Справа № 603/359/25
Провадження №2-о/603/27/2025
10 листопада 2025 року м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Галіяна І. М.,
секретар судового засідання Бішко І. М.,
за участі заявника ОСОБА_1 , представника заявника - адвоката Андрусенка І. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікунська рада при виконавчому комітеті Коропецької селищної ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андрусенко І. Я., звернувся до суду із вищевказаною заявою, в якій просить встановити факт самостійного виховання та утримання ним малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що з вересня 2012 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розпочали спільно проживати однією сім'єю у с. Горигляди Монастириського району Тернопільської області. Шлюб між ними зареєстрований не був. За час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син - ОСОБА_3 . На теперішній час сторони проживають окремо. Син ОСОБА_3 проживає разом із заявником за адресою: АДРЕСА_1 з 2013 року. Заявник забезпечує сина ОСОБА_4 одягом, продуктами харчування, дбає про його освітній, духовний та моральний розвиток. ОСОБА_2 проживає за межами території України, у с. Горигляди за місцем проживання сина не приїжджає. Заявник вирішив звернутися до суду із заявою про встановлення факту самостійного виховання ним дитини та перебування сина на його утриманні. Вказаний факт необхідно встановити для отримання ним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки диспозиція згаданої статті містить імперативний припис стосовно того, що підстава для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особи, яка самостійно виховує та утримує дитину, має бути встановлена виключно за рішенням суду. Законодавець передбачив установлення факту самостійного виховання та утримання дитини як підставу для отримання відстрочки від мобілізації та чітко визначив порядок його установлення виключно в судовому порядку, що унеможливлює встановлення такого юридичного факту в позасудовий порядок будь-яким іншим органом влади. З огляду на зазначене, заяву просить задовольнити та встановити факт, що має юридичне значення.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав подану заяву та просив встановити факт самостійного виховання та утримання ним малолітнього сина ОСОБА_3 . Заявник додатково зазначив, що з 2017 року самостійно виховує та утримує сина, оскільки його мати ОСОБА_2 залишила сім'ю, згодом виїхала за кордон, де проживає на теперішній час разом зі своїм старшим сином. ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 по телефону не спілкується, приїжджає дуже рідко. Жодних перешкод у спілкуванні дитини з матір'ю заявник не вчиняє, а навпаки заохочує сина і сприяє цьому. Однак ОСОБА_3 не бажає спілкуватися з матір'ю, їхати до неї за кордон не хоче. Водночас ОСОБА_2 не висловлювала бажання забрати сина до себе. У випадку мобілізації ОСОБА_1 інших осіб, які могли б дбати про ОСОБА_3 , немає. Батько проводить дозвілля з сином, дбає про його освітній розвиток, готує до самостійного життя та праці. ОСОБА_1 повністю утримує сина, подарунки синові від матері надходять вкрай рідко і не забезпечують навіть базових потреб дитини. ОСОБА_2 про розгляд вказаної судової справи обізнана, однак заперечень не має.
Представник заявника - адвокат Андрусенко І. Я. в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 підтримав з мотивів, викладених у ній, просить її задовольнити, вважає, що факт самостійного виховання та утримання дитини підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник заінтересованої особи - опікунської ради при виконавчому комітеті Коропецької селищної ради в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд встановив такі обставини.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 18.06.2013 року батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказано ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
За змістом довідки про склад сім'ї № 141 від 29.07.2024 року, виданої Коропецькою селищною радою, склад сім'ї (зареєстрованих осіб) становить: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (уповноважений власник, співвласник), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (син), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (співмешканка), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (син співмешканки). Водночас ОСОБА_2 і ОСОБА_5 за місцем реєстрації не проживають.
За змістом довідки Гориглядівської гімназії Коропецької селищної ради від 18.07.2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учнем Гориглядівської гімназії Коропецької селищної ради. Мати ОСОБА_2 не цікавиться навчанням і поведінкою сина у школі, не відвідує батьківські збори, не контактує з учителями та класним керівником. Вихованням сина займається батько, який співпрацює з батьківським комітетом, класним керівником та дирекцією школи.
