Справа № 604/640/25
Провадження № 2/604/360/25
11 листопада 2025 року cел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Сіянко В.М.,
за участю секретаря Феньо О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
02 червня 2025 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю«Іннова фінанс» звернулося до Підволочиського районного суду Тернопільської областіз позовом про стягнення з ОСОБА_1 . заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 32206,50грн, а також просив стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що 10.07.2024 року між ТОВ «Іннова фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання грошових коштів у позику № 4588910724 ( надалі Договір ).Договір позики був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивач вказує, що відповідач згідно умов Договору отримав кредит розмірі 5100грн, на споживчі (особисті) потреби, строком користування 360 днів, процентна ставка - фіксована Стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору. За умовами п. 2.2. Договору Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Вказує, що ТОВ «Іннова фінанс» належним чином виконало зобов'язання за укладеним Договором та надало відповідачу кредит, в свою чергу останнім умови Договору не виконано та у встановлений строк кошти не повернуто.
Оскільки відповідач добровільно не сплатив суму боргу за кредитом, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договір надання грошових коштів у позику № 4588910724 від 10.07.2024 у загальному розмірі 32206,50грн, яка складається з: 5100,00 грн тіло кредиту; 24556,50грн нараховані проценти та 2550,00грн нарахований розмір неустойки.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, завчасно подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти винесення заочного рішення.
30 червня 2025 року на представником відповідача, адвокатом Шелудько О.О. через систему «Електроний суд» подано до суду додаткові пояснення у справі, за змістом яких просить у задоволенні позову ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі. Крім того, просить суд відмовити позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів. Вважає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис на договорі належить саме Відповідачу, крім того за твердженням представника відповідача в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують перерахування коштів Відповідачу згідно вказаного спірного договору. Да думку представника відповідача, позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог не надано належних, допустимих і достовірних доказів того, що Відповідачу після укладення зазначеного кредитного договору було видано кредит саме в сумах заявлених позовних вимог, розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу. Зазначене призводить до неможливості встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме - факти наявності чи відсутності заборгованості позичальниці перед ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та дійсний розмір такої заборгованості, у разі її наявності. Зважаючи на викладене, представник відповідача просив в задоволенні позову ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» - відмовити у повному обсязі.
Ухвалою від 03 червня 2025 року відкрито провадження у справі № 604/640/25та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою від 10 вересня 2025 року судом задоволено клопотання ТОВ «Іннова Фінанс»» про витребування доказів та витребувано в АТ «ПриватБанк» визначену інформацію (документи).
09 жовтня 2025 року на виконання ухвали суду від АТ «ПриватБанк» надійшов лист від 25.09.2025 № 20.1.0.0.0/7-250922/63789-БТ з інформацією щодо рахунків ОСОБА_1
17 жовтня 2025 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких останній просить суд : долучити пояснення до матеріалів справи, позов ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовільнити частково та сягнути з Позивача на користь Відповідача судові витрати за надання правової допомоги. Зазначає, що позивач здійснював нарахування відсотків за ставкою - 1,5%, що перевищувало максимально допустимий розмір щоденної відсоткової ставки, визначений законодавством, зокрема ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.За розрахунками відповідача враховуючи процентну ставку у розмірі 1%, заборгованість за відсотками не могла перевищувати 16371,00 грн. Поряд з цим, вважає, що нарахування відсотків в розмірі більше 50% тіла кредиту незаконним та таким, що порушує вимоги чинного законодавства, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів». Вказує, що нарахування процентів у розмірі 16 371,00 грн. - непропорційно велика сума процентів відносно тіла кредиту 5 100,00 грн.), що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг кредитної установи. З урахуванням зазначеного просить зменшити розмір заборгованості за відсотками. Разом з тим відповідач заперечує проти нарахування неустойки, посилаючись на п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Справу розглянуто згідно ч.3 ст.211 ЦПК України у відсутності представника позивача, який в поданій до суду заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, представником ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без участі відповідача та представника, позовні вимоги визнає частково, просить врахувати долучені до матеріалів справи додаткові пояснення.
Згідно ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 01.10.2020 по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого про дату і час судового засідання відповідача.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, прийшов до наступних висновків.
За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є кредитним договором.
Матеріали справи свідчать, 10 липня 2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» ( надалі - Товариство) та фізичною особою ОСОБА_1 ( надалі - Позичальник), укладено договір надання грошових коштів у позику № 4588910724, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 4447.
