частині накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме кошти у сумі 2020 доларів США, кошти у сумі 50 Євро, мобільний телефон торгівельної марки «Xiaomi» моделі «Note 10s», із номером телефону НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , та згорток із речовиною рослинного походження зеленого кольору, яке було вилучене 29.10.2025 в ході проведення обшуку у житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Водночас, доданими до клопотання документами прокурор довів, що вилучене у ході затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого його приховування, знищення, відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
Ураховуючи, що для встановлення обставин, що мають значення у даному кримінальному провадження, необхідним є проведення в подальшому ряду слідчих (розшукових) дій, кількість та види яких на даній стадії досудового розслідування визначити неможливо, та предметом яких може бути вилучене майно, слідчий суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Слідчий суддя звертає увагу, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Одночасно роз'яснюю, що згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211040001529 від 02.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на речі вилучені 29.10.2025 під час затримання та обшуку особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-банківські картки АТ «ПриватБанк» НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , які поміщено у спец. упакування № WAR0116890;
-сумку з особистими речами ОСОБА_4 , які поміщено у спец.упакування № WAR1862536.
У задоволенні решти вимог клопотання, відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим та прокурором у цьому кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити/направити прокурору ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1