Справа №601/2112/25
Провадження № 1-кп/601/241/2025
11 листопада 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці кримінальне провадження, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025211010000254 від 02.07.2025 р., про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , з середньою-спеціальною освітою, громадянина України, не адвоката, не військовослужбовця, не депутата, пенсіонера, інваліда третьої групи, на утриманні неповнолітніх дітей не має, судимого 21.10.2024 за ч.1 ст.369 КК України до сплати штрафу в сумі 17000 гривень
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -
за участю інших учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
встановив:
Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 02.09.2024 у справі № 609/2571/24 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно із вказаною постановою ОСОБА_3 позбавлено права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Вказане судове рішення набрало законної сили і в установленому порядку доведено ОСОБА_3 до відома та виконання.
У зв'язку із чим, ОСОБА_3 був обізнаний про те, що згідно із вказаних судових рішень щодо нього застосовано правообмеження, як до особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, а саме його позбавлено право керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Вказане стягнення позбавляло ОСОБА_3 будь-яких прав на керування транспортними засобами на визначений строк. ОСОБА_3 мав реальну можливість виконати судовий акт.
Водночас, після доведення до відома ОСОБА_3 вказаного судового рішення, у нього виник кримінально-протиправний умисел, що спрямований на умисне невиконання постанови суду.
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи мету не виконувати судові рішення, в порушення вимог постанови Кременецького районного суду Тернопільської області від 02.09.2024 у справі № 609/2571/24, з керував 08.08.2024 близько 21 години 15 хвилин транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ-2104», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння по автомобільній дорозі в межах села Горинка, по вулиці Зарічна, 1, Кременецького району Тернопільської області.
Працівники СРПП Кременецького районного відділу поліції головного управління Національної поліції в Тернопільській області, виконуючи свої службові обов'язки, перебуваючи по вулиці Зарічна, 1, села Горинка, Кременецького району Тернопільської області, зупинили 18.06.2025 о 15 годині 06 хвилин ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ-2104», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння та виявили, невиконання судового рішення ОСОБА_3 . В результаті протиправних дій ОСОБА_3 грубо порушено норми щодо обов'язковості судових рішень та ним проігноровано вимоги ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».
Враховуючи викладене, ОСОБА_3 , обвинувачується у тому, що зібраними у кримінальному провадженні доказами, достатньо викривається у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, тобто в умисному невиконані постанови суду, що набрала законної сили.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати, обіцяє більше такого не повторювати.
Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_3 повністю погодився зі всіма доказами у кримінальному провадженні, що були зібрані в процесі досудового розслідування і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.
Оскільки, фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності його позиції, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, дослідження фактичних обставин кримінального провадження слід обмежити допитом обвинуваченого та дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого. Дослідивши та оцінивши докази в кримінальному провадженні в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 і його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 Кримінального кодексу України, суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час суд зазначає, що згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
З врахуванням таких вимог закону, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вимоги ст.ст. 50, 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 вищевказаного Кодексу є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, визнав вину, у вчиненому щиро розкаюється, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 передбачених ст. 67 КК України - вчинення злочину ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння. Суд обирає щодо обвинуваченого покарання в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу.
Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлений.
З врахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 373, 374, п. 1 ч. 1 ст. 392, п. 2 ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив :
ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: