"06" листопада 2025 р. Справа № 596/675/25
Провадження № 2/596/372/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Цвинтарної Т.М.
при секретарі судового засідання Рудніцькій О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Капабланка» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Капабланка», який згодом уточнив та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 50 370,06 гривень.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у період з 07 грудня 2022 року по 14 лютого 2025 року працював в ТОВ «Капабланка» на посаді оператора заправних станцій. 14 лютого 2025 року його було звільнено з роботи за угодою сторін відповідно до п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України, однак, в день звільнення в порушення вимог ст. 116 КЗпП України заробітна плата за період з 01 листопада 2024 року по 14 лютого 2025 року йому виплачена не була, факт нарахування якої підтверджується відомостями Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5) від 24 березня 2025 року. Тому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 50 370,06 грн..
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, проте, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Представник відповідача ТОВ «Капабланка» в судове засідання за повторним викликом не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, жодних заяв суду не надав.
Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в ТОВ «Капабланка» із 07 грудня 2022 року по 14 лютого 2025 року, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 та відомостями Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5) від 24 березня 2025 року. (а.с. 2, 21-26).
14 лютого 2025 року ОСОБА_1 звільнено з ТОВ «Капабланка» за угодою сторін відповідно до п.1 ч. 1ст.36 КЗпП України, що підтверджується копією наказу №126/к від 14.02.2025 про припинення трудового договору (контракту). (а.с.5).
Відповідно до довідки про заборгованість№349, наданої ТОВ «Капабланка» від 27.08.2025, станом на 27.08.2025 заборгованість по заробітній платі ТОВ «Капабланка» перед ОСОБА_1 становить до утримання податків 50 370 грн. 06 коп.. Після утримання податків належить до виплати ОСОБА_1 : 39 155 грн. 08 коп., в тому числі:
- за листопад 2024 року - 10 575 грн. 13 коп., в т.ч. після утримання податків 8512 грн. 98 коп.;
- за грудень 2024 року - 12 366 грн. 80 коп., в т.ч. після утримання податків 9 522 грн. 44 коп.;
- за січень 2025 року - 9 550 грн. 57 коп., в т.ч. після утримання податків 7353 грн. 94 коп.;
- за лютий 2025 року - 17877 грн. 56 коп., в т.ч. після утримання податків 13 765 грн. 72 коп.. (а.с.39).
За змістом ст. 1 ЗУ «Про оплату праці», ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Статтею 115 КЗпПУ визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з ст. 47 КЗпПУ роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до ст. 116 КЗпПУ при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У відповідності до ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 зазначила, що праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов'язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
У частині першій статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на статтю 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (статті 77, 81 ЦПК України).
Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач фактично проти задоволення позовних вимог не заперечив, надав докази заборгованості по заробітній платі, суд дійшов висновку, що позивач має право на стягнення в судовому порядку нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 листопада 2024 року по 14 лютого 2025 року в сумі 50 370,06 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно дост.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1211,20 грн. судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 274, 280, 354 ЦПК України, ст. ст. 115, 116 КЗпП України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Капабланка» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Капабланка» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з 01 листопада 2024 року по 14 лютого 2025 року у розмірі 50 370 (п'ятдесят тисяч триста сімдесят) грн. 06 коп..
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Капабланка» на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп..
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Капабланка», місцезнаходження за адресою: м. Чернігів, вул. Олександрівська, 5, ЄДРПОУ 44457650.
Повне заочне рішення складено 11 листопада 2025 року.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Т.М. Цвинтарна