Згідно з актом опиту свідків від 19.07.2024 року, складеним старостою с. Горигляди Коропецької селищної ради, свідки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , підтвердили, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , самостійно виховує свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син та батько спільно проживають лише удвох за адресою: АДРЕСА_1 . Мати у вихованні дитини участі не бере протягом тривалого часу, з батьком ОСОБА_3 у шлюбі ніколи не перебували, у с. Горигляди не проживає протягом шести останніх років, сина не навідує.
Відповідно до акту опиту свідків від 29.07.2024 року, складеного старостою с. Горигляди Коропецької селищної ради, свідки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , підтвердили, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 не проживають.
ОСОБА_1 є власником житлового будинку з належними до нього будівлями в АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про право власності.
Згідно з висновком комісії із захисту прав дітей Коропецької селищної ради від 23.10.2025 року «Про встановлення факту самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 свого малолітнього сина ОСОБА_3 » на виконання доручення Монастириського районного суду Тернопільської області членами комісії із захисту прав дітей було здійснено візит у сім'ю, проведено бесіду із неповнолітнім ОСОБА_3 . Службою у справах дітей було зібрано документи, які підтверджують активну участь батька в житті дитини. За результатами бесіди з хлопцем комісією було встановлено, що тато виховує хлопця сам. Вони проживають удвох за адресою АДРЕСА_2 . Під час спілкування з дитиною 16.10.2025 року службою у справах дітей встановлено, що у хлопчика з батьком теплі, дружні стосунки, їм обом комфортно разом. Із характеристики з навчального закладу (класний керівник ОСОБА_9 ) комісії з питань захисту прав дітей стало відомо, що мати ОСОБА_4 не бере ніякої участі у шкільному житті хлопця: ніколи не телефонувала до школи, не цікавилася його успіхами, не відвідувала шкільні заходи. Із медичної довідки від сімейного лікаря ОСОБА_10 комісії відомо, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звертався за медичною допомогою виключно в супроводі батька ОСОБА_1 , який купував усі необхідні медичні препарати та виконував вказівки лікаря. Мати дитини до сімейного лікаря не зверталася та станом його здоров'я не цікавилася. З розмови зі старостою с. Горигляди ОСОБА_11 та акту опиту свідків комісії відомо, що хлопець дійсно проживає у с. Горигляди удвох з батьком ОСОБА_1 , який самостійно виховує сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зі слів свідків, мати у вихованні дитини участі не бере протягом тривалого часу, у шлюбі з батьком ніколи не перебувала, в с. Горигляди не проживає протягом останніх семи років. У селі живе бабуся хлопця по материній лінії, проте він її не відвідує, вони не спілкуються. На підставі наведеного, з урахуванням отриманої інформації, комісією із захисту прав дітей Коропецької селищної ради встановлено, що батько самостійно займається вихованням та утриманням свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням виконавчого комітету Коропецької селищної ради № 111 від 31.10.2025 року затверджено висновок комісії із захисту прав дітей Коропецької селищної ради щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з п. 2 вказаного рішення виконавчий комітет Коропецької селищної ради вважає факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достатньо обґрунтованим.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_6 , яка є сусідкою заявника, підтвердила, що ОСОБА_3 проживає лише з батьком ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 поїхала понад п'ять років тому, з того часу свідок її не бачила. Позитивно характеризує ОСОБА_1 як батька, конфліктів і сварок в їхній сім'ї не спостерігала. У ОСОБА_3 є баба, яка проживає окремо, однак внука вона провідує дуже рідко. Вихованням дитини займається лише батько ОСОБА_1 .
Допитаний в судовому засіданні як свідок малолітній ОСОБА_3 підтвердив, що приблизно сім років проживає лише з татом ОСОБА_1 у с. Горигляди. До того часу з ними проживала також його мати. З мамою він не спілкується, востаннє вона приїжджала приблизно два місяці тому, поспілкувались недовго, привезла солодощі. Перед цим приїжджала приблизно рік тому, подарувала телефон. Їхати до мами за кордон ОСОБА_3 не бажає. В житловому будинку він має окреме місце для сну та навчання. Батько забезпечує його одягом, харчуванням, навчив готувати деякі страви, рибалити, дбає про побут сина (пере одяг, миє посуд), привчає до праці.
Малолітній ОСОБА_3 був допитаний в присутності спеціаліста ОСОБА_9 , вчителя української мови та літератури Гориглядівської гімназії, класного керівника ОСОБА_3 , яка додатково повідомила суду, що він серйозний та відповідальний учень. За період навчання ОСОБА_3 з 5 до 7 класу мати жодного разу з нею не контактувала, навчанням сина цікавиться лише батько.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення учасників справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, визначений у ст. 315 ЦПК України і не є вичерпним.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Такі висновки висловлені Верховним Судом в постановах від 11.09.2024 року в справі № 335/4669/23 (провадження № 61-8050св24), від 17.06.2024 року в справі № 753/21178/21 (провадження N 61-15630св23) та інших.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2019 року в справі № 320/948/18 (провадження N 14-567цс18) виснувала, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам виснує, що в цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Такими ж критеріями керувалася Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2024 року в справі № 560/17953/21 (провадження N 11-150апп23).
У справі, яка є предметом перегляду, заявник просить встановити факт самостійного виховання та утримання дитини. Заявлені вимоги пов'язані з доведенням існування підстав для отримання заявником відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII), відповідно до якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Диспозиція п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII містить імперативний припис стосовно того, що підстава для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та/або звільнення з військової служби особи, яка самостійно виховує та утримує дитину, має бути встановлена виключно за рішенням суду.
За змістом п. 4 ч. 1 Переліку документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (додаток 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 р.) документом, що підтверджує право на відстрочку особи, яка самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду, є рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини.
На переконання суду в умовах дії режиму воєнного стану факт самостійного виховання батьком (або іншою особою) дитини може існувати і без наявного спору про право через обставини, в силу яких обсяг прав матері (батька) обмежується або припиняється.
Законодавець, враховуючи наявні життєві ситуації в умовах війни, розширив перелік підстав, за яких особа, яка самостійно виховує та утримує дитину, може отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації без позбавлення іншого батьківських прав з урахуванням неможливості реалізації ним своїх батьківських прав та обов'язків в умовах війни чи/або надання такій особі соціального статусу одинокого батька (матері) у разі відсутності іншого з батьків та ін.
Удосконалюючи законодавство в умовах режиму воєнного стану, законодавець передбачив установлення факту самостійного виховання та утримання дитини як підставу для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби та чітко визначив порядок його встановлення виключно в судовому порядку, що унеможливлює встановлення такого юридичного факту в позасудовому порядку будь-яким іншим органом влади.
У такий спосіб законодавцем установлено судовий контроль задля дотримання балансу між інтересами дитини, яка може залишитися без батьківського піклування, особи (батька чи матері щодо здійснення піклування) та народу України в особі держави в розумінні статті 65 Конституції України.
Такий порядок встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини визначений тому, що саме в порядку окремого провадження суд встановлює обставини та перевіряє (підтверджує) їх доказами незалежно від наданих сторонами доказів та зазначених доводів на їх спростування. Тобто встановлення юридичного факту як підстава для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби здійснюється безпосередньо судом.
Отже, за відсутності спору між батьками дитини щодо її виховання та утримання й визначення законодавством встановлення такого факту в судовому порядку, суд, оцінюючи доводи і докази, які підтверджують факт самостійного виховання особою дитини, досліджує обставини (події) у конкретних життєвих ситуаціях.
Саме такі висновки зробив Касаційний цивільний суд складі Верховного Суду у постанові від 02.04.2025 року в справі № 127/3622/24.
На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що сукупність досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою, дають підставу зробити висновок про те, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаний юридичний факт породжує правовий наслідок і від нього залежить забезпечення реалізації законних прав заявника, зокрема, права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а тому заяву ОСОБА_1 слід задовольнити.
Відповідно до приписів ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 259, 265, 273, 293, 294, 315, 316, 319, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікунська рада при виконавчому комітеті Коропецької селищної ради, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Заінтересована особа: Опікунська рада при виконавчому комітеті Коропецької селищної ради, місцезнаходження: вул. Марка Каганця, 10, селище Коропець Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396242.
Головуючий суддя І. М. Галіян