Згідно анкети клієнта від 28.05.2025 року, ОСОБА_1 в інформації щодо бажаного кредиту зазначено свої дані, серед яких адреса електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
На вказану адресу електронної пошти, було надіслано унікальний одноразовий ідентифікатор для «447» для підписання «Договору », яким, ОСОБА_1 здійснив підписання Паспорта кредиту та Кредитного договору, відповідно.
Згідно п.п. 2.1.-2.5 Договору, укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт. Ідентифікація Позичальника здійснюється при вході Позичальника в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний Позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві (в т.ч через месенджери).
Отже договір про надання грошових коштів у позику укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Факт ідентифікації ОСОБА_1 підтверджується Анкетою клієнта, наявною в матеріалах справи. Матеріали справи не містять заперечень скаржника, щодо відомостей, вказаних в Анкеті Клієнта, зокрема: ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, телефон, сума бажаного кредиту, електронна адреса позичальника, фінансовий номер телефону, номер банківського рахунку/банківської картки для перерахування коштів.
На умовах, встановлених Договором, Товариство надає позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 5100 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів.
Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні(в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.
Згідно з п. 2.6.1 Договору за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору Мета отримання кредиту : споживчі ( особисті ) потреби.
Умовами договору погоджено: орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9089.90% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 32640.00 грн.
Згідно п.3.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .
Поряд з цим сторони передбачили, що у випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) Товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь- яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), Сторони дійшли згоди, що даний Договір автоматично втрачає свою дію та між Сторонами не виникає (не виникне) взаємних прав та обов'язків згідно даного Договору. Позичальник втрачає право отримати кредитні кошти за цим Договором, а у Товариства не виникає прострочення кредитора.
Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у анкеті клієнта ОСОБА_1 та договорі про надання грошових коштів у позику № 4588910724.
Згідно з Паспортом споживчого кредиту - Інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), 10.07.2024 року відповідач ознайомився з інформацією про умови кредитування та вартістю кредиту, що стверджується підписом з використанням одноразового ідентифікатора 1658.
Отже, підписуючи кредитний договір, позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, договір про надання кредиту є укладеним.
Позикодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 5100 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №19914-1354-122067, дата операції 10 липня 2024 року, призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс», поповнення картки НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 на суму 5100 грн.
Згідно розрахунку про стан заборгованості за Договором про надання грошових коштів у позику №4588910724 від 10.07.2024 року, відповідач має заборгованість за кредитним договором у розмірі 32206,50 грн., яка складається з: 5100грн. - заборгованість за тілом кредиту; 24556,50гривень - заборгованість за процентами, 2550,00грн - неустойка.
Крім того позивачем до матеріалів справи додано копію Договору № 160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 16.05.2023 укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Контрактовий Дім» (надалі - «ФК») та товариством з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" ( надалі «Клієнт») за умовами вказаного договору, Клієнт доручає ФК за відповідну плату здійснювати перекази коштів (Платежів) з використанням Реєстру виплат на користь Отримувачів відповідно до правил МПС для сервісів Visa Direct/Master Card Money Send.
Згідно інформації, що надійшла від АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту за № НОМЕР_3 , відповідно до доданої Банком виписки по рахунку НОМЕР_3 10.07.2025 на вказану карту було зараховано - 5550грн.
Таким чином, «Іннова Фінанс» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 5100,00 грн.
В свою чергу, в порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання не виконав, у встановлений строк кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на дату подання позову становить 32206,50грн.
У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем обов'язку за укладеним з позивачем Договором про надання грошових коштів у позику №4588910724 від 10.07.2024 року з повернення кредиту в сумі 5100,00 грн та сплати процентів у розмірі 24556,50 грн.
Судом враховано, що відповідно до наданих відповідачем пояснень ОСОБА_1 частково визнано позовні вимоги, відповідач не заперечує щодо наявності заборгованості за тілом кредиту, поряд з чим просить суд зменшити нараховані позивачем відсотки за користування позикою.
Відповідно до частин першої четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суддів зауважує, що відзив відповідача не містить заперечень з приводу не належності ОСОБА_1 платіжного засобу/поточного рахунку НОМЕР_1 та не надходження на вказаний рахунок 10.07.2024 року коштів за договором про надання грошових коштів у позику № 4588910724.
Посилання відповідача на відсутність в матеріалах справи належних доказів заборгованості за кредитним договором, які б відповідали вимогам первинних документів, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
У постанові від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17 Верховний Суд зазначив, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки тощо.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Квитанція до платіжної інструкції № 19914-1354-122067460 від 10.07.2024 року, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який є доказом перерахування коштів.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц.
