604/138/25
1-кп/604/97/25
11 листопада 2025 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Підволочиську Тернопільської області клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту, -
Підволочиським районним судом Тернопільської області розглядається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.
Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору посилаючись на те, що до суду прокурором направлено обвинувальний акт, який за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема у обвинувальному акті не викладено фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. На думку сторони захисту обвинувальний акт є некоректним, містить лише формальне посилання на вчинення особою конкретного злочину передбаченого статтею Особливої частини КК України, проте в порушення імперативних вимог п.5 ч. 2 ст. 291 КПК України не мають достатнього викладу фактичних обставин щодо цього, зокрема, коли таке формулювання обвинувачення не відображає елементи складу злочину , у вчиненні якого обвинувачується особа, є некоректним. Формальний виклад обвинувачення не надає фактично можливості зрозуміти стороні захисту суті обвинувачення, що в свою чергу порушує принцип рівності та змагальності сторін, порушує право на захист. Так, обвинувальний акт у кримінальному провадженні базується на тому, що лісничий ОСОБА_6 в період з 01.11.2023 року по 05.03.2024 року маючи можливість для виявлення незаконних самовільних рубок дерев, затримання порушників, вилучення незаконно добутої лісопродукції та сировини, тобто маючи можливість для забезпечення охорони ввіреного йому лісу, через несумлінне ставлення до виконання своїх обов'язків не забезпечив перевірки стану охорони лісу на предмет виявлення таких порушень. Разом із тим, прокурором не наведено конкретні обов'язки, які порушив ОСОБА_6 , не наведено точний алгоритм його дій, який передбачений умовами трудового договору чи нормативними актами, якими визначено службові обов'язки ОСОБА_6 . Відсутність такого обґрунтування унеможливлює встановлення наявності об'єктивної сторони складу злочину, оскільки для кваліфікації діяння за ст. 367 КК України необхідно чітко вказати, які саме службові обов'язки були покладені на обвинуваченого, у якому порядку вони повинні виконуватись та чи мав він реальну можливість їх виконати. Крім того, у тексті обвинувального акту не зазначено конкретної дати або періоду часу, коли саме мало місце неналежне виконання службових обов'язків ОСОБА_6 , що призвело до заподіяння істотної шкоди. Вказівка у обвинувальному акті на загальний проміжок часу без конкретизації не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не дозволяє встановити точний момент, коли саме мало місце діяння, яке призвело до наслідків. Також прокурор не обґрунтував, у чому саме полягало несумлінне ставлення ОСОБА_6 до виконання службових обов'язків, а саме : яким чином він міг і повинен був запобігти незаконній вирубці лісу, які конкретно заходи мав вжити відповідно до своїх посадових обов'язків і чому саме його дії призвели до заподіяння матеріальної шкоди. Також прокурором не вказано причинно-наслідкового зв'язку, а саме що бездіяльність ОСОБА_6 була безпосередньою причиною заподіяння збитків державним інтересам. В обвинувальному акті не зазначено, які конкретні дії відповідно до своїх посадових обов'язків повинен був здійснити ОСОБА_6 щоб запобігти незаконним рубкам лісу. Також зазначає, що посада лісничого не входить до переліку посад і робіт з якими укладається договір про повну матеріальну відповідальність. В обвинувальному акті відсутня інформація, які саме матеріальні блага передані ОСОБА_6 на відповідальне зберігання.
Захисник обвинуваченого та сам обвинувачений ОСОБА_6 заявлене ним клопотання підтримав у повному обсязі та просять його задоволити.
Прокурор та представник потерпілого проти задоволення клопотання заперечили.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи із наступних міркувань :
Судом встановлено, що до Підволочиського районного суду від Державного Бюро розслідувань затвердженого прокурором тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону 30 січня 2025 року скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено 18.12.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024140140000378 за фактом вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.
Кримінальне провадження відповідно до ст.ст. 32, 33 КПК України підсудне Підволочиському районному суду Тернопільської області.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Кримінально-процесуальним кодексом України визначено виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме, невідповідність обвинувального акту вимогам закону. Інші недоліки, допущені органом досудового розслідування та прокурором під час досудового розслідування, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Законодавцем в ст. 291 КПК України визначено ряд вимог до обвинувального акту та вказано які відомості він повинен містити.
В свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03 жовтня 2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України» повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Оцінюючи наведені обвинуваченим та його захисником доводи, які на їхню думку, можуть слугувати підставою для повернення обвинувального акту, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доказаних даних про подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та інше.
Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити в собі не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а і точне формулювання у тому числі і об'єктивної сторони кримінального правопорушення, а також кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення. Отже, в обвинувальному акті повинен мати місце як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, так і формулювання і правова кваліфікація обвинувачення.
З аналізу обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме: службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Так, ознайомившись із обвинувальним актом, вбачається, що він містить всі необхідні відомості, наявність яких вимагається ст. 291 КПК України. Зокрема вивчивши виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, які містяться в обвинувальному акті, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, суд дійшов висновку, що фактичні обставини, правова кваліфікація та формулювання обвинувачення узгоджуються між собою і не вбачає порушень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст. 22 КПК України, суд не вправі робити висновки щодо вірності формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, оскільки такі обставини, відповідно до змісту ст. 91 КПК України підлягають доказуванню під час судового провадження. При цьому суд під час підготовчого судового засідання, не має повноважень повертати обвинувальний акт прокурору з мотивів неповноти, неправильності формулювання, недостовірності фактичних обставин кримінального правопорушення, встановлення та визначення яких в обвинувальному акті є виключним повноваженням прокурора, а перевірка яких здійснюється судом лише під час розгляду справи по суті. Самі по собі обставини, на які посилається обвинувачений та його захисник, є фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення, а тому їх встановлення, визначення та формулювання, як було зазначено вище, є дискреційними повноваженнями прокурора, який викладає їх в такий спосіб та в такій формі, в яких вважає встановленими, та надає на підтвердження цього докази, які вважає належними, допустимими та достатніми для підтвердження відповідних обставин.
Також встановлення як об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, так і самого складу про відсутність яких наголошує сторона захисту і які викладені прокурором у обвинувальному акті, а також дослідження письмових доказів зібраних органами досудового розслідування та надання їм оцінки, повинно відбуватись в ході безпосереднього судового розгляду, а не на стадії підготовчого судового засідання.
За таких обставин суд вважає, що прокурором дотримано вимогст.291КПК України, у зв'язку із чим клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 291, 314 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту - відмовити за безпідставністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до тернопільського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Підволочиський районний суд Тернопільської області.
Головуючий суддя