За правилом частини 1 ст. 205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 6ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. ст. 626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 частини другої ст. 639ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року в справі N 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі N 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі N 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року в справі N 561/77/19, від 04 грудня 2023 року в справі N 212/10457/21.
Уст. 526ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст. 612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом частини другої ст. 625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої ст. 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою ст. 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з пунктом 6 частини першої ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 ст. 11 Закону).
Згідно з частиною шостою ст. 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмою ст. 11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вказаного вище законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки матеріали справи не міститься доказів повернення відповідачем коштів ТОВ «Іннова Фінанс» отриманих у позику за вказаним договором у розмірі 5100 грн, то суд вважає, що вимога ТОВ «Іннова Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5100,00грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Звертаючись до суду із позовом позивач просив стягнути також заборгованість за процентами станом на дату підготовки позовної заяви у розмірі 24556,50 грн.
Згідно пункту 2.6.1. договору про надання грошових коштів у позику № № 4588910724. стандартна процента ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту вказаного у пункті 2.5. цього договору.
Отже сторони у договорі про надання грошових коштів у позику передбачили проценту ставку як плату за користування кредитом, у вигляді процентної ставки 1,5% в день на протязі 360 днів з дня укладення договору.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22листопада 2023року №3498-IX (далі Закон№3498-IX), який набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати :протягом перших120днів 2,5%; (з 24грудня 2023року до 22квітня 2024року включно), протягом наступних120днів 1,5%(з23квітня 2024року до 20серпня 2024року включно), з21серпня 2024року включно та надалі1%.
Договір надання грошових коштів у позику № 4588910724 укладено між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та фізичною особою ОСОБА_1 10 липня 2024 рок, тобто після набрання чинності зазначених змін.
Таким чином розмір процентів, погоджений сторонами в укладеному між ними кредитному договорі, суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування», та свідчить про зловживання правом з боку позивача під час їх нарахування.
Доводи відповідача у наданих поясненнях про порушення позивачем положень частини 5статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» знайшли своє підтвердження.
В позовній заяві позивачем наведено розрахунок процентів 5100,00 грн х1,5% х 321 днів = 24556,50 грн. за період з 10.07.2024 по 27.05.2025
Відповідачем у наданих поясненнях наведено власний розрахунок процентів 5 100,00 грн. * 321 день * 1% / 100 = 16 371,00 грн.
Суд погоджується з розрахунком здійсненним відповідачем, зазначені обставини свідчать про те, що позивачем порушено приписи Закону України «Про споживче кредитування» в частині нарахування процентів у розмірі 1,5 %.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, заборгованість за процентами, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 16371,00грн. в іншій частині заявлені вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Стосовно стягнення неустойки за кожен день прострочення повернення позики суд зазначає.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 2550 грн., які нараховані після 24 лютого 2022 року.
Отже, за встановлених судом обставин, позивачем доведено, що між сторонами у виниклому спорі 10.07.2024 було укладено Договір надання грошових коштів у позику № 4588910724, ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 5100грн та зобов'язався сплачувати проценти у розмірі та в строк, визначені Договором, а тому позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс», в частині стягнення заборгованості з повернення кредиту в сумі 5100,00гривень та сплати заборгованості за нарахованими процентами у сумі 24556,50 гривень підлягають до задоволення, оскільки відповідач неналежно виконував свої зобов'язання як позичальник, в іншій частині вимоги заявлено безпідставно.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.
Судом встановлено, що позивач поніс судові витрати, у виді сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Позовні вимоги задоволено на 66,7% (21471 грн. х 100% /32206,50 грн.).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1615,74 грн (2422,40 грн х 66,7% / 100 %) судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 205, 207, 512, 514, 513, 516,1050,1054,1055, ЦК України ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова фінанс» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» ( м.Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9, 01104, ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику №4588910724 від 10.07.2024 рокуу розмірі 21471,00 ( двадцять одна тисяча чотириста сімдесят одна ) гривня 00 копійок., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5100,00 ( п'ять тисяч сто) гривень 00копійок., заборгованість за процентами 16371 (шістнадцять тисяч триста сімдесят одна ) гривня 00 копійок, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1615,74 (одна тисяча шістсот п'ятнадцять) гривень 74 копійки, а всього стягнути 23086,74 ( двадцять три тисячі вісімдесят шість ) гривень 74 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс" відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Сіянко